Життя і мрії є у Венеції
На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
- А ви знаєте історію рідного села?Венеція - місто та муніципалітет на півдні Італії, столиця району Венето. Поселення з 5 століття до Р.Х., місто з початку IX століття.[Джерело?] З IX—X по XVI століття — великий центр посередницької торгівлі між Західною Європою і Сходом. У середні віки республіка (з кінця XIII століття олігархічна, під керівництвом дожа) із значною підвладною територіє
- Які відомі люди Ваші земляки?дож Енріко Дандоло (1115/1120 — 1205) — дож, політик, полководець
Марко Поло(1254–1324) — купець, шпигун, дослідник, мандрівник Арістотель Фіораванті(1415 ?- 1486 ?) — цивільний і військовий інженер, артилерист, архітектор Альвізе Віваріні(1446 ? — 1502) — художник Марко Базаїті(1470–1530) — художник Джованні Джироламо Савольдо(1480–1548) — художник Андреа Палладіо(1508–1580) — архітектор Вінченцо Скамоцці(1548–1616) — архітектор Бартоломео Коллеоні (1395/1400-1475) — кондотьєр Андреа дель Верроккйо(1435–1488) — художник, скульптор Лоренцо ді Креді(1459–1537) — художник Вітторе Карпаччо (1455/1465 — бл. 1526) — художник Джованні Белліні(1430 ?— 1516) — художник Джорджоне(1477 ? — 1510) — художник Тіціан(1480/1485 — 1576) — художник Якопо Робусті, відомий як Тінторетто(1518–1594) — художник Себастьяно дель Пьомбо(1485 ? — 1547) — художник Паоло Веронезе(1528–1588) — художник Ніколо Реньєрі(1591–1667) — художник Доменіко Фетті(1589–1623) — художник Томазо Джованні Альбіноні (1671–1751) — композитор Бальдассаре Ґалуппі (1706–1785) — композитор Бернардо Белотто(1720–1780) — художник Розальба Карр'єра(1675–1757) — жінка художниця Антоніо Вівальді(1678–1741) — композитор Джакомо Казанова(1725–1798) — авантюрист, письменник Джованні Вольпато(1735–1803) — гравер, бізнесмен, володар порцелянової мануфактури у Римі Карло Ґольдоні(1707–1793) — драматург Джованні Баттіста Тьєполо(1696–1770) — Андреа Аппіані, (1754–1817) — художник, організатор музею Врубель Михайло Олександрович(1856–1910) — художник Муратов Павло Павлович (1881–1950) — російський письменник Ігор Стравінський (1882–1971) — композитор та диригент Дягілєв Сергій Павлович(1872–1929) — імпресаріо Бродський Йосип Олександрович (1940–1996) — поет П'єтро Серантоні (*1906 — †1964) — колишній італійський футболіст, півзахисник, згодом — футбольний тренер Тулліо Ломбардо (1455–1532) — скульптор
- Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом? 4 листопада 1966 року ненормальний підйом рівня води у річках і лагуні та значне посилення суворого вітру сироко спричинило повінь у Венеції, під час якої рівень води піднявся до позначки в 194 см. Венеція постійно потерпає від високої води (італ. aqua alta), яка часто затоплює вулиці. Проте ця повінь залишила тисячі венеціанців без даху над головою і нанесла збитків на суму понад шести мільйонів доларів, що зробило її найгіршою павіддю в історії міста[1].
Три дні проливного дощу продовжувалось руйнування міста. На п'яцца Сан Марко вода перехожим досягала до плечей. Вулиці в історичній частині вкрив 50-сантиметровий шар води.
2000 венеціанців змушені були залишити свої домівки, ще 1200 мешканців виїхали з Венеції назавжди. За іншими відомостями, бездомними залишилось 5000 осіб[2].
Венеція, яка залишилась ізольованою протягом 24 годин, виявилась абсолютно неготовою до такого типу надзвичайної ситуації. Понад 75 відсотків підприємств, крамниць і майстерень разом із товаром були або серйозно пошкоджені, або повністю знищені[3].
Потужний потоп розбив нафтові резервуари. Мазут змішаний з водою завдав великих збитків закладам, де зберігались витвори мистецтва. Зокрема постраждали або й зовсім пропали унікальні історичні документи Державного архіву Венеції[it][4][5].Історія виникнення Венеції
Перші поселення виникли у венеціанській лагуні в епоху навали лангобардов (568 р.). В ті часи плем'я венетов з р. Аквілея перемістилися в Градо, а венети з південної частини області влаштувалися на островах Торчелло і Маламокко. Падуанци були вимушені бігти в Кьоджу. Венеція славна тим, що довгі століття була вільною містом-державою. Світлою Республікою Венецією правив Дож, що обирається патриціями. Венеціанці на своїх галерах борознили Середземномор'я і досягли небувалої могутності. У 1204 р. венеціанські хрестоносці захопили Константинополь. Венеція зберігала статус великої морської держави аж до XVI ст З появою нових торгівельних держав - Іспанії, Англії і Голландії, республіка поступово втрачає свою могутність. Остаточно зірка Венеції закотилася з приходом військ Наполеона. Після узяття в 1453 році Константинополя, Венеція була найбагатшим і відомішим портом на Середземному морі. З часом Венеція стала втрачати свої колонії на Сході, увійшла до конфлікту з Папою Римським і її вплив ослабів. Місто намагалися опанувати турки, іспанці, але кермо влади Венецією були віддані Франції. У 1796 р. він відмінив венеціанську конституцію, яка діяла з 1297 р., і усунув республіку з політичної арени, а в 1797 р. передав всю територію заклятому ворогові Венеції австрійському будинку Габсбургов. І лише в 1866 році на референдумі населення Венеції проголосувало за приєднання міста до Італії.
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю? Венеційський кінофестиваль (італ. Mostra Internazionale d’Arte Cinematografica) — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований в 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні.Венеційський карнава́л (італ. Carnevale di Venezia) — традиційний карнавал, який щорічно відбувається в італійському місті Венеції в тиждень перед великим постом і закінчується за 40 днів до Великодня в жирний вівторок. Це костюмоване свято з урочистою ходою, виступами і виставами акторів, невід'ємним атрибутом учасників якого є носіння масок і яскравих костюмів.Венеційська бієнале (італ. Biennale di Venezia) — одна з провідних виставок сучасного мистецтва, що проходить щодва непарні роки у Венеції, Італія. У рамках бієнале сьогодні проводяться також Венеційський кінофестиваль (щорічний) та Венеційський фестиваль архітектури (по парних роках). Україна бере участь у Венеційській бієнале із 2001 року. 54-ий бієнале проводитиметься з 4 червня по 27 листопада 2011 року.
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто? Площа святого Марка (італ. Piazza San Marco) — центральна площа міста.
Острів Святого Михайла (Сан-Мікеле, італ. San Michele) — острів мертвих. 1807 року за розпорядженням Наполеона I був перетворений на кладовище. На острові поховано багато видатних людей, серед них:
Могили Ігоря та Віри Стравінських
Ігор Стравінський (з дружиною Вірою), Крістіан Доплер, Сергій Дягілєв, Йосип Бродський, Езра Паунд та ін.
Великий канал (Гранд-канал, (італ. Canal Grande) — головна вулиця Венеції. Для пішоходів майже недоступна.
Колекція Пеґі Гуґенгайм — художній музей. Один із найвідоміших і найскандальніших у світі.[8].
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Рідне місто або село на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Центральную политическую и социальную структуру Венеции, как единственный правящий класс, представляло собой дворянство, но не феодального, а коммерческого происхождения. Вокруг которого расположились другие слои: свободные артельщики и коммерсанты.
Эта система прекрасно действовала почти пять веков до самого падения Венецианской Республики. Управление опиралось на народную поддержку, а репрессивный аппарат был сведён к минимуму. Массы полностью поддерживали социальную структуру, что дало глубокий расцвет искусству.
С необычайной быстротой развивалась архитектура, живопись, театр и музыка, влияние которых до сих пор отличает Венецию от всех остальных городов мира.
Позже, в связи с изменением морских коммерческих путей и набегами турок, начался медленный упадок, который продолжался на протяжении двух веков. Первые эпизоды спада военного влияния Венеции проявляются в 1453 году, вследствие захвата Турцией Константинополя. Коммерческий упадок начинается с момента открытия Америки и со сдвигом основных торговых путей из Средиземноморья в Атлантический океан.
Дворянство уже не интересовало вложение капитала в морские корабли и привезённый товар. История Венецианской Республики заканчивается с потерей независимости 12 мая 1797 года, когда Наполеон захватывает её и передаёт Австрии. Конец Венецианской Республики был очень печальный, она сдалась без боя.
После небольшого исторического обзора можно приступать к более близкому знакомству с этим неповторимым городом. Поэтому отправимся в следующий раздел Венеция ведёт многие военные сражения, среди которых - столкновение с могущественной Генуей, после чего владения Венецианской Республики расширяются и доходят до реки По (сейчас она разделяет области Венето и Эмилья-Романья) и города Бергамо (находится рядом с Миланом). В начале XVI века Serenissima является одним из самых богатых и сильных государств в Европе.Эмигрировали целыми общинами со священниками и епископами. Острова стали частью латинской культуры полностью отделённой от варваров, хотя и под покровительством православной Византии. Примерно в IX веке начался процесс формирования нового Венецианского государства.
Центральные острова Венеции, где расположилась основная часть населения, были окружены стенами, а главный канал, который дал начало Большому Каналу, на ночь перегораживался массивными цепями. Таким образом, местные жители защищались от варварских нападений. Венецианцы не ограничивались рыбной ловлей в близи островов или добычей соли.
Они были храбрыми и умелыми мореплавателями и с успехом использовали новое месторасположение. Венеция начала усиленно развиваться благодаря морской коммерции и являлась как бы мостом между Востоком и Западом. С IX по XV век - это Аристократическая Республика Серениссима - Serenissima, королева Адриатики. Венеция была заложена в середине V века жителями твёрдой земли, спасавшимися от варварских набегов. Население нашло на островах убежище и таким образом сумело сохранить собственную культуру.
Дата | Історична подія |
---|---|
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка