Стаття до проекту "Моє рідне місто або село" Артеменко Аліни

Зміст

1 Крменчук
2 Історія міста
3 Сучасне життя
4 Місце,де Вам завжди будуть раді
5 Рідне місто карті України
6 Ресурси:

Крменчук

У цьому проекті хочу розповісти вам про своє рідне місто. Я не можу почати з чогось такого величного. Мені не похвалитись величністю Чорного моря, як Одеса. Не можу похвалитись духом Незалежності, як старовинний Київ. Я не зможу подарувати вам того присмаку кави та шоколаду, як старий Львів. Але я можу поділитися душевністю, теплотою та видами глибоко-чорного, сивого Дніпра.

Історія міста

Моє місто бере свій початок ще від часів, коли частина українських земель належала Польщі. Вперша назва міста згадується в унівесталі Сігізмунда Августа ІІ, в якому йшлося про заснування фортеці. Ця фортеця слугувала охороною Придніпров’я від набігів кримських татар. І в перекладі з татарського "Керменчи" - це маленька фортеця. І хоч бериги Дніпра давно забули дзвін від копит татарських коней, і кримські татари є частинкою у серці України. Для мене, це місто так і залишилося "маленькою фортецею" я яку я готова повертатись знову і знову, відчувати тепло маминих рук, любуватися заходом, які тут, в Кременчуці, до речі, найгарніші від усіх інших.

Це місто пройшло через велику кількість сутичок, знало великі потопи та пожежі. Але не дивлячись на це, кременчужани завжди подавали руку допомоги один одному. Можливо через те, що біда зближує людей, а може через те, що жителі мають добре серце.

Сучасне життя

Під час війни кременчужани виявили великий опір німецьким окупантам, за що і були покарані німцями, зазнали великих втрат. Сьогодні кременчужани плетуть маскувальні сітки, збирають гроші на тканину, збирають речі, харчі, ліки для наших солдатів, які воюють на Сході країни. Показуючи всім цим, що кременчужани, вони ж українці, бережуть незламний дух прадідів своїх. Плекають у серці надію на сильну і незламну Україну.

У нашому місті є мальовничий парк,у якому приємно проводити свій вільний час.Це Сквер ім. Олега Бабаєва . Він розташований у центральній частині Кременчука. До серпня 2014 року носив ім'я Жовтневого перевороту. Рішенням сесії міської ради перейменований на честь убитого міського голови Олега Бабаєва.

Парк Миру Парк Миру,ще один надзвичайний парк нашого міста.Він охоплює велику територію та містить багато пам'яток культури,такі як : музей військової техніки під відкритим небом,Гонг Миру,меморіальна доошка та ін. Парк закладено в 1983 році на честь 40-річниці визволення Кременчука від фашистських загарбників. На центральних алеях висаджені дерева воїнами-визволителями.А є й такі алеї, що висаджені нашими батьками,моєй матусею також,ще за шкільних років.

Гонг Миру — пам'ятний знак, індонезійський символ миру, встановлений в парку Миру у Кременчуці 21 вересня 2010 року . Гонг Миру — це міжнародний пацифістський проект, створений в 2003 році урядом Індонезії та підтриманий Міжнародною співдружністю, як реакція на теракт 2002 року — на острові Балі, у якому загинуло 202 людини із 21-ої країни світу.

Кременчук-це місто справжніх патріотів!

21 травня, в Україні відзначають День вишиванки - всеукраїнське свято, який покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення і носіння етнічного вишитого одягу. Кременчук -не є виключенням.Більше п'ятнадцяти тисяч городян в українських сорочках вийшли на Парад вишиванок у Кременчуці. Учасники ходи пройшли центральною вулицею міста до площі Незалежності. За своєю масштабністю парад в Кременчуці перевершив навіть свято вишиванок у Полтаві, Києві А також, Одесі та інших містах України.

Місце,де Вам завжди будуть раді

Запрошую кожного до нас в Кременчук. Будемо дивитися заходи сонця, або плести маскувальні сітки, допомогати волонтерством дітям з певними фізичними вадами, або просто говорити та насолоджуватися чудовими краєвидами Дніпра .

І важливо, бо ми будемо робити це пліч- о - пліч один з одним, адже у Кременчуці завжди так робили. Тому і я подаю вам свою руку дружби.