Відмінності між версіями «Глосарій до курсу ЕСТЕТИКА»

Версія за 10:13, 19 квітня 2016

Естетика - філософська наука про чуттєву культуру людини.

Абстракціонізм- напрямок у мистецтві ХХ ст., прибічники якого відмовились від зображення форм реальної дійсності, насамперед у живопису.

Антична естетика - естетична думка, що розвивалась у Стародавній Греції та Римі в VІІ-VІ ст. до н.е. До VІ-V ст. мала свої витоки у міфологічних уявленнях.

Арабо-мусульманська естетика - сукупність естетичних ідей, що їх розробляли в епоху середньовіччя мислителі народів Сходу, що прийняли іслам і користались арабською як основною мовою.

Гармонія- тип відношень, для яких характерно: симетрія, співрозмірність, ритмічність, взаємодоповнення, що відповідають естетичним критеріям досконалості.

Готика- стиль у західноєвропейському мистецтві ХІІ-ХVІ ст., що прийшов на зміну романському стилю. Відрізнявся високим художнім стилем, панування ліній, вертикальним напрямом композицій, віртуозним поданням деталей, нерозривним зв’язком архітектури і скульптури.

Естетика побуту - сфера прояву естетичного відношення людини до дійсності у повсякденному житті: зовнішній вигляд, поведінка тощо.

Золотий перетин - математичне відношення пропорцій при якому ціле так відноситься до своєї більшої частки, як більша до меншої. Правило „золотого перетину” є поширеним законом архітектури, скульптури, живопису.

Катарсис - термін античної естетики, що означає очищення. Цей термін увів Аристотель у вчення про трагічне, означає очищення духу за допомогою жаху і співчуття.

Комічне- одна з основних категорій естетики, характеризується як результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного і потворного, комічного і трагічного тощо.

Повернутися Навчальний курс "Естетика"