Найкраще місто у світі - Кіровоград

Історія міста Кіровоград

Засновано місто Кіровоград в 1754 році російськими військами, тоді це була фортеця - Форт Святої Єлисавети, яка захищала Новоросію від нападу кримських татар і турок, а також для боротьби з гайдамаками. Саме звідси виступила 100тисячна царська армія, що повертається з Молдови після війни з Турками, яка зруйнувала Запорізьку січ. Земляні вали форту частково збереглися до цих пір. Форт будувався на протязі п'яти років і вважався тоді шедевром фортифікаційного мистецтва. У XVIII столітті кордон Російської імперії відсунулася далі на південь і фортеця втратила своє стратегічне значення. Спочатку місто Кіровоград названий на честь Святої Єлисавети, хоча очевидні асоціації з імператрицею Єлизаветою Петрівною. З 1775 року Єлисаветград став повітовим містом Новоросійської, а з 1803 року - Херсонській губернії. У XVIII столітті місто придбало значення великого товарного центру України - звідси у внутрішні райони Росії та за кордон вивозилися зерно, худобу, шерсть і т.п. В 1828-60-х роках місто перебувало у відомстві військових поселень. До 1868 року була прокладена залізниця Харків - Єлисаветград - Одеса, після чого в місті швидко розвивається промисловість, до кінця 1880-х років у місті вже було близько 140 заводів і фабрик, в тому числі великий завод з виробництва сільськогосподарських машин Ельворті. У 1897 році в місті було відкрито трамвайний рух, яке проіснувало до Другої Світової війни. У другій половині XIX століття - початку XX століття Єлисаветград був одним з найбільш культурно розвинених повітових міст півдня України. У 1882 році в Єлисаветграді було створено перший постійний професійний український театр, який заснували Іван Карпович Карпенко-Карий і Марко Лукич Кропивницький. В Єлисаветграді в різний час бували А. Суворов, М. Кутузов, О.Пушкін, А Міцкевич. 29 січня 1918 в місті було проголошено радянську владу. У 1924 році місто перейменоване в Зінов'євськ, в 1934 році - в Кірово, а в 1939 році - в Кіровоград. З 4 серпня 1941 по 8 січня 1944 року місто було окуповане німецько-фашистськими військами, які нанесли місту великої шкоди. В післявоєнні роки місто було повністю відновлено. В радянський час місто Кіровоград значно збільшився в розмірах, виріс його промислово-економічний потенціал.

Видатні люди Кіровоградщини

Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо.

Володимир Винниченко

Володимир Кирилович Винниченко Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда. У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін. У середині 70-х років XIX століття у місті жив український композитор П. Ніщинський. А 1907 року в Єлисаветграді народився російський поет Арсеній Тарковський, батько режисера Андрія Тарковського. У навчальних закладах міста навчались відомі в майбутньому політики та діячі культури: у 1958—63 роках Євген Марчук, майбутній прем'єр-міністр України, секретар РНБО, міністр оборони України — у Кіровоградському педагогічному інституті; У 1960—1970-х роках Лідія Забіляста, народна артистка України, солістка Національної опери України (сопрано) та російський композитор і продюсер Ігор Крутой — у Кіровоградському музичному училищі. Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР. Красовський Михайло Якович — старшина Дієвої Армії УНР. Русанов Аркадій Васильович — полковник Армії УНР. Рудик Григорій Опанасович (1912–1943) — радянський військовий діяч. Андрій Гуричев (1991–2015) — чемпіон світу з паверліфтингу, офіцер-розвідник, учасник АТО. Тельнов Євген Львович (1961–2015) — учасник АТО з батальйону «Донбас» (позивний «Усач»). Єлисаветград як мультикультурне місто, де в умовах національної толерантності, співіснували представники багатьох культур, є батьківщиною і місцем зростання визначних діячів їхніх культур, зокрема тут народились російський прозаїк і драматург Юрій Олеша, польський композитор і педагог Кароль Шимановський, а також німецькомовний філософ-неокантіанець XIX століття Африкан Спір, відомий своїм великим впливом на Фрідріха Ніцше; у Єлисаветграді в родині своїх родичів Шимановських провів дитячі роки польський письменник Ярослав Івашкевич

Історико-культурні та культові пам'ятки

До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кіровограда належать: Спасо-Преображенський собор Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки; залишки Єлисаветинської фортеці; комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років). Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.); Свято-Покровська церква, 1850—75 роки. Велика хоральна синагога, 1853 рік. У 2000-х, після тривалої економічної кризи, в місті відновилась сфера капітального будівництва.

Архітектура, пам'ятки і пам'ятники

Архітектурний вигляд міста Центральна міська площа Героїв Майдану У Кіровограді значною мірою збереглася стара забудова (переважно 2-а пол. XIX століття), в тому числі низка культових споруд, рештки російських укріплень, єврейські квартали тощо. Вже з кінця XVIII ст. місто забудовувалось спорудами у стилі класицизму (неокласицизму), однак притаманною са́ме Єлисаветграду стало панування наприкінці XIX — на початку ХХ століття стилю модерн, як у житловій, так і громадській архітектурі. Значною мірою архітектурне обличчя Кіровограда визначали робочі квартали. Видне місце у композиційній будові центру міста займала Успенська церква, що була знищена комуністами після Другої світової війни. Зараз на її місці знаходиться мерія. За СРСР Кіровоград був забудований багатоповерховими адміністративними, громадськими та житловими будинками. У 1970-х роках успіхом місцевих інженерів та будівничих стала реалізація проекту з упорядкування і забудови міської набережної річки Інгул.

Пам'ятники

У місті встановлено низку пам'ятників — як за радянської доби (Меморіал Слави, Кірову, Шевченку тощо), так і в часи незалежності України (братам Ельворті, жертвам Чорнобильської трагедії, Володимирові Винниченку тощо). Загалом у Кіровограді близько 40 пам'ятників, пам'ятних знаків, меморіалів і бюстів. Значним зосередженням пам'ятників і пам'ятних знаків у місті є т.зв. Вали (місце розташування Єлисаветинської фортеці) — тут міститься Меморіал Слави, низка інших монументів і знаків, присвячених подіям і учасникам Німецько-радянської війни, пам'ятні хрести Голодомору і першому православному храму міста. Одним з найновіших в Кіровограді є пам'ятник міському голові Єлисаветграда Олександру Пашутіну, урочисто відкритий під час святкування Дня міста-2009 19 вересня 2009 року на площі перед міською радою. Восени 2010 року, на площі перед Кіровоградським державним педагогічним університетом відкрито пам'ятник Володимирові Винниченку. У Кіровограді в монументальній формі вшановано персоналії, чиї життя і творчість пов'язані з містом, — М. Л. Кропивницького, В. І. Григоровича, братів Ельворті. Відразу декілька пам'ятників з'явилось у Кіровограді до 250-річчя міста в 2004 році, серед них — монументальний «Янгол-охоронець України», та пам'ятник братам Ельворті на вшанування засновників заводу «Червона Зірка», що розмістився неподалік від підприємства. На день міста, 22 вересня 2012 року, перед адміністративним корпусом ВО «Радій» було встановлено бронзовий пам'ятник всесвітньо відомому фізику, Нобелівському лауреату Ігореві Тамму.

Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини

Геологічна будова території Кіровограда зумовлена його розташуванням на площі Українського кристалічного щита та його структурної одиниці — Кіровоградського тектонічного блоку, в основі якого лежить давній докембрійський фундамент, складений гранітами, гнейсами, чарнокітами, габро-лабрадоритами. Ґрунти — чорноземи звичайні, глибокі мало- і середньогумусні на лесових породах. Мають високу природну родючість, хоч в орному шарі розпушені і частково втратили в минулому грудкувату структуру. Корисні копалини на території і в околицях Кіровограда представлені, перш за все, будівельною сировиною. Відомими є Кіровоградські родовище вогнетривких глин і гранітне родовище, розташоване на правому березі ріки Сугоклії. Енергетичні запаси надр міста представлені покладами бурого вугілля (Балашівсько-Кіровоградське родовище) та урану. Є поклади високоякісного піску, придатного для виробництва скла.

