Стаття до проекту "моє рідне місто або село" Миндрул 2017

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


Розташування Кропивницького


Герб.jpeg
Кіровоград розташований на берегах Інгулу (притока річки Південний Буг) при впадінні в нього річок Сугоклея і Біянка. Місто виникло на території, де на рубежі XV-XVI століть зародилося козацтво. Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося ще в період палеоліту (20-15 тис. Років тому). З того часу кожна з епох представлена ​​на просторах цього краю. Біля села Володимирівка Новоархангельського району знайдено стеж одного з найбільших трипільських поселень, що нараховують більше 200 наземних будівель. Пам'ятниками чорноліської культури представлений залізний вік, ознаменований відокремленням ремесла від землеробства. Про цих краях згадували і античні історики. Геродот вважав, що саме тут розташовувався легендарний Ексампей - священні дороги Скіфії. Залишили сліди свого перебування тут сармати і готи, гуни і авари, хазари, угри і печеніги. З першого тисячоліття н.е. тут назавжди затверджуються слов'яни як частина антського союзу племен, а згодом - Київської держави. Неспокійна життя прикордоння була багатою постійними військовими зіткненнями, тут відбувся ряд визначних битв і серед них - перемога литовсько-українських військ під керівництвом князя Ольгерда над татарськими ордами на Синіх Водах (1362 рік).

Запитання до проекту

  • А ви знаєте історію рідного села?
  • Які відомі люди Ваші земляки?
  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Історія мого рідного міста

В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. Наприкінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено наприкінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова.

2015072813442070.jpg

На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, аварів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів).

У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття[13].

До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцям


Відомі земляки

Кропивницького - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр. Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур.

Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту.

Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них:

Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.

180px-Карпенко-Карий.jpg

Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Юрій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.

Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи.


історична подія пов'язана з Кропивницьким

Період визвольних змагань 1917—1920 років
Штамп Єлисаветська Керовнича Рада 11.04.1918.jpg

У період 1917–1920 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші.

Міська дума визнала Центральну Раду УНР лише з третьої спроби 19 грудня 1917 року вже після Жовтневого перевороту.

На початку 1918 року у місті відбуваються вуличні бої загонів анархістки Маруськи Никифорової з єлисаветським куренем вільного козацтва та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення.

Штамп часів УНР «Єлисаветська Керовнича Рада» У 1918 році Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі. До 29 квітня 1918 року Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ.

У травні 1919 року в результаті серії єврейських погромів загонів отамана Григор'єва загинуло близько 3 тисяч євреїв міста.

У січні 1920 р. Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів армії УНР, які очолював отаман Гулий-Гуленко. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада.

Після поразки Української революції та утвердження по всій Україні радянської влади у 1920 році Єлизавет остаточно зайняли більшовики. З приходом більшовиків повернулась назва Єлизаветград. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлизаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.


Історико-культурні та культові пам'ятки

До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать:

1.Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805—12 роки;

2.залишки Єлисаветинської фортеці;

3.комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).

4.Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);

5.Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.

6.Велика хоральна синагога, 1853 рік.


Природні пам'ятки мого краю

Набережна річки Інгул Мабуть, одним з найбільш романтичних місць у Кіровограді можна назвати набережну річки Інгул. З мосту від вулиці Великої Перспективної з одного боку відкривається чудовий вид на сучасну забудову, з іншого – на старовинні будівлі, архітектуру цього місця навіть порівнюють з Парижем. Хоча чому дивуватися? Єлисаветград будувався за велінням цариці, і цілком зрозуміло її бажання слідувати французам, які завжди були законодавцями мод і задавали тон світського життя.
1934431 800x600 Ingulec.jpg


До пам'ятника студентам Ви молоді, у вас спільні інтереси, і ви не забуваєте про навчання? Тоді вам варто прогулятися по вулиці Студентській до пам'ятника Студентству всіх часів на площі перед Кіровоградським технічним університетом. Юнак і дівчина з книжками в руках про щось захоплено розмовляють, у них явно з'являється інтерес один до одного, а не тільки до науки... Так було у всі часи.
1934433 800x600 pamstudentam.jpg

Лава, на якій сидить дівчина, являє собою стрічку Мебіуса.

==Рідне місто або село на карті України Google карти==[1]

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.
Photo 5.jpg



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Дата Історична подія
(21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 Єлисаветград
5 вересня 1924 — 27 грудня 1934 Зінов'євськ
27 грудня 1934 — 10 січня 1939 Кірово
10 січня 1939 — 14 липня 2016 Кировоград
14 липня 2016 Кропивницький