Мікроскопи

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук


ГоловнаІсторія комп'ютерної технікиІсторія комп'ютерної техніки/Домеханічні обчислювачіМікроскопи

Emblema-MIT.png

Боженко Валентина, 36 група.

Загальний опис (принцип дії)

«Мікроскоп» походить від двох грецьких слів: «мікрос» – маленький і «скопос» – спостерігач.[1]
Тобто,мікроскоп — прилад для розглядання дрібних, невидимих для неозброєного ока, предметів у збільшеному зображенні. [2]

Історична довідка

Мікроскоп був винайдений в Голландії А.Левенгуком. Мікроскоп Левенгука, який збільшував усього в 300 разів, здійснив переворот у науці. Хоча сьогоднішні мікроскопи вчених уже збільшують у мільйони разів. Саме завдяки цьому стали можливими досягнення в галузі біології, генної інженерії, медицини, фізики твердого тіла, інших наук. І це, запевняють учені, не межа, адже мікросвіт, як і всесвіт, безмежний і в ньому ще дуже багато таємниць. [3]
Поступово розвивалися технології в оптиці, внаслідок чого з'явилися більш якісні лінзи і більш міцні утримуючі конструкції, завдяки чому виходить точне зображення. В даний час виробляють оптичні мікроскопи, що дають тисячократне збільшення при мікроскопіі. Вже в ХХ столітті був сконструйований цифровий мікроскоп, що збільшує предмети в сотні тисяч разів.[4]
Головними віхами з історії мікроскопу були такі:

  • 1608 р. – винахід Галілео Галілеєм в Італії підзорної труби(телескопу);
  • 1609-1610 р. – винахід Галілеєм першого мікроскопу;
  • 1617-1619 рр. – Корнелієм Дреббелем (Англія) сконструйований мікроскоп за типом кеплерівської зорової труби;
  • 1625 р. – Іоганн Фабер (Німеччина) за аналогією з терміном «телескоп» запропонував називати прилад Галілея «мікроскопом»;
  • 1665 р. – Роберт Гук (Англія) удосконалив мікроскоп шляхом введення третьої (збиральної) лінзи;
  • 1667 р. – Євстахій Дівіні (Італія) запропонував окуляри з двох лінз, що створювало плоске поле зору;
  • 1715 р. – Х.Г. Мертель (Німеччина) запропонував освітлююче дзеркало для освітлення мікроскопічних об’єктів;
  • 1747 р. – Леонард Ейлер (Росія) виклав ідею конструювання системи лінз хроматичної аберації;
  • 1758-1760 рр. – Дж. Доллонд (Англія) застосував для об’єктів два види скла, чим домігся ахроматизації;
  • 1827 р. – Джамбаттіста Амічі (Італія) вперше застосував плоску фронтальну лінзу для об’єктиву;
  • 1850 р. – Дж. Амічі сконструював першу водну імерсію;
  • 1873 р. – Ернст Аббé (Німеччина) створив систему освітлювальних лінз до столика мікроскопа;
  • 1878 р. – В. Стефенсон (Англія) сконструював перші гомогенні масляні імерсії;
  • 1882 р. – Фон Ебнер поклав початок вивченню анізотропних речовин (поляризаційний мікроскоп, темне поле);
  • 1886 р. – Е. Аббé сконструював апохромати, що досягли межі роздільної здатності світлових мікроскопів;
  • 1908 р. – А. Келер і Г. Зидентопф сконструювали люмінесцентний мікроскоп;
  • 1928-1931 рр. – Е. Руска, М. Кнолль і Б. Борріє запропонували ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп;
  • 1934 р. – Ф. Церніке розробив принцип фазового контрасту. [5]

Технічні характеристики

Будова стандартного мікроскопа

Мікроскоп складається з корпусу та елементів оптпичнсї системи, через які проходить світло.Частинами корпусу є:

  • основа;
  • предметний столик, на якому розміщується дослідний зразок, що закріплюється на столику за допомогою двох гнучких тримачів;
  • штатив зі змінним кутом нахилу, на якому знаходяться великий гвинт грубого налаштування чіткості (макрогвинт) та менший гвинт точного налаштування чіткості (мікрогвннт);
  • тубус, на нижній частині якого кріпиться револьверна насадка з об’єктивами, а у верхню частину вкладається окуляр.

До елементів оптичної системи мікроскопа належать:

  • увігнуте дзеркало, яке можна повертати;
  • діафрагма, що знаходиться під предметним столиком;
  • револьверна насадка а об'єктивами різного збільшення;
  • окуляр, в який спостерігають об’єкт дослідження.

Дзеркало використовують для налаштування найкращого освітлення препарату.
Діафрагмою регулюють контрастність та яскравість зображення: якщо діафрагма закрита, зображення дуже контрастне, проте темне; якщо діафрагма повністю відкрита, то контрастність мала, а світла забагато, тому зображення переосвітлене. [6]

Сфера застосування

Застосування мікроскопів:

  • Біологічні мікроскопи застосовуються для лабораторних біологічних і медичних досліджень прозорих об’єктів. Доступні «режими» світлого і темного поля, фазовий контраст, поляризоване світло.
  • Металографічні мікроскопи застосовуються в наукових і промислових лабораторіях для дослідження непрозорих об’єктів. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
  • Стереоскопічні мікроскопи застосовуються в лабораторіях і на різних виробництвах для отримання збільшених зображень об’єктів під час проведення робочих операцій. Можлива робота у відбитому та прохідному світлі.
  • Поляризаційні мікроскопи застосовуються в наукових і дослідницьких лабораторіях для спеціалізованих досліджень в поляризованому світлі. [7]

Фото, відео-матеріали

Мікроскоп Гука
Сучасний бінокулярний мікроскоп
Мікроскоп 1866 року

Список використаних джерел

  1. Хто винайшов мікроскоп?
  2. Мікроскоп. Матеріал з Вікіпедії
  3. Стаття: "А в краплі — зоопарк". Сільські вісті.
  4. Світловий мікроскоп
  5. Стаття: "З історії розвитку мікроскопічних досліджень (ХVІІ – ХVІІІ ст.)"
  6. Будова мікроскопа
  7. Мікроскоп. Види мікроскопів