Салем - місто відьм
Сейлем або Салем (англ. Salem) — місто в окрузі Ессекс штату Массачусетс, до 1999 року один з адміністративних центрів округу. Передмістя Бостона, входить в агломерацію Великого Бостона.
Населення — 41 340 чоловік (2010), з яких 81,5 % — білі, 4,9 % — афроамериканці, близько 2,6 % жителів мають азіатське походження. 24,2 % жителів — до 18 років, 11,5 % — старше 65. 9,7 % містян живуть за межею бідності.
Старий Сейлем був відомий строгістю своїх пуританських вдач. Найяскравішим проявом пуританської нетерпимості стали розправи над «відьмами», учинені місцевими жителями в 1692–1693 роках. Так, головою міста було оголошено полювання на відьом, воно тривало майже півтора століття.
У січні 1692 року у дочки і племінниці пастора Семюела Перріса — 9-річна Елізабет Перріс і 12-річної Ебігейл Вільямс — були виявлені симптоми невідомої хвороби. Дівчата кричали, видавали дивні звуки, ховалися під меблями, їхні тіла набували незвичайних поз. Діти скаржилися на те, що їх хтось колов шпилькою і ножем, а коли Перріс намагалась читати проповідь, вони затикали вуха.
Доктор Вільям Гріггс вирішив, що причиною хвороби став вплив відьми. У своєму міркуванні він спирався на роботу Коттона Мезера «Memorable Providences Relating to Witchcrafts and Possessions» (1689), де описувався подібний випадок: у 1688 році в Бостоні ірландська праля була звинувачена в магії і впливі на дітей господаря і повішена. Коттон Мезер був випускником Гарвардського коледжу і священиком Північної церкви Бостона.
Дівчатка вказали на передбачувану відьму — служницю-рабиню в будинку Перрісів на ім'я Тітуба. За одними джерелами, Тітуба була африканського походження, за іншою — індіанкою. За словами дітей, служниця розповідала їм про чаклунство. Незабаром кількість хворих дівчат збільшилася, зокрема, захворіла 12-річна Ганна Патнема. 300px-Salem Witch House II Арешти
1 березня 1692 року за їхніми свідченнями було заарештовано три жінки: Тітубу, Сару Гуд і Сару Осборн. Підозрювані були допитані і піддані огляду в пошуках ознак, які б вказували на те, що вони є відьмами. Всі три жінки були зручними цілями для звинувачень: Тітуба мала не титульну національність, Сара Гуд була жебрачкою, а Сара Осборн — самотньою тяжкохворою вдовою, залученою до того ж у судовий спір з пуританами. Проти них говорив той факт, що жінки тривалий час не відвідували церкву. У них не було захисників, і громадська думка схилялася до того, що звинувачення справедливі. У березні здійснилися інші арешти, а у квітні були заарештовані Сара Клойс (сестра Ребекки Нерс), Елізабет Проктор і її чоловік Джон Проктор, чоловік Марти Кори Жиль Кора і ще кілька людей, у тому числі колишній пастор Джордж Берроуз. 10 травня у в'язниці помирає Сара Осборн.
[Файл:300px-Salem Witch House II.jpg|300px-Salem Witch House II.jpg]
Суд
У травні 1692 року починається суд (Court of Oyer and Terminer). Губернатор Фіпс призначив суддів, троє з яких були друзями Коттона Мезера, а один — віце-губернатором. Головою суду призначений Вільям Стаутон, що не мав юридичної освіти. За судовим процесом стежив Коттон Мезер.
2 червня суд визнав винною літню жінку Бріджет Бішоп, 10 червня вона була повішена. За словами деяких дівчаток, дух Бішоп прибув до них. Інші свідки засвідчили, що її відвідував диявол. 19 липня 1692 року були повішені Ребекка Нерс, Сара Гуд і ще кілька жінок.
Закінчення суду Тим часом батько Котона Мезера — Інкріс Мезер, голова Гарвардського коледжу — заявив, що суд не повинен розглядати як докази видіння жертв. Мезеру також приписують ідею, що хай краще кілька відьом виживуть, ніж один невинний буде страчений. Інший священик вказав на те, що диявол може спеціально з'явитися у вигляді духа, набуваючи образу невинної людини, щоб звинуватили останню. Після ознайомлення з цими думками губернатор наказав не використовувати видіння як докази, припинити арешти і відпустити 28 з 33 обвинувачених.
Для суду над рештою обвинувачених був заснований Верховний суд штату Массачусетс, що діє і досі. У травні 1693 року губернатор помилував обвинувачених.
Всього за час антивідьомської істерії у в'язниці виявилося 150 осіб. Засуджено було 31 людину. З них повісили 19 осіб, двоє померли у в'язниці, одного задавили до смерті під час катування, семеро отримали відстрочення вироку, одну тримали без суду у в'язниці, потім продали у рабство за борги, один втік.
У 1697 році судді визнали свою помилку, в 1702 році рішення суду було визнано незаконним. У 1706 році обвинувачувач Анна Путнам заявила, що була спокушена дияволом, даючи свідчення проти невинних людей. Тільки одній з дівчаток-начетчиць вдалося згодом вийти заміж[3].
У 1957 році Співдружність Массачусетсу остаточно постановив скасувати вироки всім засудженим під час цих процесів. В 1992 році в місті було встановлено пам'ятник жертвам полювання на відьом. У 2001 році губернатор штату Джейн Свіфт підтвердила невинність обвинувачених.
Місто на карті Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території цього краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1629 | Салем був заснований пуританами |
| 1641 | англійським законодавством чаклунство було оголошено кримінальним злочином |
| 1692 | у дочки і племінниці пастора Семюела Перріса — 9-річна Елізабет Перріс і 12-річної Ебігейл Вільямс — були виявлені симптоми невідомої хвороби |
| 1 березня 1692 | було заарештовано три жінки: Тітубу, Сару Гуд і Сару Осборн |
| березень 1692 | здійснилися інші арешти: 4-річна дочка Сари Гуд, Марта Кора, Ребекка Нерс і Рейчел Клінтон |
| травень 1692 | починається суд (Court of Oyer and Terminer) |
| 2 червня 1692 | суд визнав винною літню жінку Бріджет Бішоп |
| 10 червня 1692 | Бріджет Бішоп була повішена |
| червень-вересень 1692 | повішання жінок |
| травень 1693 | губернатор помилував обвинувачених |
| 1697 | судді визнали свою помилку |
| 1702 | рішення суду було визнано незаконним |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
