Стаття до проекту "моє рідне місто або село" Миндрул 2017
Розташування Кропивницького
Запитання до проекту
- А ви знаєте історію рідного села?
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Історія мого рідного міста
В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. Наприкінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено наприкінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова.
На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, аварів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів).
У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття[13].
До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцям
Відомі земляки
Кропивницького - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр. Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур.
Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту.
Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них:
Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.
Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Юрій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.
Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи.
історична подія пов'язана з Кропивницьким
Період визвольних змагань 1917—1920 років
У період 1917–1920 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші.
Міська дума визнала Центральну Раду УНР лише з третьої спроби 19 грудня 1917 року вже після Жовтневого перевороту.
На початку 1918 року у місті відбуваються вуличні бої загонів анархістки Маруськи Никифорової з єлисаветським куренем вільного козацтва та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення.
Штамп часів УНР «Єлисаветська Керовнича Рада» У 1918 році Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі. До 29 квітня 1918 року Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ.
У травні 1919 року в результаті серії єврейських погромів загонів отамана Григор'єва загинуло близько 3 тисяч євреїв міста.
У січні 1920 р. Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів армії УНР, які очолював отаман Гулий-Гуленко. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада.
Після поразки Української революції та утвердження по всій Україні радянської влади у 1920 році Єлизавет остаточно зайняли більшовики. З приходом більшовиків повернулась назва Єлизаветград. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлизаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.
Історико-культурні та культові пам'ятки
До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать:
1.Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805—12 роки;
2.залишки Єлисаветинської фортеці;
3.комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
4.Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);
5.Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
6.Велика хоральна синагога, 1853 рік.
Природні пам'ятки мого краю
Набережна річки Інгул Мабуть, одним з найбільш романтичних місць у Кіровограді можна назвати набережну річки Інгул. З мосту від вулиці Великої Перспективної з одного боку відкривається чудовий вид на сучасну забудову, з іншого – на старовинні будівлі, архітектуру цього місця навіть порівнюють з Парижем. Хоча чому дивуватися? Єлисаветград будувався за велінням цариці, і цілком зрозуміло її бажання слідувати французам, які завжди були законодавцями мод і задавали тон світського життя.
Лава, на якій сидить дівчина, являє собою стрічку Мебіуса.
==Рідне місто або село на карті України Google карти==[1]
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 | Єлисаветград |
| 5 вересня 1924 — 27 грудня 1934 | Зінов'євськ |
| 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 | Кірово |
| 10 січня 1939 — 14 липня 2016 | Кировоград |
| 14 липня 2016 | Кропивницький |
