Стаття "Моє рідне місто або село" Руденко Дар'я
Зміст
Назва
Сучасну назву місто отримало 14 липня 2016 року на честь українського письменника і драматурга Марка Кропивницького. Місто було перейменоване, оскільки попередня назва Кіровоград (на честь радянського політичного діяча С. М. Кірова) підпадала під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки».
Марко Кропивницький
Герб
У попередні роки Кропивницький мав такі назви
- 10 (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 — Єлисаветград;
- 5 вересня 1924 — 27 грудня 1934 — Зінов'євськ;
- 27 грудня 1934 — 10 січня 1939 — Кірово;
- 10 січня 1939 — 14 липня 2016 — Кіровоград.
10 (21) лютого 1784 — 5 вересня 1924 — Єлисаветград; Існують версії, що у XVIII ст. місто також носило назву Єлисавет, проте в історичній довідці на сайті міської ради цей факт не згадується.
Оскільки від 1926 року Зінов'єва стали вважати «ворогом народу», у радянських джерелах часто назва «Зінов'євськ» не згадувалася. У них писали, що місто називалося Єлисаветградом до 1934 року
- А ви знаєте історію рідного міста?
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
- Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?
У XVI — 1-й половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда і прилеглих територій були володіннями Запорозької Січі.
- Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?
В околицях Кіровограда є значна кількість пам'яток археології. Зокрема, в долині Інгулу знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини в околицях сучасного Кіровограда з часів середнього палеоліту. Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться і в межах обласного центру — так, у 2000-х був виявлений практично не пошкоджений дерев'яний корабель у ході розкопок на кіровоградській вулиці Космонавта Попова[10]. У місті встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо). Загалом у Кіровограді близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів. Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста. Одним з найновіших в Кіровограді є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою. Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку. У Кіровограді в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті. Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кіровограді до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Червона Зірка», що розмістився неподалік від підприємства. На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму.
- Якими пам’ятками природи багатий рідний край?
Рельєф у місті визначений геологічною будовою. Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини. Кіровоград лежить на рівнинах, обабіч ріки Інгул. Місто також перетинає притоки Інгулу Сугоклія та Біянка, низка струмків. Їм притаманні глибокі долини, у яких розширені ділянки змінюються вузькими каньйоноподібними, де береги круті і скелясті. Річище Інгулу в межах міста звивисте, заплава — двостороння. Зведено Кіровоградське (260 га) та Лелеківське водосховища. Стік Інгулу в межах Кіровограда розподіляється таким чином: березень—травень — 70 %; червень—серпень — 9%; вересень—листопад — 6%; грудень—лютий — 15%. Середня тривалість льодоставу — 2,5 місяці. Товщина льоду сягає 20—40 см. Клімат Температура в °C • Сума опадів в мм Джерело: [7] Клімат Кіровограда обумовлений його розташуванням у степовій зоні. Середня температура січня становить −5,6˚C, липня +20,2˚C. Середньорічна кількість опадів — 474 мм[8] (у середньому за рік у місті спостерігається 130 днів з опадами), найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (−15,1 °C) зафіксована 1963 року, найвища (+1,6 °C) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (+17,6 °C) спостерігалась у 1912 році, найвища (+25,6 °C) — в 1936 році. Абсолютний мінімум температури повітря (−35,3 °C) зафіксовано 9 січня 1935 року, абсолютний максимум (+38,7 °C) — 27 липня 1909 року і 20 серпня 1929 року[7]. За останні 100–120 років температура повітря в Кіровограді, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °C. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року[7].
Відомі люди
Із Кропивницьким (Єлисаветградом, Кіровоградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.
Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кропивницького.
У Кропивницькому (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники й драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.
У 1894 році в місті народився український філолог, науковець, педагог, літературний критик, дослідник творчості М. Драгоманова Іван Романченко. У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський, 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського.
У навчальних закладах міста навчалися відомі в майбутньому політики та діячі культури:
- у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Центральноукраїнському педагогічному інституті;
- У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі.
- у Кіровоградському державному педагогічному інституті 1983—1987 роках Ігор Шаров, майбутній народний депутат України 5-х скликань, голова фракції у ВРУ, радник Президента України, голосував 1996 року за ухвалення Основного Закону України – Конституції.
- Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР.
- Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР.
- Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР.
- Рудик Григорій Опанасович (1912—1943) — радянський військовий діяч.
- Андрій Гуричев (1991—2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО[1].
- Тельнов Євген Львович (1961—2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»).
Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич.
Архітектура, пам'ятки і пам'ятники
Архітектурний вигляд міста
Назва У Кропивницькому значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.
Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — початку ХХ століть стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кропивницького визначали робочі квартали.
Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.
За СРСР Кропивницький був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки ІнгулШаблон:Sfn.
У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.
Історико-культурні та культові пам'ятки
Шаблон:See also До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кропивницького належать:
- Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805—12 роки;
- залишки Єлисаветинської фортеці;
- комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
- Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);
- Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
- Велика хоральна синагога, 1853 рік.
Пам'ятники
Назва У місті було встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову — демонтований, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо).
Загалом у Кропивницькому близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів.
Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є Меморіальний комплекс «Фортечні вали» (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста.
Одним з найновіших в Кропивницькому є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою.
Восени 2010 року, на площі перед Центральноукраїнським національним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку.
У Кропивницькому в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті.
Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кропивницькому до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Ельворті», що розмістився неподалік від підприємства.
На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму[2].
Рідне місто на карті України Google карти
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1880 | Я. Гордін організував у Єлисаветграді Духовно-біблейське братствво |
| 1795–1797 | Вознесенського намісництва |
| 1897 | в Єлисаветграді відкрито електричний трамвай. |
| 1 жовтня 1930 | Рада Народних Комісарів УСРР прийняла постанову про відкриття у місті інституту народної освіти. |
| 1933 | інститут реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами |
| 5 серпня 1941 | місто було окуповане гітлерівськими військами |
| 15 листопада 1941 | стало центром Кіровоградської округи |
| 8 січня 1944 | Місто було зайняте радянськими військами |
| 1951 | було створено Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків далекої авіації |
| 1959 | створене Кіровоградське музичне училище |
| 1991 | музичне училище переїхало у будинок колишнього ленінського райкому КПРС на вулиці Маланюка. | </TR
| 1784–1795 | Єлисаветград — центр Єлисаветградського повіту Катеринославського намісництва |
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми; Форма
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Помилка цитування: Для наявного тегу <ref> не знайдено відповідного тегу <references/>
