Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина»
(→Механічні те електромеханічні обчислювальні машини) |
|||
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Історична довідка == | == Історична довідка == | ||
=== Механічні те електромеханічні обчислювальні машини === | === Механічні те електромеханічні обчислювальні машини === | ||
| − | Спроби створити механічну обчислювальну машину здійснювались ще в середні віки. Проект однієї з таких машин належить [ | + | ---- |
| + | Спроби створити механічну обчислювальну машину здійснювались ще в середні віки. Проект однієї з таких машин належить [http://uk.wikipedia.org/wiki/Леонардо_да_Вінчі Леонардо да Вінчі] (1452—1519). | ||
| − | Перша рахункова машина, про яку збереглися відомості, була побудована в 1623 р. німцем | + | Перша рахункова машина, про яку збереглися відомості, була побудована в 1623 р. німцем В.Шикардом. У 1642 р. французький вчений [http://uk.wikipedia.org/wiki/Блез_Паскаль Блез Паскаль] сконструював механічний обчислювач, що дозволяє додавати і віднімати числа. У 1673 р. німецький вчений [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Г. Лейбніц]] (1646—1716) розробив рахунковий пристрій — арифмометр, який виконував не тільки додавання і віднімання, але й множення і ділення. М.Лейбніц говорив: ''«… не гідно досконалості людської, подібно рабам, витрачати години на обчислення»''. Введенням в практику двійкової арифметики вчений заклав основу, на якій покояться всі кити сучасної обчислювальної техніки. |
''«Якби мені довелося вибирати в анналах історії наук святого — заступника кібернетики, то я вибрав би Лейбніца»'' — так оцінив заслуги німецького вченого основоположник [[кібернетика|кібернетики]] [[Норберт Вінер]]. | ''«Якби мені довелося вибирати в анналах історії наук святого — заступника кібернетики, то я вибрав би Лейбніца»'' — так оцінив заслуги німецького вченого основоположник [[кібернетика|кібернетики]] [[Норберт Вінер]]. | ||
| Рядок 20: | Рядок 21: | ||
Уперше склад і призначення функціональних засобів автоматичної обчислювальної машини визначив в 1834 р. англійський математик і економіст [[Ч. Беббідж]] (1792—1871) в своєму нездійсненому проекті аналітичної машини. Велику допомогу Беббіджу надала його учениця [[Ада Лавлейс|Ада Августа Лавлейс]] — дочка відомого англійського поета [[Байрон|Байрона]]. Леді Лавлейс вважається першою в історії програмісткою. Вона заклала основи теоретичного програмування, написавши перший підручник з цього предмета. Їй належить винахід оператора умовного переходу, саме вона ввела поняття робочої клітинки та циклу. | Уперше склад і призначення функціональних засобів автоматичної обчислювальної машини визначив в 1834 р. англійський математик і економіст [[Ч. Беббідж]] (1792—1871) в своєму нездійсненому проекті аналітичної машини. Велику допомогу Беббіджу надала його учениця [[Ада Лавлейс|Ада Августа Лавлейс]] — дочка відомого англійського поета [[Байрон|Байрона]]. Леді Лавлейс вважається першою в історії програмісткою. Вона заклала основи теоретичного програмування, написавши перший підручник з цього предмета. Їй належить винахід оператора умовного переходу, саме вона ввела поняття робочої клітинки та циклу. | ||
| − | Перша релейна обчислювальна машина [[обчислювальна машина Z1|Z1]] побудована [[Конрадом Цюзе|Конрадом Цюзе]] в | + | Перша релейна обчислювальна машина [[обчислювальна машина Z1|Z1]] побудована [[Конрадом Цюзе|Конрадом Цюзе]] в 1936 р. в Німеччині. |
| + | ---- | ||
=== Електронні обчислювальні машини === | === Електронні обчислювальні машини === | ||
| − | Розрізнюють кілька (п'ять основних) поколінь ЕОМ, кожне з яких свідчить про стан розвитку цієї галузі (див. табл. | + | ---- |
| + | Розрізнюють кілька (п'ять основних) поколінь ЕОМ, кожне з яких свідчить про стан розвитку цієї галузі (див. табл.). | ||
{| class="standard" style="text-align: left; " border="1" cellpadding="2" cellspacing="2" | {| class="standard" style="text-align: left; " border="1" cellpadding="2" cellspacing="2" | ||
| Рядок 41: | Рядок 44: | ||
| На великих і надвеликих інтегральних мікросхемах і [[мікропроцесорна техніка|мікропроцесорній техніці]]. Швидкодія — понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ. | | На великих і надвеликих інтегральних мікросхемах і [[мікропроцесорна техніка|мікропроцесорній техніці]]. Швидкодія — понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ. | ||
