Глосарій до курсу ЕСТЕТИКА
Естетика - філософська наука про чуттєву культуру людини.
Абстракціонізм- напрямок у мистецтві ХХ ст., прибічники якого відмовились від зображення форм реальної дійсності, насамперед у живопису.
Антична естетика - естетична думка, що розвивалась у Стародавній Греції та Римі в VІІ-VІ ст. до н.е. До VІ-V ст. мала свої витоки у міфологічних уявленнях.
Арабо-мусульманська естетика - сукупність естетичних ідей, що їх розробляли в епоху середньовіччя мислителі народів Сходу, що прийняли іслам і користались арабською як основною мовою.
Гармонія- тип відношень, для яких характерно: симетрія, співрозмірність, ритмічність, взаємодоповнення, що відповідають естетичним критеріям досконалості.
Готика- стиль у західноєвропейському мистецтві ХІІ-ХVІ ст., що прийшов на зміну романському стилю. Відрізнявся високим художнім стилем, панування ліній, вертикальним напрямом композицій, віртуозним поданням деталей, нерозривним зв’язком архітектури і скульптури.
Естетика побуту - сфера прояву естетичного відношення людини до дійсності у повсякденному житті: зовнішній вигляд, поведінка тощо.
Золотий перетин - математичне відношення пропорцій при якому ціле так відноситься до своєї більшої частки, як більша до меншої. Правило „золотого перетину” є поширеним законом архітектури, скульптури, живопису.
Катарсис - термін античної естетики, що означає очищення. Цей термін увів Аристотель у вчення про трагічне, означає очищення духу за допомогою жаху і співчуття.
Комічне- одна з основних категорій естетики, характеризується як результат контрасту, розладу, протистояння прекрасного і потворного, комічного і трагічного тощо.
Повернутися Навчальний курс "Естетика"
