Відмінності між версіями «Користувач:3933915»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
== Про себе ==
 
== Про себе ==
......
+
 
Я студентка факультету історії та права 1курс 11 група. Володію англійською, російською та українською мовами.
+
Я студентка факультету історії та права 1 курс 11 група. Володію англійською, російською та українською мовами.
  
 
== Мої інтереси ==
 
== Мої інтереси ==
....
 
 
Люблю фотографувати,гуляти з собаками,добре танцюю.
 
Люблю фотографувати,гуляти з собаками,добре танцюю.
  
 
== Проекти в яких беру участь ==
 
== Проекти в яких беру участь ==
''Моє рідне місто або село''
+
== 'Моє рідне місто або село' ==
 +
'''Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.'''
  
 
 
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах,  таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.
 
 
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
 
  
 
*А ви знаєте історію рідного села?  
 
*А ви знаєте історію рідного села?  
 
*Які відомі люди Ваші земляки?
 
*Які відомі люди Ваші земляки?
 
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?  
 
*Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?  
*Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
 
 
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?  
 
*Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?  
 
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
 
*Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
[[/Назва та історія міста/]]
+
===== Назва і історія села =====
 +
Інгульське - село  в Україні , в Устинівському районі Кіровоградської області.
 +
[[Файл:Прапор Устинівського району.png|200px|thumb|left|Прапор Устинівського району]]
 +
У попередні роки село мало назви :
 +
 +
* Десь 1835-1836 – хутір Корніченків
 +
* 1930р. – село Інгульське
  
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] ПБ.GIF==
+
У другй половині XVIII ст. степова частина України була визволена від  турецько – татарських загарбників. З цього часу починається  широке    заселення  і освоєння території сучасної  Кіровограської області.
  
==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"==
+
Село Інгульське було засноване  першими поселенцями – братами Корніченками в 1835 -1836 р. 
 +
Поселення дістало назву від прізвища своїх засновників – хутір Корніченків . В той же час було  засновано  кілька поселень на Інгулі.
  
<TABLE BORDER=1>
+
В селах було по 35 – 40 дворів(сімей).
<TR>
+
  <TH> назва        </TH> <TH>  пояснення  </TH>
+
</TR>
+
  
  <TR>
+
Протягом 10-20 передреформних років села збільшились на кілька десятків сімей .
  <TD height=24px;>  </TD><TD>    </TD>
+
</TR>
+
 
   
 
   
<TR><TD height=24px> Кіровоград    </TD><TD> центр України </TD></TR>
+
Селяни терпіли великі злидні і тяжку панщину.
<TR><TD height=24px> Кіровоград    </TD><TD> географічний центр Європи </TD></TR>
+
 +
Під час кримської війни 1853-1856 років селяни вщент розорилися .  Царські чиновники в них забрали  худобу, а самих мобілізували на війну . На селі  розгорялась класова боротьба . Почались заворушення. Селяни громили  панські маєтки , розбирали комори із зерном, палили необмолочені скирти пшениці.
 +
 
 +
Реформа  1861 року  не принесла історичного покращення для селян . Поміщики  запропонували селянам  викупитись  з наділом  у 3-4 десятини.  При чому, ціна за  десятину була така висока , що селяни  відмовились від викупу землі. Лише окремі селяни куркулі змогли заплатити такі гроші.  Основна ж маса селян залишилась без землі . Вони пішли в кабалу  до іноземних  колоністів . Вони брали  в колоністів  землю, обробляли її, вирощували  на ній хліб, а потім по кабильних умовах  платили  урожаєм більше половини врожаю.
 +
   
 +
Російсько-японська війна 1904-1905 рр. Була новим страшним лихом для селян.
  
 +
Протягом  10-20 передреформних років  села збільшились на кілька десятків сімей .
 +
 +
Селяни  терпіли великі злидні  і тяжку панщину.
  
 +
Під час кримської війни 1853-1856 років селяни вщент розорилися .  Царські чиновники в них забрали  худобу, а самих мобілізували на війну . На селі  розгорялась класова боротьба . Почались заворушення. Селяни громили  панські маєтки , розбирали комори із зерном, палили необмолочені скирти пшениці.
 +
 
 +
Реформа  1861 року  не принесла історичного покращення для селян . Поміщики  запропонували селянам  викупитись  з наділом  у 3-4 десятини.  При чому, ціна за  десятину була така висока , що селяни  відмовились від викупу землі. Лише окремі селяни куркулі змогли заплатити такі гроші.  Основна ж маса селян залишилась без землі . Вони пішли в кабалу  до іноземних  колоністів . Вони брали  в колоністів  землю, обробляли її, вирощували  на ній хліб, а потім по кабильних умовах  платили  урожаєм більше половини врожаю.
 +
 
 +
Російсько-японська війна 1904-1905 рр.  Була новим  страшним лихом для селян.
  
[[Зображення:Photo 5.jpg|right|450px|]]
+
===== Радянські часи =====
 +
Радянський уряд у травні 1920 року видав  Декрет про створення  комітетів  незаможних селян.
 +
 +
Але  після громадянської війни було важко селянам обробляти землю  (причина  в нестачі реманенту). В період нової економічної політики (НЕПу) значно посилилось куркульство. Вони різними заходами прибрали до своїх рук селянські землі, жорстоко експлуатували бідноту.
 +
 
 +
Після  15 з’їзду Комуністичної партії (1927 року) поширювалась ідея  про заснування  великого колективного  господарства . Організаторами першого  колективного господарства  (колгоспу) на селах  стали комуністи і комсомольці. Уже  в 1930 р . На базі  окремих ТСОЗІВ та  господарств  хуторян Корніченків було створено  колективне  господарство (колгосп), який було  названо «Червона гвардія». Колгосп не раз розпадався.
 +
 +
Влітку  1930р. , за рішенням  Уряду  на базі  державних  фондових земель  організувався радгосп . В цей час  хутір Корніченків  було перейменовано  на село Інгульське (від назви річки Інгул). В той час  на хуторі було  біля 30 хат.
 +
 +
1941року, не оголошуючи війни , Німеччина  віроломно  напала на Радянський союз.
 +
 
 +
===== Пам'ятки архітектури і містобудування =====
 +
 
 +
Весною 1931 року  розпочалося  будівництво  адміністративних  та господарських  приміщень , таких як:
 +
[[Файл:8UJIfiX-iU8.jpg|200px|thumb|left|Загальноосвітня школа I-III ст. ]]
 +
* контора ,
 +
* гуртожитки,
 +
* склади ,
 +
* майстерні ,
 +
* їдальні та ін.
 +
 
 +
Трішки пізніше з’явилися:
 +
 
 +
* бібліотека,
 +
* торговий центр,
 +
* музична школа,
 +
* школа,
 +
* сільська рада,
 +
* лікарня,
 +
* готель,
 +
* аптека.
 +
* дитячий садок
 +
=== Історія створення пам'ятника ===
 +
[[Файл: IMG_3150.JPG|200px|thumb|left|Пам'ятник Великої Вітчизняної війни]]
 +
Було це в 1975 році, коли СССР готувався відзначити 30-ти річчя  Перемоги у Великій Вітчизняній війні. В с.Інгульське не було на той час пам’ятника загиблим  односельчанам. І на технічній  раді вирішили побудувати такий  пам’ятник. Для цього замовили  два ескізи і зупинилися на тому варіанті, який сьогодні існує з 1975р.
 +
 
 +
Щороку 9 Травня біля пам’ятника загиблим односельцям збираються всі жителі села та приїжджі, щоб  вшанувати пам'ять про всіх, хто відстояв країну в роки страшної  війни.
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
===== Видатні постаті села =====
 +
 
 +
Я, вважаю, що для маленького села, в якому я живу видатними постатями можна називати жителів, яких шанують за їхню працю і тих, які внесли  певний вклад у розбудову села.
 +
 
 +
Якщо в селі згадують прізвище людей, які відійшли у вічність – значить їх можна  вважати видатними людьми нашого села.
 +
[[Файл: Изображение_123.jpg|200px|thumb|left|Глущенко Г.Д. - ветеран війни]]
 +
До них належать:
 +
* Таранюк О.І – директор радгоспу. Вніс великий вклад в розбудову села. Побудував приміщення с/ради, БК, торгового центру, готелю, лікарні, аптеки, школи, дитячого садка, музичної школи та ін.;
 +
* Нужний І.Ф. – був нагороджений орденом Леніна за вирощений рекордний урожай  зернових;
 +
* Огороднік Л.П. – шанована свинарка;
 +
* Орленко Ф.С. – довгий час був директором СПТУ;
 +
* Олексієнко Н.Г. – відмінник освіти, вчитель математики;
 +
* Кондратьєва Л.І. – директор школи протягом 20 років;
 +
* Глущенко Г.Д. – ветеран війни;
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
 
 +
===== Монастирище =====
 +
[[Файл: Img_1049_1.jpg|200px|thumb|left|Монастирище]]
 +
Монастири́ще (Урочище Монастирище) — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні.
 +
 
 +
Площа 15,3 га. Розташований на крайньому півдні Кіровоградської області, в місці, де річка Інгул прорізує гранітний щит і утворює крутий каньйон,
 +
посеред якого розташована велика скеля. Вона розділяє русло річки на дві частини: старе та інші існуючі. Скеля у плані має прямокутну форму і витягнута довгою віссю вздовж русла річки. Висота скелі 13 м, з трьох боків має прямовисні стіни, а з четвертого — пологий підйом, загромаджений великими брилами сірого граніту. Біля підніжжя скелі з її південно-західного боку лежать окремі брили, що впали з вершини. На вершині є ще кілька брил значних розмірів.
 +
 
 +
Серед навколишніх відкритих степів«Монастирище» являє собою особливу місцину. Попри типові для неї зарості тернини та глоду, які широким поясом вкривають лівий порізаний яругами берег, тут збереглося трохи соснового  лісу на  правобережжі. Очевидно, в козацькі часи це місце не пустувало. Відгомін  народних споминів про те, як козацтво використовувало цей природний опорний пункт, все ще можна почути в спогадах найстаріших мешканців цих місць.
 +
 
 +
Біля сіл Інгульське та Завтурове, між якими розташоване урочище, було знайдено поселення сабатинівської та черняхівської культури.
 +
 
 +
==Рідне місто або село на карті України  [http://google.com.ua Google] ПБ.GIF==
 +
[[Файл:XcJW23pcXjU.jpg|XcJW23pcXjU.jpg]]
  
 
=='''Ресурси:'''==
 
=='''Ресурси:'''==
Рядок 64: Рядок 164:
  
 
----
 
----
Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]]
+
 
 +
Сторінка проекту [[Проект "Моє рідне місто або село"]][https://drive.google.com/file/d/0B54Qq4mE9xUHLXU4aEtQ..]
  
 
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
 
[http://kspu.kr.ua/ Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка]
[[Назва та історія міста]]
 
На території
 
  
 
== Мої роботи ==
 
== Мої роботи ==

Поточна версія на 00:37, 7 грудня 2015

Вилкул Вікторія Павлівна

9CKOMbW3R9M.jpg

Про себе

Я студентка факультету історії та права 1 курс 11 група. Володію англійською, російською та українською мовами.

Мої інтереси

Люблю фотографувати,гуляти з собаками,добре танцюю.

Проекти в яких беру участь

'Моє рідне місто або село'

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови. І хоч би де ми не перебували, куди б не пролягли наші нелегкі життєві дороги, ми завжди, хоча б у думках, повертаємось до рідних місць.


  • А ви знаєте історію рідного села?
  • Які відомі люди Ваші земляки?
  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Назва і історія села

Інгульське - село в Україні , в Устинівському районі Кіровоградської області.

Прапор Устинівського району

У попередні роки село мало назви :

  • Десь 1835-1836 – хутір Корніченків
  • 1930р. – село Інгульське

У другй половині XVIII ст. степова частина України була визволена від турецько – татарських загарбників. З цього часу починається широке заселення і освоєння території сучасної Кіровограської області.

Село Інгульське було засноване першими поселенцями – братами Корніченками в 1835 -1836 р. Поселення дістало назву від прізвища своїх засновників – хутір Корніченків . В той же час було засновано кілька поселень на Інгулі.

В селах було по 35 – 40 дворів(сімей).

Протягом 10-20 передреформних років села збільшились на кілька десятків сімей .

Селяни терпіли великі злидні і тяжку панщину.

Під час кримської війни 1853-1856 років селяни вщент розорилися . Царські чиновники в них забрали худобу, а самих мобілізували на війну . На селі розгорялась класова боротьба . Почались заворушення. Селяни громили панські маєтки , розбирали комори із зерном, палили необмолочені скирти пшениці.

Реформа 1861 року не принесла історичного покращення для селян . Поміщики запропонували селянам викупитись з наділом у 3-4 десятини. При чому, ціна за десятину була така висока , що селяни відмовились від викупу землі. Лише окремі селяни куркулі змогли заплатити такі гроші. Основна ж маса селян залишилась без землі . Вони пішли в кабалу до іноземних колоністів . Вони брали в колоністів землю, обробляли її, вирощували на ній хліб, а потім по кабильних умовах платили урожаєм більше половини врожаю.

Російсько-японська війна 1904-1905 рр. Була новим страшним лихом для селян.

Протягом 10-20 передреформних років села збільшились на кілька десятків сімей .

Селяни терпіли великі злидні і тяжку панщину.

Під час кримської війни 1853-1856 років селяни вщент розорилися . Царські чиновники в них забрали худобу, а самих мобілізували на війну . На селі розгорялась класова боротьба . Почались заворушення. Селяни громили панські маєтки , розбирали комори із зерном, палили необмолочені скирти пшениці.

Реформа 1861 року не принесла історичного покращення для селян . Поміщики запропонували селянам викупитись з наділом у 3-4 десятини. При чому, ціна за десятину була така висока , що селяни відмовились від викупу землі. Лише окремі селяни куркулі змогли заплатити такі гроші. Основна ж маса селян залишилась без землі . Вони пішли в кабалу до іноземних колоністів . Вони брали в колоністів землю, обробляли її, вирощували на ній хліб, а потім по кабильних умовах платили урожаєм більше половини врожаю.

Російсько-японська війна 1904-1905 рр. Була новим страшним лихом для селян.

Радянські часи

Радянський уряд у травні 1920 року видав Декрет про створення комітетів незаможних селян.

Але після громадянської війни було важко селянам обробляти землю (причина в нестачі реманенту). В період нової економічної політики (НЕПу) значно посилилось куркульство. Вони різними заходами прибрали до своїх рук селянські землі, жорстоко експлуатували бідноту.

Після 15 з’їзду Комуністичної партії (1927 року) поширювалась ідея про заснування великого колективного господарства . Організаторами першого колективного господарства (колгоспу) на селах стали комуністи і комсомольці. Уже в 1930 р . На базі окремих ТСОЗІВ та господарств хуторян Корніченків було створено колективне господарство (колгосп), який було названо «Червона гвардія». Колгосп не раз розпадався.

Влітку 1930р. , за рішенням Уряду на базі державних фондових земель організувався радгосп . В цей час хутір Корніченків було перейменовано на село Інгульське (від назви річки Інгул). В той час на хуторі було біля 30 хат.

1941року, не оголошуючи війни , Німеччина віроломно напала на Радянський союз.

Пам'ятки архітектури і містобудування

Весною 1931 року розпочалося будівництво адміністративних та господарських приміщень , таких як:

Загальноосвітня школа I-III ст.
  • контора ,
  • гуртожитки,
  • склади ,
  • майстерні ,
  • їдальні та ін.

Трішки пізніше з’явилися:

  • бібліотека,
  • торговий центр,
  • музична школа,
  • школа,
  • сільська рада,
  • лікарня,
  • готель,
  • аптека.
  • дитячий садок

Історія створення пам'ятника

Пам'ятник Великої Вітчизняної війни

Було це в 1975 році, коли СССР готувався відзначити 30-ти річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. В с.Інгульське не було на той час пам’ятника загиблим односельчанам. І на технічній раді вирішили побудувати такий пам’ятник. Для цього замовили два ескізи і зупинилися на тому варіанті, який сьогодні існує з 1975р.

Щороку 9 Травня біля пам’ятника загиблим односельцям збираються всі жителі села та приїжджі, щоб вшанувати пам'ять про всіх, хто відстояв країну в роки страшної війни.









Видатні постаті села

Я, вважаю, що для маленького села, в якому я живу видатними постатями можна називати жителів, яких шанують за їхню працю і тих, які внесли певний вклад у розбудову села.

Якщо в селі згадують прізвище людей, які відійшли у вічність – значить їх можна вважати видатними людьми нашого села.

Глущенко Г.Д. - ветеран війни

До них належать:

  • Таранюк О.І – директор радгоспу. Вніс великий вклад в розбудову села. Побудував приміщення с/ради, БК, торгового центру, готелю, лікарні, аптеки, школи, дитячого садка, музичної школи та ін.;
  • Нужний І.Ф. – був нагороджений орденом Леніна за вирощений рекордний урожай зернових;
  • Огороднік Л.П. – шанована свинарка;
  • Орленко Ф.С. – довгий час був директором СПТУ;
  • Олексієнко Н.Г. – відмінник освіти, вчитель математики;
  • Кондратьєва Л.І. – директор школи протягом 20 років;
  • Глущенко Г.Д. – ветеран війни;







Монастирище
Монастирище

Монастири́ще (Урочище Монастирище) — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні.

Площа 15,3 га. Розташований на крайньому півдні Кіровоградської області, в місці, де річка Інгул прорізує гранітний щит і утворює крутий каньйон, посеред якого розташована велика скеля. Вона розділяє русло річки на дві частини: старе та інші існуючі. Скеля у плані має прямокутну форму і витягнута довгою віссю вздовж русла річки. Висота скелі 13 м, з трьох боків має прямовисні стіни, а з четвертого — пологий підйом, загромаджений великими брилами сірого граніту. Біля підніжжя скелі з її південно-західного боку лежать окремі брили, що впали з вершини. На вершині є ще кілька брил значних розмірів.

Серед навколишніх відкритих степів«Монастирище» являє собою особливу місцину. Попри типові для неї зарості тернини та глоду, які широким поясом вкривають лівий порізаний яругами берег, тут збереглося трохи соснового лісу на правобережжі. Очевидно, в козацькі часи це місце не пустувало. Відгомін народних споминів про те, як козацтво використовувало цей природний опорний пункт, все ще можна почути в спогадах найстаріших мешканців цих місць.

Біля сіл Інгульське та Завтурове, між якими розташоване урочище, було знайдено поселення сабатинівської та черняхівської культури.

Рідне місто або село на карті України Google ПБ.GIF

XcJW23pcXjU.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"[1]

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Мої роботи