Відмінності між версіями «Розвиток автоматики та робототехніки»
Матеріал з Вікі ЦДУ
Uletniy (обговорення • внесок) |
|||
| (не показані 7 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[category: Історія інформатики]] | [[category: Історія інформатики]] | ||
| − | [[ | + | [[Teст №2]] |
---- | ---- | ||
| + | [[Перевір себе (відповіді до тесту №2)]] | ||
| + | ---- | ||
[[Стаття: вступ до світу робототехніки ]] | [[Стаття: вступ до світу робототехніки ]] | ||
---- | ---- | ||
| Рядок 53: | Рядок 55: | ||
|- | |- | ||
|[[2007 рік ]] | |[[2007 рік ]] | ||
| − | |||
| − | |||
|- | |- | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 11:48, 1 листопада 2012
Перевір себе (відповіді до тесту №2)
Стаття: вступ до світу робототехніки
Три закони робототехніки — обов'язкові правила поведінки для роботів, вперше сформульовані Айзеком Азімовим в оповіданні «Хоровод» (1942).
- Робот не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода;
- Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту;
- Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.
Наприкінці життя в романах із циклу «Заснування» Азімов запровадив четвертий, або нульовий закон роботехніки, яким керується Р. Даніл Оліво — робот віком понад двадцять тисяч років:
- Робот не може заподіяти своїми діями чи бездіяльністю шкоди людству.
