Зміст

1 Назва курсу
- 1.1 Мета та завдання навчального курсу
- 1.2 Автор (автори) курсу
2 Учасники
3 Графік навчання
- 3.1 Варіант Структура
- 3.2 Варіант Календар
4 Зміст курсу
5 Ресурси
- 5.1 Рекомендована література

Назва курсу

ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень:

0203 Гуманітарні науки, спеціальністю 7.02030301_Українська мова і література*, 7.02030301_Українська мова і література* Додаткова спеціальність: 7.02030302 Мова і література (англійська), спеціалізація: редагування освітніх видань; шкільне бібліотекознавство

Мета та завдання навчального курсу

Мета: ознайомити студентів з історією розвитку зарубіжного та українського літературознавства

Завдання: освоєння студентами знань про особливості розвитку літературознавчої науки у світі та Україні; оволодіння методикою системно узагальнювати здобутки вітчизняного та зарубіжного літературознавства

У результаті вивчення навчального курсу студент повинен

знати:

основні теоретичні поняття, пов’язані з курсом «Історія літературознавства»;
періодизацію історії світового літературознавства;
особливості філософського осмислення проблем естетики і теорії літератури в античній Греції, Стародавньому Китаї, Стародавній Індії;
теоретико-літературознавчі праці доби Середньовіччя (Каллімах, Фотій, Аврелій Августин, Ш. Руставелі, Д. Граматіка та ін.); Відродження (Данте, Дю Белле, Т. Тассо, Дж. Бокаччо та ін.).; Класицизму (праці Ю. Скалігера, Я. Понтана, О. Донатті, Я. Масена, Н. Буало); Посвітництва (концепції Дені Дідро, Йоганна-Готфріда Гердера, Готгольда Ефраїма Лессінґа); Романтизму ( розвідки Ф. Шиллера, Ф. Гегеля);
історію міфологічної (Я. Грімм, В. Грімм, М. Мюллер, А. Кун, О. Афанасьев і Ф. Буслаєв та ін..); біографічної (Сент-Бев, Г. Брандес, Р. де Ґурмон, Ю. Айхенвальд, М. Чалий, О. Огоновський, М. Петров, І. Франко, С. Балей, I. Дорошенко, В. Смілянська, А. Моруа та ін..); культурно-історичної (І. Тен,. Ф. Брюнетьєр, Г. Лансон, В. Шерер, Г. Гетнер, Ф. де Санктіс, О. Пипін, М. Тихонравов), порівняльно-історичної (Т. Бенфей, О. М. Веселовський, Ґаляр, Вантігем, Бальдансперже та ін..); інтуїтивістської (Анрі Бергсон, Бенедетто Кроче); психоаналітичної ( З. Фройд, К.-Г. Юнг та ін..); структуралістської (В. Пропп, К. Леві-Строс та ін..); екзистенціоналістської (С. К'єркеґор, Ж.-П. Сартр, А.Камю та ін..) шкіл в літературознавстві ХІХ-ХХ ст.
основні течії, напрями і представників сучасного літературознавства (постстуктуралізм (М. Фуко та ін..), деконструктивізм (Ж. Дерріда, де Ман, Дж. Міллер, Б. Джонсон, Р. Барт та ін..), фемінізм (Ю. Крістева, Ж. Лякан, С. де Бовуар), постколоніальна критика (С. Слемон, Г. Тіффін, Е. Саїд), рецептивна естетика (Ганс-Роберт Яуссон, Вольфганг Ізер , Дж. Каллер, Е. Герш, С. Фіш). постмодернізм, мультуралізм;
періодизацію розвитку українського літературознавства;
естетичні підходи до осмислення літератури в часи Київської Русі (праці Георгія Хоробоска , митрополита Іларіона, Володимира Мономаха та літературознавчі канони в «Повісті минулих літ» , «Слові о полку Ігоревім»);
особливості літературно-естетичної думки доби Бароко (літературно-критичні виступи Павла Русина, передмови до збірок К. Транквіліона-Ставровецького, І. Величковського; трактати полемістів і Г. Сковороди; граматики Л. Зизанія та М. Смотрицького; латиномовні поетики та риторики Ф. Прокоповича, М. Довгалевського, Г. Сломинського та ін.);
історію української літературознавчої думки перших десятиріч ХІХ ст. (романтично-просвітницька концепція праць М. Максимовича, І. Вагилевича, І. Срезневського та ін.);
роль критичних праць М. Костомарова, М.Куліша, Т. Шевченка в розвитку вітчизняної літературознавчої науки;
концептуальні риси міфологічної (М. Максимович, О. Бодянський, М. Костомаров, М. Куліш, Я. Вагилевич) біографічної (М. Чалий, О. Огоновський, М. Петров, І. Франко, С. Балей, I. Дорошенко та ін.), культурно-історичної (М. Дашкевич, М. Сумцов, П. Житецький, І. Франко, М. Грушевський, М. Возняк), порівняльно-історичної (М. Драгоманов, М. Дашкевич, І. Франко, О. Колеса, В. Щурата) шкіл українського літературознавства;
основні положення літературної дискусії 70-90-х років ХІХ ст. (М. Драгоманов, І. Білик, І. Нечуй-Левицький, Б. Грінченко, І. Франко, М. Павлик);
особливості розвитку українського літературознавства кінця ХІХ - початку ХХ ст. (психологічний напрям у працях О. Потебні, Д. Овсянико-Куликовського; естетичні позиції представників «Української хати», «Молодої Музи», літературно-критичні виступи М. Євшана, Л. Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського та ін..);
доробок І. Франка-літературознавця;
специфіку розвитку вітчизняного літературознавства у 20-30-х роках ХХ ст.. (історико-філологічний метод у дослідженнях В. Перетца, М. Гудзія, С. Маслова, І. Огієнка, Л. Білецького, О. Дорошкевича та ін.; естетико-філологічні студії М. Зерова та ін.; формально-поетичні праці Ю. Меженка, Б. Якубського, М. Йогансена; елементи рецептивної та феноменологічної естетики досліджень О. Білецького; психоаналіз у розвідках С. Балея, В. Підмогильного; методика внутрішньої інтерпретації мистецького твору С. Смаль-Стоцького; імпресіоністична критика М. Рудницького);
літературну дискусію 1925-1928 років і її наслідки, роль полемічних виступів М. Хвильового, М. Зерова щодо шляхів розвитку української літератури;
особливості теоретико-літературознавчих праць 40-50-х років ХХ ст.. (В. Коряка, А. Шамрая, А. Музичка, Б. Коваленка, О. Білецького, С. Крижанівського, Л. Новиченка, Є. Кирилюка та ін.);
розвиток вітчизняної літературознавчої науки у 60-і роки ХХ ст. ( повернення в науковий обіг репресованого літературознавства (С. Єфремов, М. Грушевський, М. Зеров, Д. Чижевський та ін.), розвиток шевченкознавства (Є. Кирилюк, Є. Шабліовський, Ю. Івакін, В. Бородін та ін.), франкознавства (М. Возняк, О. Дей, І. Дорошенко), досліджень у галузі давньої (О. Білецький, Г. Нудьга, М. Грицай, Л. Махновець, В. Крекотень, Я. Ісаєвич, О. Мишанич, Б. Криса та ін.), класичної (П. Волинський, С. Шаховський, О. Кисельов, Р. Міщук, І. Денисюк, Ф. Погребенник, А. Погрїбний та ін.) та сучасної (С. Крижанівський, Л. Новиченко, В. Фащенко, М. Жулинський, М. Ільницький, В. Дончик, Т. Салига, Ю. Ковалів та ін.) літератури, спроби оновлення методів і підходів до оцінки літератури (праці М. Жулинського, М. Ільницького, Г. Клочека, І. Дзюби, М. Коцюбинської, І. Драча, І. Світличного, В. Стуса та ін.);
підходи до аналізу художньої літератури представниками діаспорної критики (В. Петрова, Ю. Лавриненка, Г. Костюка, Ю. Косача, Я. Славутича, І. Костецького та Ю. Шереха, В. Барки, Ю. Бойка-Блохина, Г. Грабовича, О. Зуєвського та ін.);
історію українського літературознавства 70-80-х років ХХ ст.;
стан і перспективи розвитку вітчизняної літературознавчої науки на поч. ХХІ ст.;
сучасні теоретичні праці з історії світового та українського літературознавства Р. Гром’яка, М. Ільницького, М. Наєнка, О.Галича та ін.;
здобутки української постколоніальної (С. Павличко, В. Харкун), феміністичної (С. Павличко, О. Забужко, Л. Таран, Н. Зборовська, В. Агєєва та ін.), постмодерної (Г. Грабович, М. Павлишин) критики;
нові погляди на рецептивну поетику (естетику) (Г. Клочек – Р. Громяк),
особливості компаративістичних досліджень сучасного українського літературознавства (Д. Наливайко, З. Геник-Березівська та ін.)

вміти:

відтворювати цілісну картину становлення, формування і розвитку літературознавства у світі;
виявляти внутрішню логіку розвитку літературознавства, його роль і місце у суспільній свідомості;
характеризувати концепції оцінки художніх творів представниками різних літературознавчих шкіл;
здійснювати аналіз теоретико-літературознавчих праць.
відтворювати особливості становлення, формування і розвитку вітчизняного літературознавства;
виявляти логіку розвитку літературознавчої думки в Україні, її роль і місце в національній культурі;
визначати характерні риси кожного з етапів українського літературознавства.

Робоча програма курсу