Методичні рекомендації до заняття з теми 9 Гуцало

Методичні рекомендації до заняття з теми 9. «ВІК ДОРОСЛОСТІ. ПСИХОЛОГІЯ СТАРОСТІ»

Опановуючи зміст теми, необхідно акцентувати увагу на тому, що центром нової соціальної ситуації розвитку є перехід до самостійного життя (початок професійного становлення, реалізації життєвих планів). В зрілій юності завершуються процеси біологічного дозрівання, однією з найважливіших потреб особистості стає інтелектуальний розвиток, посилюється емоційна стабільність, у міжособистісних стосунках важливого значення набуває спілкування з ровесниками, особливо з представниками протилежної статі, тривають саморозвиток і самовдосконалення. У вивченні віку дорослості методологічно важливим питанням є визначення періодизації дорослості: рання дорослість (20–40 років; перша фаза – 20-30 років; друга – 30-40 років; зріла дорослість ( 40–60 років); старість як етап онтогенезу (від 60 років і до смерті).

Необхідно виконати наступні завдання:

• засвоїти зміст таких понять, як дорослість, старість, акмеологія, психосоціальний розвиток; нормативна, ненормативна, життєва, біологічна криза;

• виконати завдання семінарсько-практичного заняття та самостійної роботи;

• зробити аналіз наукових відомостей про розвиток психічних процесів та мовлення в період дорослості. Особливо зверніть увагу на різницю показників розвиненості процесів на різних етапах дорослості [1, с. 268-272; 10, с. 303-307].

• написати коротке есе. Оберіть кілька людей із вашого оточення, які належать до віку зрілої дорослості і яких ви добре знаєте. Розпитайте в них про основні їхні проблеми. Попросіть порівняти їхні поточні інтереси, турботи з актуальними 10 років тому. Які зміни відбулися у їх житті?

Розпитайте двох людей, старших 60 років (з різницею у віці 10—20 років), про їхні основні проблеми, турботи та очікування від життя. Які відмінності уставленні до життя цих людей ви виявили?

• за бажанням підготувати доповідь до теми;

• опрацювати окремі розділи теми або питання, які не висвітлюються на лекції та передбачені для самостійного опрацювання;

• підготувати усні відповіді на питання самоконтролю;

• підготувати письмові відповіді («ключі») на тестові завдання з теми.

• підбирати та апробувати діагностичні тести, методики, рольові ігри, творчі завдання, з метою вивчення особистості старшокласника

Форми контролю:

• співбесіда за запитаннями самоперевірки;

• перевірка конспекту та есе;

• виступ із доповіддю;

• рефлексивний діалог на Форумі;

• тестування знань студентів з окремої теми;

• звіт про апробацію психодіагностичних методик.

Література 1. Вікова та педагогічна психологія / O.B. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. Навч. посібник. – К.: Каравела, 2012.

2. Гуцало Е.У. Психологія вікового розвитку особистості. Навчально-методичний посібник. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2010. – 216 с.

3. Гуцало Е.У. Психологія вікового розвитку особистості: Практикум. Навчально-методичний посібник. – Кіровоград: ФО-П Александрова М.В, 2012. – 178 с.

4. Кон И. С. Психология старшеклассника. – М., 1989.

5. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Питер, 2000.

6. Кулагина И.Ю. Возрастная психология. – М., 2001. – 464 с.

7. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія: Курс лекцій: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2005. – 128 с.

8. Максименко С.Д. Розвиток психіки в онтогенезі. У 2-х т. – К.: Форум, 2002.

9. Психология человека от рождения до смерти. – СПб.: Прайм-еврознак, 2002. – 656 с.

10. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: Навч. посіб. – К., 2005. – 360 с.

11. Хрестоматия по возрастной и педагогической психологии. / Под ред. Ильясова И.И., Ляудис В.Я. – М.: Изд-во Моск. у-та, 1981. – 304 с.

12. Щотка О. П. Вікова психологія дорослої людини: Навч. видання. – Ніжин: Редакційно-видавничий відділ НДПУ, 2001.