Стаття до проекту "Моє рідне місто" Мезенцева \ Кропивницький

Матеріал з Вікі ЦДУ
Версія від 23:17, 27 листопада 2017; 2879768 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук


Перш ніж ви ознайомитесь зі статтею про моє рідне місто, давайте спробуємо відповісти на наступні запитання:

  • А ви знаєте історію рідного міста?
  • Які відомі люди Ваші земляки?
  • Які історичні події пов'язані із вашим рідним містом?
  • Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
  • Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
  • Якими пам’ятками природи багатий рідний край?


Кропивницький (у 1775–1924 роках — Єлисаветград, Єлисавет, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово, у 1939–2016 роках — Кіровоград) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.

Кропивницький лежить у межах Придніпровської височини, на берегах річки Інгул, де в неї вливаються менші річки — Сугоклія та Біянка.

Утворення міста в середині XVIII століття пов'язане з будівництвом фортеці святої Єлисавети. Місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалася промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут 1882 року був відкритий перший український професійний театр, засновником якого був Марко Лукич Кропивницький. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кропивницького налічує понад 70 підприємств. Місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.


Сучасний Кропивницький поділяється на два адміністративні райони — Фортечний і Подільський. Кропивницькій міськраді також підпорядковується селище Нове.

Центральною площею міста є площа Героїв Майдану.

Головними міськими магістралями є вулиці Велика Перспективна (вісь центральної частини міста), вулиця 40-річчя Перемоги (шлях на Миколаїв), Полтавська (шлях на Кременчук), Університетський проспект (шляхи на Умань та Кишинів). Важливе значення для протиповеневого захисту має набережна.


Кропивницький має низку мікрорайонів:

  • Ковалівка;
  • Велика Балка;
  • Кущівка;
  • Завадівка;
  • Катранівка;
  • Гірниче селище;
  • Лелеківка
  • Некрасівка;
  • Балашівка;
  • Стара Балашівка;
  • Новомиколаївка;
  • Озерна Балка;
  • Масляниківка;
  • Арнаутово;
  • Черемушки;
  • Никанорівка;
  • Бєляєва;
  • Новоолексіївка;
  • Солодка Балка.


Окрім того, традиційно район центральної площі Героїв Майдану є місцевим Центром, а за районом біля Єлисаветинської фортеці на початку вулиці Ушакова (з боку Інгулу) закріпилась назва Вали, а ділянку самої фортеці (нині Першої міської лікарні) і далі називають Військовим містечком, нерідко мікрорайон вулиці Великої Пермської іменують Пермським.

Кропивницький на карті України Google карти

Kr.jpg

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
29 грудня 1751 року Єлизаветою Петрівною підписаний указ про побудову фортеці
29 червня 1754 року Перший петропавлівський ярмарок на території фортеці
1882 рік Відкриття першого українського професійного театру
1918 рік Вуличні бої загонів анархістів з єлисаветським куренем вільного козацтва
6 березня 1918 року Єлисаветград перейменований на Єлизавет
1924 рік Місто перейменоване на Зінов'євськ
1934 рік Місто перейменоване на Кірово
Січень 1939 року Кіровоград став обласним центром
14 липня 2016 року місто Кіровоград перейменоване на Кропивницький

C1f5bbaa82f0d0989481e1d25ed30264 600x1000.jpg

Ресурси:



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка