Відмінності між версіями «Електронна обчислювальна машина»
(Створена сторінка: '''Електро́нна обчи́слювальна маши́на''' (скорочено ЕОМ) — загальна назва для [[обчислюв...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[category: Історія інформатики]] | ||
'''Електро́нна обчи́слювальна маши́на''' (скорочено ЕОМ) — загальна назва для [[обчислювальна машина|обчислювальних машин]], що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин. В часи широкого розповсюдження [[аналогова обчислювальна машина|аналогових обчислювальних машин]], що теж були в своїй переважній більшості електронними, для уникнення непорозумінь використовувалася назва «''цифрова'' електронна обчислювальна машина» (ЦЕОМ) або «рахувальна» ({{lang-ru|счётная}}) машина (задля підкреслення того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату, в той час, як аналогова машина, фактично, реалізує процес [[фізична модель|фізичного моделювання]] з отриманням результату [[вимірювання]]м). | '''Електро́нна обчи́слювальна маши́на''' (скорочено ЕОМ) — загальна назва для [[обчислювальна машина|обчислювальних машин]], що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин. В часи широкого розповсюдження [[аналогова обчислювальна машина|аналогових обчислювальних машин]], що теж були в своїй переважній більшості електронними, для уникнення непорозумінь використовувалася назва «''цифрова'' електронна обчислювальна машина» (ЦЕОМ) або «рахувальна» ({{lang-ru|счётная}}) машина (задля підкреслення того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату, в той час, як аналогова машина, фактично, реалізує процес [[фізична модель|фізичного моделювання]] з отриманням результату [[вимірювання]]м). | ||
| − | Унікальний винахід [[XX століття]] — електронну обчислювальну машину — останнім часом найчастіше називають за англійською манерою — [[комп'ютер]] (computer), що в перекладі дає те ж саме значення: обчислювач. | + | Унікальний винахід [["XX століття"|XX століття]] — електронну обчислювальну машину — останнім часом найчастіше називають за англійською манерою — [[комп'ютер]] (computer), що в перекладі дає те ж саме значення: обчислювач. |
Досвід широкого практичного застосування ЕОМ досить швидко вказав на несподівані і непередбачені можливості. З'ясувалося, що подібно числам можна ефективно перетворювати будь-яку іншу інформацію. | Досвід широкого практичного застосування ЕОМ досить швидко вказав на несподівані і непередбачені можливості. З'ясувалося, що подібно числам можна ефективно перетворювати будь-яку іншу інформацію. | ||
| Рядок 7: | Рядок 8: | ||
== Історична довідка == | == Історична довідка == | ||
=== Механічні те електромеханічні обчислювальні машини === | === Механічні те електромеханічні обчислювальні машини === | ||
| − | Спроби створити механічну обчислювальну машину здійснювались ще в середні віки. Проект однієї з таких машин належить [[Леонардо да Вінчі]] ( | + | Спроби створити механічну обчислювальну машину здійснювались ще в середні віки. Проект однієї з таких машин належить [[Леонардо да Вінчі]] (1452—1519). |
| − | Перша рахункова машина, про яку збереглися відомості, була побудована в | + | Перша рахункова машина, про яку збереглися відомості, була побудована в 1623 р. німцем [[В.Шикардом]]. У 1642 р. французький вчений [[Блез Паскаль]] сконструював механічний обчислювач, що дозволяє додавати і віднімати числа. У 1673 р. німецький вчений [[Готфрід Вільгельм Лейбніц|Г. Лейбніц]] (1646—1716) розробив рахунковий пристрій — арифмометр, який виконував не тільки додавання і віднімання, але й множення і ділення. М.Лейбніц говорив: ''«… не гідно досконалості людської, подібно рабам, витрачати години на обчислення»''. Введенням в практику двійкової арифметики вчений заклав основу, на якій покояться всі кити сучасної обчислювальної техніки. |
''«Якби мені довелося вибирати в анналах історії наук святого — заступника кібернетики, то я вибрав би Лейбніца»'' — так оцінив заслуги німецького вченого основоположник [[кібернетика|кібернетики]] [[Норберт Вінер]]. | ''«Якби мені довелося вибирати в анналах історії наук святого — заступника кібернетики, то я вибрав би Лейбніца»'' — так оцінив заслуги німецького вченого основоположник [[кібернетика|кібернетики]] [[Норберт Вінер]]. | ||
| − | Лейбніц запропонував також арифметизацію логіки. Однак центральною фігурою «алгебраїчного етапу» логіки був англійський вчений [[Джордж Буль|Дж. Буль]] ( | + | Лейбніц запропонував також арифметизацію логіки. Однак центральною фігурою «алгебраїчного етапу» логіки був англійський вчений [[Джордж Буль|Дж. Буль]] (1815—1864). Він створив свою алгебру — алгебру Буля — яка оперує тільки двома поняттями: Істинно і Хибно. |
Роботи Г. Лейбніца і Дж. Буля заклали теоретичну базу для практичної реалізації обчислювальних пристроїв високої продуктивності. | Роботи Г. Лейбніца і Дж. Буля заклали теоретичну базу для практичної реалізації обчислювальних пристроїв високої продуктивності. | ||
| − | Уперше склад і призначення функціональних засобів автоматичної обчислювальної машини визначив в 1834 р. англійський математик і економіст [[Ч. Беббідж]] ( | + | Уперше склад і призначення функціональних засобів автоматичної обчислювальної машини визначив в 1834 р. англійський математик і економіст [[Ч. Беббідж]] (1792—1871) в своєму нездійсненому проекті аналітичної машини. Велику допомогу Беббіджу надала його учениця [[Ада Лавлейс|Ада Августа Лавлейс]] — дочка відомого англійського поета [[Байрон|Байрона]]. Леді Лавлейс вважається першою в історії програмісткою. Вона заклала основи теоретичного програмування, написавши перший підручник з цього предмета. Їй належить винахід оператора умовного переходу, саме вона ввела поняття робочої клітинки та циклу. |
Перша релейна обчислювальна машина [[обчислювальна машина Z1|Z1]] побудована [[Конрадом Цюзе|Конрадом Цюзе]] в [[1936]] р. в Німеччині. | Перша релейна обчислювальна машина [[обчислювальна машина Z1|Z1]] побудована [[Конрадом Цюзе|Конрадом Цюзе]] в [[1936]] р. в Німеччині. | ||
| Рядок 28: | Рядок 29: | ||
! Характеристики | ! Характеристики | ||
|- | |- | ||
| − | | '''I''' ( | + | | '''I''' (1940-50 рр) |
| На [[електронна лампа|електронних лампах]], швидкодія — десятки тис. операцій за секунду. [[Програмування]] в машинних кодах. | | На [[електронна лампа|електронних лампах]], швидкодія — десятки тис. операцій за секунду. [[Програмування]] в машинних кодах. | ||
|- | |- | ||
| − | | '''II''' ( | + | | '''II''' (1960-і рр) |
| На дискретних [[напівпровідникові прилади|напівпровідникових приладах]], швидкодія — до 1 млн. операцій за секунду. [[Операційна система|Операційні системи]], пакетна обробка завдань. | | На дискретних [[напівпровідникові прилади|напівпровідникових приладах]], швидкодія — до 1 млн. операцій за секунду. [[Операційна система|Операційні системи]], пакетна обробка завдань. | ||
|- | |- | ||
| − | | '''III''' ( | + | | '''III''' (1970-і рр) |
| На [[інтегральна мікросхема|інтегральних мікросхемах]], швидкодія — до сотень млн. операцій за секунду, [[програмне забезпечення]]. | | На [[інтегральна мікросхема|інтегральних мікросхемах]], швидкодія — до сотень млн. операцій за секунду, [[програмне забезпечення]]. | ||
|- | |- | ||
| − | | '''IV''' ( | + | | '''IV''' (1980-і рр) |
| На великих і надвеликих інтегральних мікросхемах і [[мікропроцесорна техніка|мікропроцесорній техніці]]. Швидкодія — понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ. | | На великих і надвеликих інтегральних мікросхемах і [[мікропроцесорна техніка|мікропроцесорній техніці]]. Швидкодія — понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ. | ||
|- | |- | ||
| − | | '''V''' ( | + | | '''V''' (1990-і рр — початок ХХІ ст. |
| Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія — декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. [[Інтернет]]. | | Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія — декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. [[Інтернет]]. | ||
|- | |- | ||
| Рядок 49: | Рядок 50: | ||
Перша електронна обчислювальна машина на радіолампах [[ENIAC]] винайдена в [[1946]] р. в США під керівництвом Д. Маучлі і Д. Еккерта. | Перша електронна обчислювальна машина на радіолампах [[ENIAC]] винайдена в [[1946]] р. в США під керівництвом Д. Маучлі і Д. Еккерта. | ||
| − | Пройшло ще декілька років, поки не склалися основні принципи побудови ЕОМ — архітектура сучасних ЕОМ. Ці принципи були обґрунтовані видатним математиком [[Джон фон Нейман|Дж. фон Нейманом]] ( | + | Пройшло ще декілька років, поки не склалися основні принципи побудови ЕОМ — архітектура сучасних ЕОМ. Ці принципи були обґрунтовані видатним математиком [[Джон фон Нейман|Дж. фон Нейманом]] (1903—1957) в 1946 р. Перша ЕОМ, заснована на цих принципах, — EDSAC була створена в Англії в 1949 р. М. Уїлксом. |
Перша ЕОМ на території колишнього [[СРСР]] — [[Мала електронна лічильна машина|МЕСМ]] була створена в [[1950]] р. у [[Київ|Києві]] за проектом [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. О. Лебедєва]]. | Перша ЕОМ на території колишнього [[СРСР]] — [[Мала електронна лічильна машина|МЕСМ]] була створена в [[1950]] р. у [[Київ|Києві]] за проектом [[Лебедєв Сергій Олексійович|С. О. Лебедєва]]. | ||
| Рядок 65: | Рядок 66: | ||
* [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп'ютер Комп'ютер] | * [http://uk.wikipedia.org/wiki/Комп'ютер Комп'ютер] | ||
| + | ---- | ||
| + | ---- | ||
| + | << [[ Електронно-обчислювальний етап ]] | ||
Версія за 08:02, 23 жовтня 2011
Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) — загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин. В часи широкого розповсюдження аналогових обчислювальних машин, що теж були в своїй переважній більшості електронними, для уникнення непорозумінь використовувалася назва «цифрова електронна обчислювальна машина» (ЦЕОМ) або «рахувальна» (Шаблон:Lang-ru) машина (задля підкреслення того, що цифрова електронна машина саме реалізує безпосередньо обчислення результату, в той час, як аналогова машина, фактично, реалізує процес фізичного моделювання з отриманням результату вимірюванням).
Унікальний винахід XX століття — електронну обчислювальну машину — останнім часом найчастіше називають за англійською манерою — комп'ютер (computer), що в перекладі дає те ж саме значення: обчислювач.
Досвід широкого практичного застосування ЕОМ досить швидко вказав на несподівані і непередбачені можливості. З'ясувалося, що подібно числам можна ефективно перетворювати будь-яку іншу інформацію.
Зміст
Історична довідка
Механічні те електромеханічні обчислювальні машини
Спроби створити механічну обчислювальну машину здійснювались ще в середні віки. Проект однієї з таких машин належить Леонардо да Вінчі (1452—1519).
Перша рахункова машина, про яку збереглися відомості, була побудована в 1623 р. німцем В.Шикардом. У 1642 р. французький вчений Блез Паскаль сконструював механічний обчислювач, що дозволяє додавати і віднімати числа. У 1673 р. німецький вчений Г. Лейбніц (1646—1716) розробив рахунковий пристрій — арифмометр, який виконував не тільки додавання і віднімання, але й множення і ділення. М.Лейбніц говорив: «… не гідно досконалості людської, подібно рабам, витрачати години на обчислення». Введенням в практику двійкової арифметики вчений заклав основу, на якій покояться всі кити сучасної обчислювальної техніки.
