|
|
| (не показані 19 проміжних версій 2 учасників) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | == '''Зміст посібника''' ==
| |
| | | | |
| − | 1. [[Операційна система Linux]]
| |
| | | | |
| − | 2. [[Історія розвитку операційної системи Linux]]
| + | = [[Операційна система Linux]] = |
| | | | |
| − | 3. [[ Прикладні програми для Linux]]
| + | = [[Історія розвитку операційної системи Linux]] = |
| | | | |
| − | 3.1. [[ Робочий стіл]]
| + | = [[ Прикладні програми для Linux]] = |
| | | | |
| − | 3.2. [[Диспетчери файлів]]
| + | == [[ Робочий стіл]] == |
| | | | |
| − | 3.3. [[Емулятор терміналу]]
| + | == [[Диспетчери файлів]] == |
| | | | |
| − | 3.4. [[WWW- броузери]]
| + | == [[Емулятор терміналу]] == |
| | | | |
| − | 3.5. [[Поштові програми ]]
| + | == [[Мережа]] == |
| | | | |
| − | 3.6. [[Поштові програми ]]
| + | === [[Поштові програми ]] === |
| | | | |
| − | <center>'''3.4.1. WWW- броузери'''</center>
| + | == [[Офісні програми ]] == |
| − | [[Файл:104.png|200px|thumb|left|Mozilla]] | + | |
| − | WWW - броузер - програма для перегляду гіпертексту, доступного через Internet - на сьогодні чи не найважливіше додаток для персонального комп'ютера. Сьогоднішній www - броузер повинен «уміти» набагато більше, ніж просто відображати сторінки HTML і переходити за гіперпосиланнями. Фактично, на нього лягає завдання роботи даними Internet у всьому їх різноманітті, сюди входить і підтримка постійно розвиваються стандартів, та забезпечення безпеки, і багато іншого.
| + | |
| | | | |
| − | У Linux є досить великий вибір www - броузерів, однак першим справді сучасним вільним додатком для роботи з Internet у всьому його різноманітті став програмний продукт Mozilla Suite. Найменування " Mozilla " незабаром відійшло компанії розробнику Mozilla Corporation і всій лінійці програмних продуктів, що розробляються в ній. Спадкоємець Mozilla Suite - Mozilla Seamonkey - досі цілком успішно конкурує з аналогічними комерційними програмами, незважаючи на успішний розвиток ідеологію " три в одному". Seamonkey - пакет програм для роботи з Інтернетом. Це потужний, насичений функціями комунікаційний центр для персонального комп'ютера. До складу пакету входить броузер програма для роботи з електронною поштою і редактор www - сторінок.
| + | == [[ Графіка]] == |
| | | | |
| − | Історія Mozilla почалася в 1998 році, коли фірма Netscape опублікувала вихідні тексти свого броузера Netscape Navigator.
| + | === [[ Векторна графіка]] === |
| | | | |
| − | Одне з важливих властивостей пакета Mozilla - його принципова розширюваність. У Mozilla реалізований мову XUL на основі XML, за допомогою якого дуже легко розробляти додаткові компоненти Mozilla, орієнтовані на виконання спеціальних функцій.
| + | === [[ Робота з PostScript і PDF]] === |
| | | | |
| − | Більш сучасним є FireFox, що розробляється командою Mozilla на основі вихідних кодів, відповідних тільки WWW- броузеру. Інша частина FireFox написана повністю на XUL, тому розробка цієї молодої програми йде істотно бадьоріше і простіше, її настройка вважається самою гнучкою серед www - броузерів, а головне, будь-хто може написати на високорівневих мовах програмування XUL / JavaScript і опублікувати свій модуль розширення (т. н. plugin; на сьогодні таких модулів відомо понад півтораста).
| + | === [[ Діаграми]] === |
| | | | |
| − | Про www - броузери, розроблені спеціально для тієї чи іншої середовища робочого столу, вже йшла мова вище (вони чудово справляються з роллю файлових диспетчерів). Важливий різновид www - броузерів - текстові броузери, тобто ті, які можуть бути запущені в будь-якому текстовому терміналі Linux. Самий старий і відомий з них, один із прототипів сучасних www - броузерів - Lynx. Він не має можливості відображати графічну інформацію, але відмінно підтримує HTML, форми і таблиці. Сучасні версії підтримують також з'єднання, захищені за допомогою SSL. Links - це текстовий броузер, на перший погляд дуже схожий на Lynx, але все ж дещо відрізняється від нього:
| + | === [[ Плакатна графіка]] === |
| − | * умінням працювати з таблицями і фреймами;
| + | |
| − | * відображенням кольорів, зазначених в HTML- сторінці;
| + | === [[ Растрова графіка]] === |
| − | * використанням випадаючих меню (як в Midnight Commander);
| + | |
| − | * можливістю завантаження файлів у фоновому режимі.
| + | === [[ Тривимірна графіка]] === |
| − | Крім можливості перегляду WWW- сторінок часто випадає необхідність їх «скачування», тобто записи в файл. Це ж відноситься і до ресурсів, доступним по протоколу FTP. Всі описані вище броузери здатні записувати HTTP - і FTP -ресурс в файл, але для зручної роботи з командного рядка вони непридатні. Крім старої і вельми простої утиліти ftp, є два її потужних розширення: lftp і wget. Обидві утиліти підтримують як FTP, так і HTTP, причому lftp може працювати, як і ftp, в режимі «оболонки », а wget призначена саме для роботи з командного рядка. Якщо при отриманні файлів з якогось сервера або групи серверів необхідно описувати безліч винятків (щоб не скачати зайвого), виконувати якісь дії (наприклад, заповнювати форми або виконувати java - сценарії), можна скористатися більш складними програмами pavuk або httrack.
| + | |
| | + | == [[ Мультимедіа]] == |
| | + | |
| | + | === [[ Музичні редактори]] === |
| | + | |
| | + | === [[ Нотні редактори]] === |
| | + | |
| | + | === [[Редактори і фільтри оцифрованого звуку]] === |
| | + | |
| | + | === [[Відеопрогравачи]] === |
| | + | |
| | + | === [[Відеоредактори і конвертери]] === |
| | + | |
| | + | == [[Запис CD і DVD]] == |
| | + | |
| | + | == [[Видавничі системи]] == |
