Створення Реферат 2016 Умови, які сприяють успішному запам'ятанню

Пам'ять

Пам'ять — психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні, наступному відтворенні та забуванні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини. У психології пам'яттю позначають комплекс пізнавальних здібностей і вищих психічних функцій по накопиченню, збереженню та відтворення знань і навичок. Пам'ять в різних формах і видах притаманна всім вищим істотам. Найбільш розвинений рівень пам'яті характерний для людини.

Види пам'яті

Виділяють такі види пам'яті

За методом запам'ятовування

• мимовільна — інформація запам'ятовується без спеціальних прийомів заучування, під час виконання діяльності або роботи з інформацією.
• довільна — цілеспрямоване заучування за допомогою спеціальних прийомів. Ефективність запам'ятовування залежить від прийомів та цілей запам'ятовування.

За характером переважної психічної активності

• рухова — пам'ять на рухи та їх системи;
• емоційна — пам'ять на почуття, які виступають стимулом до діяльності;
• моторна — пам'ять відбувається коли людина пише;
• образна — пам'ять на уявлення: зорова, слухова, нюхова, смакова, дотикова;
• словесно-логічна — специфічна людська, запам'ятовується думка у формі понять.

За тривалістю збереження інформації

• сенсорна пам'ять триває 0,2–0,5 секунди, дозволяє людині орієнтуватися в оточенні;
• короткочасна пам'ять забезпечує запам'ятовування одноразової інформації на короткий проміжок часу — від кількох секунд до хвилини;
• довготривала пам'ять — збереження інформації протягом тривалого часу;
• оперативна (короткочасна, безпосередня, робоча) пам'ять — проявляється під час виконання певної діяльності і необхідна для її виконання в кожний заданий проміжок часу;
• особистісна пам'ять, яка виявляється у новому виді відтворення - спогадах про події з життя [наприклад, дитини, її успіхи в діяльності, взаємостосунки з дорослими й однолітками];
• експліцитна пам'ять — на зв'язок між об'єктами, подіями тощо.

Похідні види пам'яті

• генетична пам'ять — спадкова пам'ять у ході якої зафіксована програма ембріонального та індивідуального розвитку індивіда;
• біологічна пам'ять — властива всім живим істотам починаючи з одноклітиних, відображає індивідуальний розвиток після народження, адаптація до зовнішнього середовища (черепаха — море; людина — дихання, ковтання, зір);
• психологічна пам'ять — загально психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, та подальшого відтворення (забування) будь-якої інформації.

Процеси пам'яті

• запам'ятовування — це утворення й закріплення тимчасових нервових зв'язків;
• зберігання полягає у ступені збереження обсягу й змісту інформації впродовж тривалого часу;
• відтворення — один з головних процесів пам'яті. Воно є показником міцності запам'ятовування й водночас наслідком цього процесу;
• забування — виявляється в тому, що втрачається чіткість запам'ятованого, зменшується його обсяг, виникають помилки у відтворенні, воно стає неможливим і, нарешті, унеможлив­люється впізнання.

Запам’ятовування

Запам’ятовування — один з основних процесів пам’яті. Засадовими стосовно нього є утворення й закріплення тимчасових нервових зв’язків. Чим складніший матеріал, тим складніші тимчасові зв’язки, які утворюють підґрунтя запам’ятовування.

Види запам’ятання

За цілями

• мимовільне — вид запам’ятання, при якому людина запам’ятовує матеріал, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати і не докладаючи для цього вольових зусиль.;
• довільне — вид запам'ятання, який є результатом спеціальних мнемічних дій, тобто таких дій, основною метою яких буде запам’ятання певного матеріалу і докладання для цього відповідних вольових зусиль.

За тривалістю

• Короткочасне запам’ятання характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу після одноразового його сприймання, його негайним відтворенням і нетривалим зберіганням.
• Довготривале запам'ятання виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на їх тривале збереження та наступне використання в діяльності людини.
• Оперативне запам'ятання забезпечує запам’ятовування оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності (наприклад, утримання в пам’яті проміжних числових результатів при виконанні складних обчислювальних дій). Виконавши свою функцію, така інформація може забуватися.