Життя і мрії є у Венеції

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

  • А ви знаєте історію рідного села?Венеція - місто та муніципалітет на півдні Італії, столиця району Венето. Поселення з 5 століття до Р.Х., місто з початку IX століття.[Джерело?] З IX—X по XVI століття — великий центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. У середні віки республіка (з кінця XIII століття олігархічна, під керівництвом дожа) із значною підвладною територіє
  • Які відомі люди Ваші земляки?дож Енріко Дандоло (1115/1120 — 1205) — дож, політик, полководець

Марко Поло(1254–1324) — купець, шпигун, дослідник, мандрівник Арістотель Фіораванті(1415 ?- 1486 ?) — цивільний і військовий інженер, артилерист, архітектор Альвізе Віваріні(1446 ? — 1502) — художник Марко Базаїті(1470–1530) — художник Джованні Джироламо Савольдо(1480–1548) — художник Андреа Палладіо(1508–1580) — архітектор Вінченцо Скамоцці(1548–1616) — архітектор Бартоломео Коллеоні (1395/1400-1475) — кондотьєр Андреа дель Верроккйо(1435–1488) — художник, скульптор Лоренцо ді Креді(1459–1537) — художник Вітторе Карпаччо (1455/1465 — бл. 1526) — художник Джованні Белліні(1430 ?— 1516) — художник Джорджоне(1477 ? — 1510) — художник Тіціан(1480/1485 — 1576) — художник Якопо Робусті, відомий як Тінторетто(1518–1594) — художник Себастьяно дель Пьомбо(1485 ? — 1547) — художник Паоло Веронезе(1528–1588) — художник Ніколо Реньєрі(1591–1667) — художник Доменіко Фетті(1589–1623) — художник Томазо Джованні Альбіноні (1671–1751) — композитор Бальдассаре Ґалуппі (1706–1785) — композитор Бернардо Белотто(1720–1780) — художник Розальба Карр'єра(1675–1757) — жінка художниця Антоніо Вівальді(1678–1741) — композитор Джакомо Казанова(1725–1798) — авантюрист, письменник Джованні Вольпато(1735–1803) — гравер, бізнесмен, володар порцелянової мануфактури у Римі Карло Ґольдоні(1707–1793) — драматург Джованні Баттіста Тьєполо(1696–1770) — Андреа Аппіані, (1754–1817) — художник, організатор музею Врубель Михайло Олександрович(1856–1910) — художник Муратов Павло Павлович (1881–1950) — російський письменник Ігор Стравінський (1882–1971) — композитор та диригент Дягілєв Сергій Павлович(1872–1929) — імпресаріо Бродський Йосип Олександрович (1940–1996) — поет П'єтро Серантоні (*1906 — †1964) — колишній італійський футболіст, півзахисник, згодом — футбольний тренер Тулліо Ломбардо (1455–1532) — скульптор

  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? 4 листопада 1966 року ненормальний підйом рівня води у річках і лагуні та значне посилення суворого вітру сироко спричинило повінь у Венеції, під час якої рівень води піднявся до позначки в 194 см. Венеція постійно потерпає від високої води (італ. aqua alta), яка часто затоплює вулиці. Проте ця повінь залишила тисячі венеціанців без даху над головою і нанесла збитків на суму понад шести мільйонів доларів, що зробило її найгіршою павіддю в історії міста[1].

Три дні проливного дощу продовжувалось руйнування міста. На п'яцца Сан Марко вода перехожим досягала до плечей. Вулиці в історичній частині вкрив 50-сантиметровий шар води.

2000 венеціанців змушені були залишити свої домівки, ще 1200 мешканців виїхали з Венеції назавжди. За іншими відомостями, бездомними залишилось 5000 осіб[2].

Венеція, яка залишилась ізольованою протягом 24 годин, виявилась абсолютно неготовою до такого типу надзвичайної ситуації. Понад 75 відсотків підприємств, крамниць і майстерень разом із товаром були або серйозно пошкоджені, або повністю знищені[3].

Потужний потоп розбив нафтові резервуари. Мазут змішаний з водою завдав великих збитків закладам, де зберігались витвори мистецтва. Зокрема постраждали або й зовсім пропали унікальні історичні документи Державного архіву Венеції[it][4][5].Історія виникнення Венеції

Перші поселення виникли у венеціанській лагуні в епоху навали лангобардов (568 р.). В ті часи плем'я венетов з р. Аквілея перемістилися в Градо, а венети з південної частини області влаштувалися на островах Торчелло і Маламокко. Падуанци були вимушені бігти в Кьоджу. Венеція славна тим, що довгі століття була вільною містом-державою. Світлою Республікою Венецією правив Дож, що обирається патриціями. Венеціанці на своїх галерах борознили Середземномор'я і досягли небувалої могутності. У 1204 р. венеціанські хрестоносці захопили Константинополь. Венеція зберігала статус великої морської держави аж до XVI ст З появою нових торгівельних держав - Іспанії, Англії і Голландії, республіка поступово втрачає свою могутність. Остаточно зірка Венеції закотилася з приходом військ Наполеона. Після узяття в 1453 році Константинополя, Венеція була найбагатшим і відомішим портом на Середземному морі. З часом Венеція стала втрачати свої колонії на Сході, увійшла до конфлікту з Папою Римським і її вплив ослабів. Місто намагалися опанувати турки, іспанці, але кермо влади Венецією були віддані Франції. У 1796 р. він відмінив венеціанську конституцію, яка діяла з 1297 р., і усунув республіку з політичної арени, а в 1797 р. передав всю територію заклятому ворогові Венеції австрійському будинку Габсбургов. І лише в 1866 році на референдумі населення Венеції проголосувало за приєднання міста до Італії.


  • Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? Венеційський кінофестиваль (італ. Mostra Internazionale d’Arte Cinematografica) — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований в 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні.Венеційський карнава́л (італ. Carnevale di Venezia) — традиційний карнавал, який щорічно відбувається в італійському місті Венеції в тиждень перед великим постом і закінчується за 40 днів до Великодня в жирний вівторок. Це костюмоване свято з урочистою ходою, виступами і виставами акторів, невід'ємним атрибутом учасників якого є носіння масок і яскравих костюмів.Венеційська бієнале (італ. Biennale di Venezia) — одна з провідних виставок сучасного мистецтва, що проходить щодва непарні роки у Венеції, Італія. У рамках бієнале сьогодні проводяться також Венеційський кінофестиваль (щорічний) та Венеційський фестиваль архітектури (по парних роках). Україна бере участь у Венеційській бієнале із 2001 року. 54-ий бієнале проводитиметься з 4 червня по 27 листопада 2011 року.
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? Площа святого Марка (італ. Piazza San Marco) — центральна площа міста.

Острів Святого Михайла (Сан-Мікеле, італ. San Michele) — острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них:


Могили Ігоря та Віри Стравінських Ігор Стравінський (з дружиною Вірою), Крістіан Доплер, Сергій Дягілєв, Йосип Бродський, Езра Паунд та ін.

Великий канал (Гранд-канал, (італ. Canal Grande) — головна вулиця Венеції. Для пішоходів майже недоступна.

Колекція Пеґі Гуґенгайм — художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.[8].

  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Рідне місто або село на карті України Google карти

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Центральную политическую и социальную структуру Венеции, как единственный правящий класс, представляло собой дворянство, но не феодального, а коммерческого происхождения. Вокруг которого расположились другие слои: свободные артельщики и коммерсанты.

Эта система прекрасно действовала почти пять веков до самого падения Венецианской Республики. Управление опиралось на народную поддержку, а репрессивный аппарат был сведён к минимуму. Массы полностью поддерживали социальную структуру, что дало глубокий расцвет искусству.

С необычайной быстротой развивалась архитектура, живопись, театр и музыка, влияние которых до сих пор отличает Венецию от всех остальных городов мира.

Позже, в связи с изменением морских коммерческих путей и набегами турок, начался медленный упадок, который продолжался на протяжении двух веков. Первые эпизоды спада военного влияния Венеции проявляются в 1453 году, вследствие захвата Турцией Константинополя. Коммерческий упадок начинается с момента открытия Америки и со сдвигом основных торговых путей из Средиземноморья в Атлантический океан.

Дворянство уже не интересовало вложение капитала в морские корабли и привезённый товар. История Венецианской Республики заканчивается с потерей независимости 12 мая 1797 года, когда Наполеон захватывает её и передаёт Австрии. Конец Венецианской Республики был очень печальный, она сдалась без боя.

После небольшого исторического обзора можно приступать к более близкому знакомству с этим неповторимым городом. Поэтому отправимся в следующий раздел Венеция ведёт многие военные сражения, среди которых - столкновение с могущественной Генуей, после чего владения Венецианской Республики расширяются и доходят до реки По (сейчас она разделяет области Венето и Эмилья-Романья) и города Бергамо (находится рядом с Миланом). В начале XVI века Serenissima является одним из самых богатых и сильных государств в Европе.Эмигрировали целыми общинами со священниками и епископами. Острова стали частью латинской культуры полностью отделённой от варваров, хотя и под покровительством православной Византии. Примерно в IX веке начался процесс формирования нового Венецианского государства.

Центральные острова Венеции, где расположилась основная часть населения, были окружены стенами, а главный канал, который дал начало Большому Каналу, на ночь перегораживался массивными цепями. Таким образом, местные жители защищались от варварских нападений. Венецианцы не ограничивались рыбной ловлей в близи островов или добычей соли.

Они были храбрыми и умелыми мореплавателями и с успехом использовали новое месторасположение. Венеция начала усиленно развиваться благодаря морской коммерции и являлась как бы мостом между Востоком и Западом. С IX по XV век - это Аристократическая Республика Серениссима - Serenissima, королева Адриатики. Венеция была заложена в середине V века жителями твёрдой земли, спасавшимися от варварских набегов. Население нашло на островах убежище и таким образом сумело сохранить собственную культуру.

Дата Історична подія
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка