Відмінності між версіями «Стаття до проекту "моє рідне місто або село" Миндрул 2017»
2709759 (обговорення • внесок) |
2709759 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''''<font color='red' size=5>Розташування Кропивницького</font>''''' | |
| + | ---- | ||
| + | [[Файл:Герб.jpeg|міні]]Кіровоград розташований на берегах Інгулу (притока річки Південний Буг) при впадінні в нього річок Сугоклея і Біянка. Місто виникло на території, де на рубежі XV-XVI століть зародилося козацтво. Заселення території сучасної Кіровоградщини почалося ще в період палеоліту (20-15 тис. Років тому). З того часу кожна з епох представлена на просторах цього краю. Біля села Володимирівка Новоархангельського району знайдено стеж одного з найбільших трипільських поселень, що нараховують більше 200 наземних будівель. Пам'ятниками чорноліської культури представлений залізний вік, ознаменований відокремленням ремесла від землеробства. Про цих краях згадували і античні історики. Геродот вважав, що саме тут розташовувався легендарний Ексампей - священні дороги Скіфії. Залишили сліди свого перебування тут сармати і готи, гуни і авари, хазари, угри і печеніги. З першого тисячоліття н.е. тут назавжди затверджуються слов'яни як частина антського союзу племен, а згодом - Київської держави. Неспокійна життя прикордоння була багатою постійними військовими зіткненнями, тут відбувся ряд визначних битв і серед них - перемога литовсько-українських військ під керівництвом князя Ольгерда над татарськими ордами на Синіх Водах (1362 рік). | ||
| − | + | '''Запитання до проекту''' | |
*А ви знаєте історію рідного села? | *А ви знаєте історію рідного села? | ||
*Які відомі люди Ваші земляки? | *Які відомі люди Ваші земляки? | ||
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? | *Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? | ||
| − | |||
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? | *Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? | ||
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край? | *Якими пам’ятками природи багатий рідний край? | ||
| + | ---- | ||
| + | <font color='blue' size=4>Історія мого рідного міста</font>''''' | ||
| − | ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]== | + | В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. Наприкінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено наприкінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова. |
| + | [[Файл:2015072813442070.jpg|міні]] | ||
| + | На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, аварів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів). | ||
| + | |||
| + | У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття[13]. | ||
| + | |||
| + | До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцям | ||
| + | ---- | ||
| + | <font color='blue' size=4>Відомі земляки</font>''''' | ||
| + | |||
| + | Кропивницького - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр. | ||
| + | Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур. | ||
| + | |||
| + | Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту. | ||
| + | |||
| + | Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них: | ||
| + | |||
| + | <font color='fuchsia' size=3>Володимир Кирилович Винниченко</font>''''' (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда. | ||
| + | |||
| + | [[Файл:180px-Карпенко-Карий.jpg|міні]] | ||
| + | <font color='candy apple red' size=3>Іван Карпенко-Карий</font> '''(справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. | ||
| + | |||
| + | <font color='red' size=3>Юрій Яно́вський</font>''''' (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. | ||
| + | |||
| + | <font color='persimmon' size=3>Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз </font>'''''(31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи. | ||
| + | ---- | ||
| + | <font color='blue' size=4>історична подія пов'язана з Кропивницьким</font>''''' | ||
| + | |||
| + | Період визвольних змагань 1917—1920 років[[Файл:Штамп Єлисаветська Керовнича Рада 11.04.1918.jpg|міні]] | ||
| + | У період 1917–1920 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші. | ||
| + | |||
| + | Міська дума визнала Центральну Раду УНР лише з третьої спроби 19 грудня 1917 року вже після Жовтневого перевороту. | ||
| + | |||
| + | На початку 1918 року у місті відбуваються вуличні бої загонів анархістки Маруськи Никифорової з єлисаветським куренем вільного козацтва та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення. | ||
| + | |||
| + | Штамп часів УНР «Єлисаветська Керовнича Рада» | ||
| + | У 1918 році Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі. До 29 квітня 1918 року Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ. | ||
| + | |||
| + | У травні 1919 року в результаті серії єврейських погромів загонів отамана Григор'єва загинуло близько 3 тисяч євреїв міста. | ||
| + | |||
| + | У січні 1920 р. Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів армії УНР, які очолював отаман Гулий-Гуленко. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада. | ||
| + | |||
| + | Після поразки Української революції та утвердження по всій Україні радянської влади у 1920 році Єлизавет остаточно зайняли більшовики. З приходом більшовиків повернулась назва Єлизаветград. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлизаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші. | ||
| + | ---- | ||
| + | <font color='blue' size=4>Історико-культурні та культові пам'ятки</font> | ||
| + | |||
| + | До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать: | ||
| + | |||
| + | 1.Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805—12 роки; | ||
| + | |||
| + | 2.залишки Єлисаветинської фортеці; | ||
| + | |||
| + | 3.комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років). | ||
| + | |||
| + | 4.Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.); | ||
| + | |||
| + | 5.Свято-Покровська церква, 1850—75 роки. | ||
| + | |||
| + | 6.Велика хоральна синагога, 1853 рік. | ||
| + | ---- | ||
| + | <font color='blue' size=4>Природні пам'ятки мого краю</font> | ||
| + | |||
| + | Набережна річки <font color='red' size=2>Інгул Мабуть</font>, одним з найбільш романтичних місць у Кіровограді можна назвати набережну річки Інгул. З мосту від вулиці Великої Перспективної з одного боку відкривається чудовий вид на сучасну забудову, з іншого – на старовинні будівлі, архітектуру цього місця навіть порівнюють з Парижем. Хоча чому дивуватися? Єлисаветград будувався за велінням цариці, і цілком зрозуміло її бажання слідувати французам, які завжди були законодавцями мод і задавали тон світського життя.[[Файл:1934431 800x600 Ingulec.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | До пам'ятника студентам Ви молоді, у вас спільні інтереси, і ви не забуваєте про навчання? Тоді вам варто прогулятися по вулиці Студентській до пам'ятника Студентству всіх часів на площі перед Кіровоградським технічним університетом. Юнак і дівчина з книжками в руках про щось захоплено розмовляють, у них явно з'являється інтерес один до одного, а не тільки до науки... Так було у всі часи.[[Файл:1934433 800x600 pamstudentam.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | Лава, на якій сидить дівчина, являє собою стрічку Мебіуса. | ||
| + | |||
| + | ==Рідне місто або село на карті України [https://www.google.com.ua/maps Google карти]==[https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%CC%81%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9,+%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C,+25000/@48.5186805,32.0755801,11z/data=!3m1!4b1!4m5!3m4!1s0x40d0432708441b67:0xe828c54149a0e8d8!8m2!3d48.507933!4d32.262317] | ||
[[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]] | [[Файл:Карта пед универ.png|800px|thumb|center|Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка ]] | ||
| Рядок 23: | Рядок 95: | ||
<TR> | <TR> | ||
| − | <TD height=24px;> | + | <TD height=24px;> (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 </TD><TD> Єлисаветград </TD> |
</TR> | </TR> | ||
| − | <TR><TD height=24px> | + | <TR><TD height=24px> 5 вересня 1924 — 27 грудня 1934 </TD><TD> Зінов'євськ </TD></TR> |
| − | + | <TR><TD height=24px> 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 </TD><TD> Кірово </TD></TR> | |
| − | + | <TR><TD height=24px> 10 січня 1939 — 14 липня 2016 </TD><TD> Кировоград </TD></TR> | |
| − | + | <TR><TD height=24px> 14 липня 2016 </TD><TD> Кропивницький </TD></TR> | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | <TR><TD height=24px> </TD><TD> | + | |
| − | <TR><TD height=24px> | + | |
| − | <TR><TD height=24px> | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
| Рядок 53: | Рядок 115: | ||
*Посилання на спільний груповий постер. | *Посилання на спільний груповий постер. | ||
| − | + | [[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]] | |
Поточна версія на 22:26, 21 грудня 2017
Розташування Кропивницького
Запитання до проекту
- А ви знаєте історію рідного села?
- Які відомі люди Ваші земляки?
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Історія мого рідного міста
В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. Наприкінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено наприкінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова.
На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, аварів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів).
У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття[13].
До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка, Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцям
Відомі земляки
Кропивницького - прекрасне місто з багатою та цікавою історією. Саме тут був відкритий перший український професійний театр. Як промисловий і культурний осередок у центрі країни, вузол шляхів наше місто виховувало, представників багатьох культур, і було місцем зростання визначних діячів цих культур.
Із Єлисаветградом пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту.
Пропонуємо вам згадати найяскравіших з них:
Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951) - один з найвідоміших уродженеців нашого міста, Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда.
Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище — Тобілевич; 17 (29) вересня 1845, с. Арсенівка, Бобринецького повіту Херсонської губернії, тепер Новомиргородський район, Кіровоградська область — † 2 (15) вересня 1907, Берлін) — український письменник, драматург, актор, ерудит, брат Миколи Садовського та Панаса Саксаганського. На його честь названо Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.
Юрій Яно́вський (14 (27) серпня 1902, Маєрове — 25 лютого 1954, Київ) — український радянський письменник-класик, лауреат Сталінської премії (1949). У 1919 році Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі.
Ге́нріх Гу́ставович Нейга́уз (31 березня (12 квітня) 1888, Єлисаветград — 10 жовтня 1964, Москва) — російський і радянський піаніст, педагог, публіцист і музично-суспільний діяч. Його батько, Густав Нейгауз, також піаніст, після закінчення консерваторії в Кельні переїхав з Німеччини спочатку до Росії, а згодом в Єлисаветград, де став фундатором місцевої музичної школи.
історична подія пов'язана з Кропивницьким
Період визвольних змагань 1917—1920 років
У період 1917–1920 років влада в місті неодноразово переходила із одних рук в інші.
Міська дума визнала Центральну Раду УНР лише з третьої спроби 19 грудня 1917 року вже після Жовтневого перевороту.
На початку 1918 року у місті відбуваються вуличні бої загонів анархістки Маруськи Никифорової з єлисаветським куренем вільного козацтва та мешканцями міста, внаслідок яких загинуло 86 мешканців міста, 147 дістали поранення.
Штамп часів УНР «Єлисаветська Керовнича Рада» У 1918 році Малою радою УНР Законом про поділ України на землі від 6 березня 1918 року місто Єлисаветград було перейменоване на Єлизавет. Нова назва активно вживалась в офіційних документах, на печатках, в пресі. До 29 квітня 1918 року Єлизавет був адмінцентром Землі УНР Низ.
У травні 1919 року в результаті серії єврейських погромів загонів отамана Григор'єва загинуло близько 3 тисяч євреїв міста.
У січні 1920 р. Єлисавет був звільнений від денікінців спільними зусиллями більшовицького 535-го полку та повстанських загонів армії УНР, які очолював отаман Гулий-Гуленко. По звільненню в місті була встановлена більшовицька влада.
Після поразки Української революції та утвердження по всій Україні радянської влади у 1920 році Єлизавет остаточно зайняли більшовики. З приходом більшовиків повернулась назва Єлизаветград. Під час громадянської війни та у перші роки радянської влади у Єлизаветграді були в обігу власні єлисаветградські гроші.
Історико-культурні та культові пам'ятки
До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать:
1.Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805—12 роки;
2.залишки Єлисаветинської фортеці;
3.комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
4.Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);
5.Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
6.Велика хоральна синагога, 1853 рік.
Природні пам'ятки мого краю
Набережна річки Інгул Мабуть, одним з найбільш романтичних місць у Кіровограді можна назвати набережну річки Інгул. З мосту від вулиці Великої Перспективної з одного боку відкривається чудовий вид на сучасну забудову, з іншого – на старовинні будівлі, архітектуру цього місця навіть порівнюють з Парижем. Хоча чому дивуватися? Єлисаветград будувався за велінням цариці, і цілком зрозуміло її бажання слідувати французам, які завжди були законодавцями мод і задавали тон світського життя.
Лава, на якій сидить дівчина, являє собою стрічку Мебіуса.
==Рідне місто або село на карті України Google карти==[1]
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 | Єлисаветград |
| 5 вересня 1924 — 27 грудня 1934 | Зінов'євськ |
| 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 | Кірово |
| 10 січня 1939 — 14 липня 2016 | Кировоград |
| 14 липня 2016 | Кропивницький |
