Стаття до проекту "Моє рідне місто" Панченко Р. Д.

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


Кропивницький (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні.

  • Адміністративний центр Кіровоградської області
  • Центр Кіровоградського району
  • Промисловий і культурний осередок у центрі країни
  • Вузол автошляхів
  • Залізнична станція


Коротко про істроію рідного краю

Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.

Видатні особистості Кіровоградщини

  • Бенардос Микола Миколайович - український винахідник зі світовим ім’ям, творець дугового електрозварювання.
  • Винниченко Володимир Кирилович - письменник, державний та політичний діяч.
  • Білодід Іван Костянтинович - діяч науки і освіти.
  • Білль-Білоцерківський Володимир Наумович - радянський письменник, драматург.
  • Близнець Віктор Семенович - письменник-прозаїк, автор дитячих творів

Архітектура, пам'ятки і пам'ятники

Архітектурний вигляд міста

Центральна міська площа Героїв Майдану

У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо.

Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали.

Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія.

За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул.


Рідне місто або село на карті України [Файл:https://www.google.com.ua/maps/]

Gfyxtyrj11.jpg

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
XVIII століття збудована фортеця св. Єлисавети
10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924 назва Єлисаветград
7 серпня 1924 — 27 грудня 1934 року назва Зінов'євськ
27 грудня 1934 — 10 січня 1939 року назва Кірово
від 10 січня 1939 року Кіровоград
1893 поява електричного трамваю,телефонної станції і телеграфу
1870 Єлисаветградське земське реальне училище
1882 перший український професійний театр
1897 електричний трамвай
1921 Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
від 1923 року окружний центр УСРР
9 червня 1967 Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування (КІСМ)
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на презентацію у Google Диск;
  • Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
  • Посилання на власний блог у Blogger;
  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка