Мікроскопи
Головна → Історія комп'ютерної техніки → Історія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачі → Мікроскопи
Боженко Валентина, 36 група.
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
«Мікроскоп» походить від двох грецьких слів: «мікрос» – маленький і «скопос» – спостерігач.[1]
Тобто,мікроскоп — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному зображенні. [2]
Історична довідка
Мікроскоп був винайдений в Голландії А.Левенгуком. Мікроскоп Левенгука, який збільшував усього в 300 разів, здійснив переворот у науці. Хоча сьогоднішні мікроскопи вчених уже збільшують у мільйони разів. Саме завдяки цьому стали можливими досягнення в галузі біології, генної інженерії, медицини, фізики твердого тіла, інших наук. І це, запевняють учені, не межа, адже мікросвіт, як і всесвіт, безмежний і в ньому ще дуже багато таємниць. [3]
Поступово розвивалися технології в оптиці, внаслідок чого з'явилися більш якісні лінзи і більш міцні утримуючі конструкції, завдяки чому виходить точне зображення. В даний час виробляють оптичні мікроскопи, що дають тисячократне збільшення при мікроскопіі. Вже в ХХ столітті був сконструйований цифровий мікроскоп, що збільшує предмети в сотні тисяч разів.[4]
Головними віхами з історії мікроскопу були такі:
- 1608 р. – винахід Галілео Галілеєм в Італії підзорної труби(телескопу);
- 1609-1610 р. – винахід Галілеєм першого мікроскопу;
- 1617-1619 рр. – Корнелієм Дреббелем (Англія) сконструйований мікроскоп за типом кеплерівської зорової труби;
- 1625 р. – Іоганн Фабер (Німеччина) за аналогією з терміном «телескоп» запропонував називати прилад Галілея «мікроскопом»;
- 1665 р. – Роберт Гук (Англія) удосконалив мікроскоп шляхом введення третьої (збиральної) лінзи;
- 1667 р. – Євстахій Дівіні (Італія) запропонував окуляри з двох лінз, що створювало плоске поле зору;
- 1715 р. – Х.Г. Мертель (Німеччина) запропонував освітлююче дзеркало для освітлення мікроскопічних об’єктів;
- 1747 р. – Леонард Ейлер (Росія) виклав ідею конструювання системи лінз хроматичної аберації;
- 1758-1760 рр. – Дж. Доллонд (Англія) застосував для об’єктів два види скла, чим домігся ахроматизації;
- 1827 р. – Джамбаттіста Амічі (Італія) вперше застосував плоску фронтальну лінзу для об’єктиву;
- 1850 р. – Дж. Амічі сконструював першу водну імерсію;
- 1873 р. – Ернст Аббé (Німеччина) створив систему освітлювальних лінз до столика мікроскопа;
- 1878 р. – В. Стефенсон (Англія) сконструював перші гомогенні масляні імерсії;
- 1882 р. – Фон Ебнер поклав початок вивченню анізотропних речовин (поляризаційний мікроскоп, темне поле);
- 1886 р. – Е. Аббé сконструював апохромати, що досягли межі роздільної здатності світлових мікроскопів;
- 1908 р. – А. Келер і Г. Зидентопф сконструювали люмінесцентний мікроскоп;
- 1928-1931 рр. – Е. Руска, М. Кнолль і Б. Борріє запропонували ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп;
- 1934 р. – Ф. Церніке розробив принцип фазового контрасту. [5]
Технічні характеристики
Сфера застосування
Застосування мікроскопів:
- Біологічні мікроскопи застосовуються для лабораторних біологічних і медичних досліджень прозорих об’єктів. Доступні «режими» світлого і темного поля, фазовий контраст, поляризоване світло.
- Металографічні мікроскопи застосовуються в наукових і промислових лабораторіях для дослідження непрозорих об’єктів. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
- Стереоскопічні мікроскопи застосовуються в лабораторіях і на різних виробництвах для отримання збільшених зображень об’єктів під час проведення робочих операцій. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
- Поляризаційні мікроскопи застосовуються в наукових і дослідницьких лабораторіях для спеціалізованих досліджень в поляризованому світлі. [6]