Цікаві факти про Кіровоград

Відкриття 1965 року в Кіровограді у стінах Спасо-Преображенського собору (у 1990-ті повернуто релігійній громаді) художнього музею врятувало храм від руйнації.

Радянський російський музичний діяч німець Генріх Нейгауз та польський композитор і педагог, ректор Варшавської консерваторії поляк Кароль

Шимановський були троюрідними братами, разом жили, навчалися і працювали в Єлисаветграді.

Молодший брат відомого російського письменника Федора Михайловича Достоєвського Андрій Михайлович відомий не лише як автор мемуарів про свого видатного брата, а і як архітектор, в тому числі головний архітектор Єлисаветграда впродовж 9 років (1849—58), що визначав архітектурне обличчя міста в середині ХІХ століття.

У період визвольних змагань українців 1917—19 і в перші роки радянської влади Єлисаветград карбував власні паперові гроші. Єлисаветград за час його історії неодноразово відвідували особи відомі і високопоставлені, імператори (починаючи з Олександра I) і военначальники.

Серед них - князь Григорій Олександрович Потьомкін, який, приїжджаючи сюди, зупинявся в будинку, спеціально побудованому для нього в фортеці. Найдавнішим з відомих за своєю назвою народів, які жили на території краю, були кіммерійці. Відомо близько десяти їх поховань (ІХ-VІІ ст. До н.е.).

В VІІ ст. до н.е. за свідченням Геродота, кіммерійців витіснили скіфи - перше державне формування Північного Причорномор'я. У 1763 році на території нинішнього Знам'янського району був розкопаний скіфський царський курган кінця VІІ ст. до н.е. - Лита або Мельгуновського могила, яка дала початок розвитку археологічної науки в Україні.

В ІІІ ст. до н.е. скіфів витіснили сармати, які прийшли з первісної території Поволжя. Серед сарматських пам'яток найбільш відомим являють грунтовій могильник в с. Калантаево, Світловодського району.

Вставте сюди текст виноски</ref>Єлисаветград кінця ХІХ - початку ХХ століть відомий високим рівнем розвитку освіти, музичної та театральної культури. На території краю діяли аматорські гуртки, які дали початок українській професійній трупі, заснованої Марком Кропивни

Рідне місто карті України

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата	Історична подія
1754 рік	заснування фортеці святої Єлисавети
1754 рік 10 (21) лютого 1784 — 7 серпня 1924	місто має назву Єлисаветград заснування фортеці святої Єлисавети
У XVIII столітті	місто придбало значення великого товарного центру України - звідси у внутрішні райони Росії та за кордон вивозилися зерно, худобу, шерсть і т.п.
До 1868 року	була прокладена залізниця Харків - Єлисаветград - Одеса, після чого в місті швидко розвивається промисловість
До кінця 1880-х років	у місті вже було близько 140 заводів і фабрик, в тому числі великий завод з виробництва сільськогосподарських машин Ельворті
У 1897 році	в місті було відкрито трамвайний рух, яке проіснувало до Другої Світової війни.
У другій половині XIX століття - початку XX століття	Єлисаветград був одним з найбільш культурно розвинених повітових міст півдня України
У 1882 році	в Єлисаветграді було створено перший постійний професійний український театр, який заснували Іван Карпович Карпенко-Карий і Марко Лукич Кропивницький. В Єлисаветграді в різний час бували А. Суворов, М. Кутузов, О.Пушкін, А Міцкевич.
У 1924 році	місто перейменоване в Зінов'євськ, в 1934 році - в Кірово
1939 рік	перейменоване в Кіровоград
В радянський час	місто Кіровоград значно збільшився в розмірах, виріс його промислово-економічний потенціал
2016 рік	місто має назву Кропивницький