|- | |- | ||
| − | | '''V''' (1990-і рр — початок ХХІ ст. | + | | '''V''' (1990-і рр — початок ХХІ ст.) |
| Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія — декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. [[Інтернет]]. | | Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія — декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. [[Інтернет]]. | ||
|- | |- | ||
| Рядок 48: | Рядок 51: | ||
|} | |} | ||
| − | Перша електронна обчислювальна машина на радіолампах [[ENIAC]] винайдена в | + | Перша електронна обчислювальна машина на радіолампах [[ENIAC]] винайдена в 1946 р. в США під керівництвом Д. Маучлі і Д. Еккерта. |
Пройшло ще декілька років, поки не склалися основні принципи побудови ЕОМ — архітектура сучасних ЕОМ. Ці принципи були обґрунтовані видатним математиком [[Джон фон Нейман|Дж. фон Нейманом]] (1903—1957) в 1946 р. Перша ЕОМ, заснована на цих принципах, — EDSAC була створена в Англії в 1949 р. М. Уїлксом. | Пройшло ще декілька років, поки не склалися основні принципи побудови ЕОМ — архітектура сучасних ЕОМ. Ці принципи були обґрунтовані видатним математиком [[Джон фон Нейман|Дж. фон Нейманом]] (1903—1957) в 1946 р. Перша ЕОМ, заснована на цих принципах, — EDSAC була створена в Англії в 1949 р. М. Уїлксом. | ||
| − | Перша ЕОМ на території колишнього [[СРСР]] — [[Мала електронна лічильна машина|МЕСМ]] була створена в | + | Перша ЕОМ на території колишнього [[СРСР]] — [[Мала електронна лічильна машина|МЕСМ]] була створена в 1950 р. у [[Київ|Києві]] за проектом [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. О. Лебедєва]]. |
| + | ---- | ||
=== Види === | === Види === | ||
| − | + | ---- | |
| − | * '''Міні-ЕОМ''' (''minicomputer'') — мала [[ЕОМ]], що має невеликі розміри та вартість. З'явившись в кінці | + | * '''Міні-ЕОМ''' (''minicomputer'') — мала [[ЕОМ]], що має невеликі розміри та вартість. З'явившись в кінці 1960-х років, міні-ЕОМ мають широкі можливості в розв'язанні задач різноманітних класів. |
* '''МікроЕОМ''' (''microcomputer'') — [[ЕОМ]] малих розмірів, створена на базі [[Мікропроцесор|мікропроцесора]]. Розрізняють мікроЕОМ вбудовані та персональні, настільні та портативні, професійні та побутові. | * '''МікроЕОМ''' (''microcomputer'') — [[ЕОМ]] малих розмірів, створена на базі [[Мікропроцесор|мікропроцесора]]. Розрізняють мікроЕОМ вбудовані та персональні, настільні та портативні, професійні та побутові. | ||
| + | ---- | ||
=== Характеристики === | === Характеристики === | ||
| − | + | ---- | |
'''Швидкодія ЕОМ''' (''computer speed'') — характеристика [[ЕОМ]], що визначає кількість елементарних операцій (додавання та ін.), які виконуються за одиницю часу. | '''Швидкодія ЕОМ''' (''computer speed'') — характеристика [[ЕОМ]], що визначає кількість елементарних операцій (додавання та ін.), які виконуються за одиницю часу. | ||
| + | ---- | ||
| − | == | + | == Див. також == |
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп'ютер Комп'ютер] | * [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп'ютер Комп'ютер] | ||
Поточна версія на 21:54, 23 жовтня 2011
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) — загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин. В часи широкого розповсюдження аналогових обчислювальних машин, що теж були в своїй переважній більшості електронними, для уникнення непорозумінь використовувалася назва «цифрова електронна обчислювальна машина» (ЦЕОМ) або «рахувальна» (Шаблон:Lang-ru) машина (задля підкреслення того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату, в той час, як аналогова машина, фактично, реалізує процес фізичного моделювання з отриманням результату вимірюванням).
Унікальний винахід XX століття — електронну обчислювальну машину — останнім часом найчастіше називають за англійською манерою — комп'ютер (computer), що в перекладі дає те ж саме значення: обчислювач.
Досвід широкого практичного застосування ЕОМ досить швидко вказав на несподівані і непередбачені можливості. З'ясувалося, що подібно числам можна ефективно перетворювати будь-яку іншу інформацію.
