Зміст

1 Вікова психологія
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
4 Зміст курсу
5 Ресурси

Вікова психологія

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки Напрями підготовки: 6.020303 Філологія. Українська мова і література Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр

Мета та завдання навчального курсу

Метою викладання дисципліни є здобуття студентами знань, усвідомлення й розуміння ними кількісних і якісних змін у психіці людини при переході від одного вікового етапу до іншого, унікального для кожного віку співвідношення психологічних й поведінкових особливостей, рушійних сил і закономірностей психічного розвитку особистості. Вивчення вікової психології сприяє розумінню складності й неоднозначності процесів психологічного розвитку індивіда, формує ставлення до людини як до особистісної цінності на будь-якому етапі її життя, стимулює інтерес до пізнання й пояснення дитячої психіки через акцентування маловивчених феноменів онтогенезу.

Основними завданнями курсу є:

поглибити уявлення про природу суб'єктивної реальності людини, закономірності, детермінанти її психічного розвитку;
висвітлити рушійні сили, протиріччя, періодизацію та критерії вікового розвитку;
розкрити умови функціонування й розвитку психічних процесів та інтелекту на різних вікових етапах;
ознайомити з особливостями розвитку афективної та мотиваційної сфери людини;
розкрити онтогенез особистісного розвитку, становлення компонентів структури спілкування, міжособистісних взаємин та соціалізації людини;
визначити роль вихователя, педагога, батьків, групи й суспільства у становленні цілісної особистості на різних вікових етапах її життя.

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

основні закономірності, механізми, показники психічного розвитку людини в онтогенезі (від народження до смерті), основні теорії психічного розвитку дитини;
основні поняття категорійного апарату вікової психології: психічний розвиток, філогенез, онтогенез, провідна діяльність, акселерація, вік, періодизація вікового розвитку, рушійні сили розвитку, вікові кризи, новоутворення та ін.;
характеристики функціонування й умови розвитку психічних процесів та інтелекту, становлення особистості, спілкування й соціалізації протягом кожного вікового періоду: немовля, раннє дитинство, дошкільник, молодший школяр, підліток, юнацтво тощо.

вміти:

керуватися закономірностями розвитку особистості і виявляти їх вияви в педагогічному процесі;
визначати рівень сформованості пізнавальних процесів та емоційно-вольових характеристик особистості, досліджувати ступінь їх вираженості щодо вікових норм;
забезпечувати навчання учнів у зоні ближнього розвитку на основі вивчення специфіки їх розвивальної діяльності та віку;
визначати й реалізовувати навчальні, розвивальні та виховні цілі уроку, враховуючи зміст навчального матеріалу, вікові та індивідуальні особливості учнів;
добирати засоби стимулювання загального розвитку, інтелектуальної та мовленнєвої сфери особистості школяра, залежно від його віку;
володіти методиками діагностики рівня навчально-пізнавальних можливостей школярів, загальних та спеціальних здібностей;
забезпечувати наступність у виборі засобів впливу на розвиток, корегувати міжособистісні стосунки в учнівській групі згідно з віком та індивідуальними особливостями школярів;
аналізувати, прогнозувати й проектувати власну педагогічну діяльність, співвідносити зміст, спосіб, ритм, характер власного спілкування з віковими, індивідуальними особливостями школярів.