Подорож до Кіровограду

Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград[3], у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово[4]) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.

Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.

Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.

До історико-культурних та культових споруд і пам'яток Кіровограда належать:

   •Спасо-Преображенський собор
   •Кафедральний собор Різдва Богородиці (Грецька церква), 1805-12 роки;
   •залишки Єлисаветинської фортеці;
   •комплекс будівель військового містечка (кін. 1840-х — поч. 1850-х років).
   •Спасо-Преображенський собор (пам'ятка архітектури XVIII—XIX ст.ст.);
   •Свято-Покровська церква, 1850—75 роки.
   •Велика хоральна синагога, 1853 рік.

Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо

Кіровоград є доволі зеленим містом — окрім великого числа парків («Ковалівський», Вид на парк «Перемоги», річку Сугоклію, телевізійну вежу, ім. 50-річчя Жовтня) і скверів («Молодіжний», «Центральний», «Трудової слави», «Шибанова», «Шевченка» тощо), в місті існують значні зелені масиви, наприклад, на Валах Єлисаветинської фортеці.

Із Кіровоградом (Єлисаветградом) пов'язані імена цілої плеяди діячів культури, історії, спорту тощо. Володимир Винниченко Одним із найвідоміших уродженців Єлисаветграда є Володимир Кирилович Винниченко (1880–1951), Голова Секретаріату Центральної Ради, пото́му Директорії УНР, знаний літератор і публіцист. Тут він навчався у місцевій гімназії, провів молоді роки. На його честь названо проспект у центрі Кіровограда. У Кіровограді (Єлисаветграді) починали свій творчий шлях українські письменники і драматурги Іван Карпенко-Карий та Юрій Яновський; музикант Генріх Нейгауз і композитор Юлій Мейтус, художник-авангардист Олександр Осмьоркін.

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

1362р.	На території Кіровоградщини відбулась одна з наймасштабніших литовсько-татарських битв - Битва на Синіх Водах, внаслідок якої до ВКЛ було приєднано Поділля і відвойовано Київ.
1648—1654 рр.	Перша битва Визвольної війни українського народу під Жовтими Водами відбулася саме на території сучасної Кіровоградщини.
1754р.	Було адміністративно засновано фортецю Святої Єлисавети, що згодом з форштадтами стала Єлисаветградом (сучасний Кіровоград) — центром повіту Херсонської губернії.
1768–1774р.	У ході російсько-турецької війни Єлисаветинська фортеця відіграла помітну роль у боротьбі Російської імперії за вихід до Чорного моря. У ці роки вона була резервною базою російських військ — тут часто розміщувалися штаби армій і полків, проводилися військові навчання.
1775р.	Новокозачин отримав статус міста і назву Єлисаветград, хоча озброєння й військовий контингент майже повністю було переведено до Херсона.
(21) лютого 1784р.	Імператорським указом від року фортеця святої Єлисавети перетворена на місто.
1784–1795рр.	Єлисаветград як центр Єлисаветградського повіту належав до Катеринославського намісництва.
1795–1801рр.	Єлисаветград був повітовим містом Новоросійської губернії.
Від 1923 р.	Єлисаветград — окружний центр УСРР.
1924р.	Місто перейменоване на Зінов'євськ на честь уродженця Єлисаветграда, одного з лідерів РКП(б) Г. О. Зінов'єва.
Від 1932р.	Зінов'ївськ/Кіровоград у складі Одеської області, від 1939 року — обласний центр
Грудень 1934р.	Місто перейменоване на Кірове (на честь убитого 1 грудня цього ж року партійного і державного діяча СРСР С. М. Кірова).
Січень 1939р.	Назву міста змінили на Кіровоград.

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Google Диск Подорож до Кіровограду;

• Посилання на власний фотоальбом у Google Диск Подорож до Кіровограду;

• Посилання на власний блог у Blooger [http://podorojdokirovograd.blogspot.com Чарівний Кіровоград;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

---

Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка