Кіровоград-найкраще місто

На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

А ви знаєте історію рідного міста?

Кропивни́цький (у 1775–1924 роках — Єлисаветград[2], Єлисавет[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4], у 1939–2016 роках — Кіровоград) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.

Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка.

Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.

Які відомі люди Ваші земляки?

Кропивницький є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо[99][100].

Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кропивницької міськради[101].

Місто, з яким у Кропивницького встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим), — болгарський Добрич.[102]

У 2011 році Кропивницький здобув звання танцювальної столиці України. Театри, музика, кіно Театр імені Марка Кропивницького Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста

Кропивницький (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.

Сучасні кропивницькі театри:

   академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького;
   обласний академічний театр ляльок;
   академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»;
   студентський театр-студія «Резонанс»;
   театр-студія «Мода».

У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія[103].

Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші[104]. Сучасні діячі культури Кропивницького: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.

Станом на кінець 2014 року в Кропивницькому є 1 кінотеатр:

   кінотеатр «Портал».

Музеї та бібліотеки Кіровоградський обласний художній музей (кол. Пасаж, 1887) Художньо-меморіальний музей О. О. Осмьоркіна

У Кропивницькому (та його околицях) діють 11 музеїв:

   обласний краєзнавчий музей;
   на правах відділів краєзнавчого музею:
       заповідник-музей «Хутір Надія»;
       меморіальний музей М. Л. Кропивницького;
       музей історії українського хореографічного мистецтва;
   обласний художній музей;
   художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна;
   музей Генріха Нейгауза;
   літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого;
   музей музичної культури імені Кароля Шимановського;
   народний меморіальний музей Юлія Мейтуса;
   історичний музей «Євреї Єлисаветграда».

Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні[105]. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського.

Серед сучасних кропивницьких краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий[106], Юрій Тютюшкін[107], Павло Босий тощо.

У Кропивницькому діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону[108]:

   Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24)[109];
   Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка (вул. Декабристів, 6/15);
   Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка[110] (вул. Шевченка 5/22; з 1958 по 14 липня 2015 року бібліотека носила ім'я дитячого письменника А. П. Гайдара).

Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?

В межах та околицях сучасного Кропивницького є значна кількість пам'яток археології. На території сучасного міста знаходилась велика кількість курганів, поховань. Розкопувати кургани починає перший очільник Новоросійської губернії Олексій Петрович Мельгунов. У кінці 19-го на початку 20-го століть дослідженнями займається краєзнавець Павло Рябков. Цікаві знахідки виявлено у кінці 20-го на початку 21-го століть. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кропивницького з часів середнього палеоліту (доба мустьє). Також знайдено пам'ятки середньостогівської культури, пізньоямної культури, катакомбної культури, пам'ятки епохи бронзи[10]. Так, у 2004 році був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний човен у ході розкопок на кропивницькій вулиці Космонавта Попова[11].

На території, до якої входила територія сучасного міста, в різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, обрів, хозарів, угрів та печенігів, слов'янське плем'я уличів (угличів)[10].

У XVI — 1-й половині XVIII століття землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі. Тут існували розрізнені зимівники запорізьких козаків: слободи та хутори. Мешканці поселень селились на свій страх і ризик, оскільки знаходились на незахищених прикордонних землях. Колонізаторство Задніпровських місць, а саме так тоді називались землі між Дніпром та Південним Бугом, почалося козаками Миргородського та Полтавського полків наприкінці 17-го — на початку 18-го століття[12].

До 1751 року за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка[13] (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка[14], Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями[15].

Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?

Архітектурний вигляд міста

   Докладніше: Архітектура Кропивницького

Центральна міська площа Героїв Майдану Площа перед міськрадою (скріншот з трансляції вебкамери)

У Кропивницькому значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.

Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кропивницького визначали робочі квартали.

Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.

За СРСР Кропивницький був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул[131].

У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва. Історико-культурні та культові пам'ятки

   Див. також: Пам'ятки історії Кропивницького

До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать: Спасо-Преображенський собор

   Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;
   залишки Єлисаветинської фортеці;
   комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
   Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);
   Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
   Велика хоральна синагога, 1853 рік.

Пам'ятники

   Докладніше: Пам'ятники Кропивницького

Пам'ятник воїнам-визволителям «Скорботна Батьківщина-мати» Пам'ятник Воїнам-інтернаціоналістам

У місті було встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову — дкмонтований, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо).

Загалом у Кропивницькому близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів.

Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є Меморіальний комплекс «Фортечні вали» (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.

Одним з найновіших в Кропивницькому є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою.

Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку.

У Кропивницькому в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті.

Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кропивницькому до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Червона Зірка», що розмістився неподалік від підприємства.

На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму[132].

Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Парки і сквери Центральний вхід до парку культури та відпочинку «Ковалівський» Вид на парк «Перемоги», річку Сугоклію, телевізійну вежу

Кропивницький є доволі зеленим містом — окрім великої кількості парків («Ковалівський», «Дендропарк») і скверів («Молодіжний», «Центральний», «Трудової слави», «Шибанова», «Шевченка» тощо), в місті існують значні зелені масиви, наприклад, на Валах Єлисаветинської фортеці.

Головні міські парки[121]:

   парк «Ковалівський» — розташований у самому середмісті Кропивницького; площа — 8,3 га; є місцем відпочинку і дозвілля городян і гостей Кропивницького.
   парк «Перемоги»[122] — історичний парк (перша назва — міський сад) на березі річки Сугоклеї площею близько 25 га.
   «Дендропарк» — найбільший за площею парк міста (42,7 га), є популярним місцем для відпочинку населення.
   парк Пушкіна (Козачий острів) — на острові на Інгулі.
   парк Космонавтів.

Улюбленим заміським парком кропивничан, є розташований у Долинському районі на відстані 65 км від обласного центру дендропарк «Веселі Боковеньки», де понад 100 років тому було закладено великий парк із затишними галявинами і тінистими алеями, великим дендрарієм (налічує бл. 1000 видів)[123].

Рідне місто або село на карті України Google карти

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

землі сучасного Кропивницького і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі

Дата	Історична подія
1939	місто стало центром Кіровоградської області
14 липня 2016 року	місто отримало сучасну назву на честь українського письменника і драматурга М. Л. Кропивницького.
У XVI — 1-й половині XVIII століття
1751 року	за версіями краєзнавців на території сучасного Кропивницького існували слободи, засновані козаками: Кущівка[13] (увійшла до складу міста у 19 ст.), Завадівка[14], Інгульська слобода, яка пізніше злилась з Лелеківкою (всі увійшли до складу міста у 20-му ст.) та Знаменська слобода, заснована старообрядцями[15].
29 грудня 1751 (9 січня 1752)	сенат на підставі клопотання[16] сербського полковника Івана Хорвата видає указ[17] про створення Нової Сербії та про будівництво для захисту Нової Сербії фортеці святої Єлисавети.
1924	місто перейменоване на Зінов'євськ
1932	у складі Одеської області
1934	перейменоване на Кірово