«Якби мені довелося вибирати в анналах історії наук святого — заступника кібернетики, то я вибрав би Лейбніца» — так оцінив заслуги німецького вченого основоположник кібернетики Норберт Вінер.
Лейбніц запропонував також арифметизацію логіки. Однак центральною фігурою «алгебраїчного етапу» логіки був англійський вчений Дж. Буль (1815—1864). Він створив свою алгебру — алгебру Буля — яка оперує тільки двома поняттями: Істинно і Хибно.
Роботи Г. Лейбніца і Дж. Буля заклали теоретичну базу для практичної реалізації обчислювальних пристроїв високої продуктивності.
Уперше склад і призначення функціональних засобів автоматичної обчислювальної машини визначив в 1834 р. англійський математик і економіст Ч. Беббідж (1792—1871) в своєму нездійсненому проекті аналітичної машини. Велику допомогу Беббіджу надала його учениця Ада Августа Лавлейс — дочка відомого англійського поета Байрона. Леді Лавлейс вважається першою в історії програмісткою. Вона заклала основи теоретичного програмування, написавши перший підручник з цього предмета. Їй належить винахід оператора умовного переходу, саме вона ввела поняття робочої клітинки та циклу.
Перша релейна обчислювальна машина Z1 побудована Конрадом Цюзе в 1936 р. в Німеччині.
Електронні обчислювальні машини
Розрізнюють кілька (п'ять основних) поколінь ЕОМ, кожне з яких свідчить про стан розвитку цієї галузі (див. табл.[1]).
| Покоління ЕОМ | Характеристики |
|---|---|
| I (1940-50 рр) | На електронних лампах, швидкодія — десятки тис. операцій за секунду. Програмування в машинних кодах. |
| II (1960-і рр) | На дискретних напівпровідникових приладах, швидкодія — до 1 млн. операцій за секунду. Операційні системи, пакетна обробка завдань. |
| III (1970-і рр) | На інтегральних мікросхемах, швидкодія — до сотень млн. операцій за секунду, програмне забезпечення. |
| IV (1980-і рр) | На великих і надвеликих інтегральних мікросхемах і мікропроцесорній техніці. Швидкодія — понад 1 млрд. операцій за секунду. Мережі ЕОМ, персональні ЕОМ. |
| V (1990-і рр — початок ХХІ ст. | Глобальні обчислювальні мережі. Швидкодія — декілька млрд. операцій за секунду. Масове застосування ЕОМ. Інтернет. |
| Майбутнє | Біоелектронні ЕОМ. Штучний інтелект. Квантові комп'ютери. |
Перша електронна обчислювальна машина на радіолампах ENIAC винайдена в 1946 р. в США під керівництвом Д. Маучлі і Д. Еккерта.
Пройшло ще декілька років, поки не склалися основні принципи побудови ЕОМ — архітектура сучасних ЕОМ. Ці принципи були обґрунтовані видатним математиком Дж. фон Нейманом (1903—1957) в 1946 р. Перша ЕОМ, заснована на цих принципах, — EDSAC була створена в Англії в 1949 р. М. Уїлксом.
Перша ЕОМ на території колишнього СРСР — МЕСМ була створена в 1950 р. у Києві за проектом С. О. Лебедєва.
Види
- Міні-ЕОМ (minicomputer) — мала ЕОМ, що має невеликі розміри та вартість. З'явившись в кінці 1960-х років, міні-ЕОМ мають широкі можливості в розв'язанні задач різноманітних класів.
- МікроЕОМ (microcomputer) — ЕОМ малих розмірів, створена на базі мікропроцесора. Розрізняють мікроЕОМ вбудовані та персональні, настільні та портативні, професійні та побутові.
Характеристики
Швидкодія ЕОМ (computer speed) — характеристика ЕОМ, що визначає кількість елементарних операцій (додавання та ін.), які виконуються за одиницю часу.
Дивись також
<< Електронно-обчислювальний етап
Помилка цитування: Для наявного тегу <ref> не знайдено відповідного тегу <references/>