Зміст
Історична довідка
Механічні те електромеханічні обчислювальні машини
Спроби створити механічну обчислювальну машину здійснювались ще в середні віки. Проект однієї з таких машин належить Леонардо да Вінчі (1452—1519).
Перша рахункова машина, про яку збереглися відомості, була побудована в 1623 р. німцем В.Шикардом. У 1642 р. французький вчений Блез Паскаль сконструював механічний обчислювач, що дозволяє додавати і віднімати числа. У 1673 р. німецький вчений Г. Лейбніц (1646—1716) розробив рахунковий пристрій — арифмометр, який виконував не тільки додавання і віднімання, але й множення і ділення. М.Лейбніц говорив: «… не гідно досконалості людської, подібно рабам, витрачати години на обчислення». Введенням в практику двійкової арифметики вчений заклав основу, на якій покояться всі кити сучасної обчислювальної техніки.
«Якби мені довелося вибирати в анналах історії наук святого — заступника кібернетики, то я вибрав би Лейбніца» — так оцінив заслуги німецького вченого основоположник кібернетики Норберт Вінер.
Лейбніц запропонував також арифметизацію логіки. Однак центральною фігурою «алгебраїчного етапу» логіки був англійський вчений Дж. Буль (1815—1864). Він створив свою алгебру — алгебру Буля — яка оперує тільки двома поняттями: Істинно і Хибно.
Роботи Г. Лейбніца і Дж. Буля заклали теоретичну базу для практичної реалізації обчислювальних пристроїв високої продуктивності.
Уперше склад і призначення функціональних засобів автоматичної обчислювальної машини визначив в 1834 р. англійський математик і економіст Ч. Беббідж (1792—1871) в своєму нездійсненому проекті аналітичної машини. Велику допомогу Беббіджу надала його учениця Ада Августа Лавлейс — дочка відомого англійського поета Байрона. Леді Лавлейс вважається першою в історії програмісткою. Вона заклала основи теоретичного програмування, написавши перший підручник з цього предмета. Їй належить винахід оператора умовного переходу, саме вона ввела поняття робочої клітинки та циклу.
Перша релейна обчислювальна машина Z1 побудована Конрадом Цюзе в 1936 р. в Німеччині.
Електронні обчислювальні машини
Розрізнюють кілька (п'ять основних) поколінь ЕОМ, кожне з яких свідчить про стан розвитку цієї галузі (див. табл.).
| Покоління ЕОМ | Характеристики |
|---|---|
| I (1940-50 рр) | На електронних лампах, швидкодія — десятки тис. операцій за секунду. Програмування в машинних кодах. |
| II (1960-і рр) | На дискретних напівпровідникових приладах, швидкодія — до 1 млн. операцій за секунду. Операційні системи, пакетна обробка завдань. |
| III (1970-і рр) | На інтегральних мікросхемах, швидкодія — до сотень млн. операцій за секунду, програмне забезпечення. |
| IV (1980-і рр) | На великих і надвеликих інтегральних мікросхемах і мікропроцесорній техніці. Швидкодія — понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ. |
| V (1990-і рр — початок ХХІ ст.) | Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія — декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. Інтернет. |
| Майбутнє | Біоелектронні ЕОМ. Штучний інтелект. Квантові комп'ютери. |
Перша електронна обчислювальна машина на радіолампах ENIAC винайдена в 1946 р. в США під керівництвом Д. Маучлі і Д. Еккерта.
Пройшло ще декілька років, поки не склалися основні принципи побудови ЕОМ — архітектура сучасних ЕОМ. Ці принципи були обґрунтовані видатним математиком Дж. фон Нейманом (1903—1957) в 1946 р. Перша ЕОМ, заснована на цих принципах, — EDSAC була створена в Англії в 1949 р. М. Уїлксом.
Перша ЕОМ на території колишнього СРСР — МЕСМ була створена в 1950 р. у Києві за проектом С. О. Лебедєва.
Види
- Міні-ЕОМ (minicomputer) — мала ЕОМ, що має невеликі розміри та вартість. З'явившись в кінці 1960-х років, міні-ЕОМ мають широкі можливості в розв'язанні задач різноманітних класів.
- МікроЕОМ (microcomputer) — ЕОМ малих розмірів, створена на базі мікропроцесора. Розрізняють мікроЕОМ вбудовані та персональні, настільні та портативні, професійні та побутові.
Характеристики
Швидкодія ЕОМ (computer speed) — характеристика ЕОМ, що визначає кількість елементарних операцій (додавання та ін.), які виконуються за одиницю часу.
