Відмінності між версіями «Моє рідне місто Слов'янськ.»
4056233 (обговорення • внесок) |
4056233 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Інша версія заснування: Під прикриттям Маяцького острогу в 1664 р. заведено державне (по-татарськи казенне) солеваріння на Торі, яке перебувало під постійною охороною, що, звичайно, сприяло формуванню тут постійного населення, а в 1676 й побудові м. Соляного (Тора) — першого міста Донбасу,[2] в якому на початок 1677 вже проживало 245 родин (25). Таке масове переселення до Тору «черкас» викликала польсько-турецька війна, в ході якої до Туреччини відійшло Поділля, та війною Московії й України проти Туреччини, яка намагалася заволодіти Чигирином. Все це, на наш погляд, дає підстави стверджувати, що до побудови Маяка і Соляного на Торі ніяких укріплених містечок в межиріччі Дінця і Казенного Торця не існувало і не варто брати до уваги цього острогу заснованого 1645 р., оскільки він не поклав початку формуванню постійного поселення. | Інша версія заснування: Під прикриттям Маяцького острогу в 1664 р. заведено державне (по-татарськи казенне) солеваріння на Торі, яке перебувало під постійною охороною, що, звичайно, сприяло формуванню тут постійного населення, а в 1676 й побудові м. Соляного (Тора) — першого міста Донбасу,[2] в якому на початок 1677 вже проживало 245 родин (25). Таке масове переселення до Тору «черкас» викликала польсько-турецька війна, в ході якої до Туреччини відійшло Поділля, та війною Московії й України проти Туреччини, яка намагалася заволодіти Чигирином. Все це, на наш погляд, дає підстави стверджувати, що до побудови Маяка і Соляного на Торі ніяких укріплених містечок в межиріччі Дінця і Казенного Торця не існувало і не варто брати до уваги цього острогу заснованого 1645 р., оскільки він не поклав початку формуванню постійного поселення. | ||
− | У битві під козацькою фортецею Тор загинув син Сірка — Петро Сірко | + | У битві під козацькою фортецею Тор загинув син Сірка — Петро Сірко. |
+ | |||
Відомі люди міста: | Відомі люди міста: | ||
Анатазій Гонта (Бітюков Опанас Полікарпович) — підполковник Армії УНР. | Анатазій Гонта (Бітюков Опанас Полікарпович) — підполковник Армії УНР. | ||
Рядок 20: | Рядок 21: | ||
Богатиков Юрій Йосипович — український і російський співак, баритон. | Богатиков Юрій Йосипович — український і російський співак, баритон. | ||
Болдирів Олександр Іванович — підполковник Армії УНР, воїн 14-ї дивізії «Галичина». | Болдирів Олександр Іванович — підполковник Армії УНР, воїн 14-ї дивізії «Галичина». | ||
+ | |||
+ | Військові дії у 2014 | ||
+ | |||
+ | Докладніше: Війна на сході України та Протистояння у Слов'янську | ||
+ | |||
+ | Починаючи з квітня 2014 місто стало ареною бойових дій між терористичними угрупуваннями і українськими силовиками. Збройний конфлікт розпочався у ніч на 11 квітня 2014 р., коли Сили спеціальних операцій Російської Федерації та озброєні автоматами проросійські терористи та захопили райвідділ міліції у місті і вивісили там прапор РФ.[7] Реакцією української влади стала антитерористична операція, розпочата 13 квітня з метою зупинити терористів. У відповідь терористи оголосили про заборону у місті політичних партій «Батьківщина», УДАР і «Свобода», а також про переслідування україномовних людей, які викликають підозру[8]. | ||
+ | |||
+ | До 25 квітня українським військам вдалося оточити місто[9], на що терористи відповіли численними спробами прориву блокади. В ході перестрілок, що тривали протягом наступних місяців, значних ушкоджень зазнавали цивільні об'єкти міста, зокрема житлові будинки, надходили свідчення про загибель мирних жителів від осколкових поранень[10]. Після пошкодження в ході боїв 4 червня ліній електропередач і знеструмлення водонасосних станцій, місто залишилося без електроенергії і водопостачання[11]. Напружена ситуація в місті викликала масовий потік біженців із міста. | ||
+ | |||
+ | 9 червня 2014 р. терористи «Русской православной армии» після тортур стратили вірних церкви християн віри євангельської «Преображення Господнє» дияконів Володимира Величка та Віктора Брадарського, а також двох дорослих синів старшого пастора — Рувима і Альберта Павенків.[12][13][14] | ||
+ | |||
+ | 5 липня 2014 року українські військовослужбовці звільнили місто від проросійських терористів.[ | ||
Версія за 08:43, 10 грудня 2015
Заснування
У 16 ст. на території сучасного Слов'янська почали поселятися селяни-втікачі з інших частин України.
У 1645 для захисту від наскоків татар козаки збудували фортецю Тор; відтоді Слов'янське — центр видобутку солі й торгівлі нею.
Інша версія заснування: Під прикриттям Маяцького острогу в 1664 р. заведено державне (по-татарськи казенне) солеваріння на Торі, яке перебувало під постійною охороною, що, звичайно, сприяло формуванню тут постійного населення, а в 1676 й побудові м. Соляного (Тора) — першого міста Донбасу,[2] в якому на початок 1677 вже проживало 245 родин (25). Таке масове переселення до Тору «черкас» викликала польсько-турецька війна, в ході якої до Туреччини відійшло Поділля, та війною Московії й України проти Туреччини, яка намагалася заволодіти Чигирином. Все це, на наш погляд, дає підстави стверджувати, що до побудови Маяка і Соляного на Торі ніяких укріплених містечок в межиріччі Дінця і Казенного Торця не існувало і не варто брати до уваги цього острогу заснованого 1645 р., оскільки він не поклав початку формуванню постійного поселення.
У битві під козацькою фортецею Тор загинув син Сірка — Петро Сірко.
Відомі люди міста: Анатазій Гонта (Бітюков Опанас Полікарпович) — підполковник Армії УНР. Аніщенко Олександр Григорович (1969-2014) — український спецпризначенець, підполковник групи «Альфа» Служби безпеки України, полковник (посмертно), заступник начальника сумського підрозділу «Альфи». Бабешко Олексій Анатолійович — український історик і статистик футболу. Бєлкін Андрій Володимирович (1977-2014) — український військовик, підполковник, командир вертолітної ланки 16-ї окремої бригади армійської авіації 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗС України. Біліченко Геннадій Васильович (1972-2014) — капітан Управління Служби безпеки України в Полтавській області, співробітник Центру спеціальних операцій СБУ. Білошкурський Валентин Васильович (1979-2014) — прапорщик, інструктор — старший кулеметник, спецпідрозділ «Ягуар» МВС України. Биков Леонід Федорович — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР (1965), народний артист УРСР (1974). Богатиков Юрій Йосипович — український і російський співак, баритон. Болдирів Олександр Іванович — підполковник Армії УНР, воїн 14-ї дивізії «Галичина».
Військові дії у 2014
Докладніше: Війна на сході України та Протистояння у Слов'янську
Починаючи з квітня 2014 місто стало ареною бойових дій між терористичними угрупуваннями і українськими силовиками. Збройний конфлікт розпочався у ніч на 11 квітня 2014 р., коли Сили спеціальних операцій Російської Федерації та озброєні автоматами проросійські терористи та захопили райвідділ міліції у місті і вивісили там прапор РФ.[7] Реакцією української влади стала антитерористична операція, розпочата 13 квітня з метою зупинити терористів. У відповідь терористи оголосили про заборону у місті політичних партій «Батьківщина», УДАР і «Свобода», а також про переслідування україномовних людей, які викликають підозру[8].
До 25 квітня українським військам вдалося оточити місто[9], на що терористи відповіли численними спробами прориву блокади. В ході перестрілок, що тривали протягом наступних місяців, значних ушкоджень зазнавали цивільні об'єкти міста, зокрема житлові будинки, надходили свідчення про загибель мирних жителів від осколкових поранень[10]. Після пошкодження в ході боїв 4 червня ліній електропередач і знеструмлення водонасосних станцій, місто залишилося без електроенергії і водопостачання[11]. Напружена ситуація в місті викликала масовий потік біженців із міста.
9 червня 2014 р. терористи «Русской православной армии» після тортур стратили вірних церкви християн віри євангельської «Преображення Господнє» дияконів Володимира Величка та Віктора Брадарського, а також двох дорослих синів старшого пастора — Рувима і Альберта Павенків.[12][13][14]
5 липня 2014 року українські військовослужбовці звільнили місто від проросійських терористів.[
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Рідне місто або село на карті України Google ПБ.GIF
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
GFHGHGHTGH | |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка