Стаття до проекту "Моє рідне місто" Круть Анастасія

                                                      Історія  і сучасність міста

Новоукраї́нка — місто в Україні, центр Новоукраїнської міської територіальної громади і Новоукраїнського району Кіровоградської області. Засноване в 1770 році, статус міста з 1938 року.

Місто Новоукраїнка розташоване на берегах річки Чорного Ташлику та її приток Грузької й Помічної. Населення міста становить 17945 осіб. Земельні ресурси міста становлять 2060 га, з них 319 га — землі, зайняті промисловими підприємствами, 837 га — під забудовами. Місто Новоукраїнка має статус міста з 1832 року і згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Історія Новоукраїнки

Період заселення Новоукраїнщини нараховує багато тисячоліть. Починаючи від доби палеоліту кожна з епох залишала на теренах краю свої відмітки: сліди ямної, катакомбної, ранньослов'янської культур знайдені на території району та безпосередньо на території міста.

З розкопок у 1994 році кургану на території селища цукрового заводу Новоукраїнки Кіровоградською обласною археологічною експедицією стала відомою сторінка ямною і катакомбної культури на території міста1. Землі нинішньої Новоукраїнщини входили до західної окраїни Вольностей війська Запорозького, зокрема до Буго-Гардської паланки Нової Січі2. Власне, багато століть це була частина Дикого Поля, у пізньому Середньовіччі і на початку Нових часів своєрідна нейтральна зона між Річчю Посполитою, Османською імперією, та Московською (Російською) державою.

Рідна мова населення Новоукраїнки за даними перепису 2001 року З початком Російсько—турецької війни 1768–1774 років, «прожектом» командуючого другою Російською армією графа Петра Івановича Паніна був заснований Павловський редут з розміщенням у ньому першої роти і штабу Молдавського гусарського поселенського полку, сформованого капітаном Звєрєвим із вихідців з Молдавії3. Місце вибране при впадінні річок Помічної і Грузької у Чорний Ташлик. На правому березі Чорного Ташлика було збудоване таке ж укріплення Чорноташлицьке. Практично обидва укріплення з десятьма гарматами на валах кожного становили серйозний вузол оборони. Навколо них виникли однойменні поселення, які і стали ядром формування сучасного міста Новоукраїнка.

У червні 1774 року академік Йоган — Антон Гільденштедт подорожуючи Єлисаветградською провінцією зазначив: «До 1769 г. местность эта была необитаема, в этом же году основано поселение, которое тепер служит административным центром Молдавскому полку4.»[2]

З приєднанням у 1775 році Криму до Росії та ліквідацією Запорізької Січі оборонне значення Павлівськ втратив та перейменовується у торговий посад Новопавлівськ5.

Етнічні групи, які сформували населення міста молдовани, українці, євреї, росіяни тощо5. В результаті взаємопроникнення і взаємозбагачення різних культур асиміляції в український етнос, сформувалось сучасне населення Новоукраїнки.

З початком бурхливої землеробської колонізації краю Новопавлівськ стає торгово-адміністративним центром та перехрестям сухопутних шляхів, які ведуть з Поділля, Київщини, Черкащини до Причорномор'я та Молдавії.

Після створення військових поселень на Півдні України Новопавлівськ 1821 року передано у відомство ІІІ Української уланської дивізії і тут розміщують штаб І-го українського уланського полку. У зв'язку з чим 1832 року посад перейменовано в Новоукраїнку6.

У 1857 році в посаді проживало 6346 чоловік7. 1869 року закінчено прокладання залізниці Одеса -Кременчук, та збудовано залізничну станцію Новоукраїнка, що послужило поштовхом для прискореного розвитку різноманітних виробництв — переважно з ремонту сільськогосподарських знарядь та переробки сільськогосподарської сировини. Щорічно відбувалося три ярмарки8.

У 1877–1878 році під час Російсько—турецької війни в Новоукраїнці успішно працював лазарет Пермського санітарного загону, який відвідав з інспекцією М. Пирогов9.

На початку XX століття зросли соціальні протиріччя, що спричинило успіх роботи серед населення різних революційних груп.

Відомі постаті міста

• Чорновол Андрій Іванович

Чорновол Андрій Іванович

• Чернега Василь Якимович
• Соколенко Олексій Дорофійович
• Синовець Станіслав Антонович
• Сергієнко Раїса Михайлівна
• Сергієнко Василь Миколайович
• Одиниця Василь Данилович
• Новикова Aнастасія Андріївна
• Мокряк Марко Ісайович
• Мірошниченко Олександр Якович
• Кофман Борис Мойсейович
• Коваль Андрій Тимофійович
• Ємельянова Ніна Петрівна
• Іліца Олександр Миколайович
• Ігнатьєв Микола Якимович
• Демченко Іван Данилович

Історичні події

У 1905—1907 рр. революційні виступи охопили робітників і селян Новоукраїнщини. Перша Світова війна призвела до реального зубожіння основної маси населення і загострення класових протиріч.

У 1921 році Новоукраїнка вперше стає адміністративним центром Новоукраїнського району і після короткої перерви зв'язаної із тимчасовим скасуванням районної ланки в адміністративному поділі, у 1923 році і до нинішнього часу Новоукраїнка — адміністративний центр району10.У другій половині 20-х років, посилюється кооперативний рух, а в 1928 році почалося масовий вступ селян до колгоспів. Лише протягом першого півріччя понад 50 проц.селянських господарств Новоукраїнки обєдналися в чотири колгоспи.

У березні 1932 році до Новоукраїнки прибув голова ВУЦВК Григорій Петровський, у своєму виступи у райвиконкомі він поставив завдання щодо організаційного зміцнення колгоспів та розгортання соціалістичного змагання. А у жовтні до Новоукраїнки прибув перший секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор, він побував в ряді господарств, відвідав МТС, поцікавився виконнанням планів сівби й хлібозаготівель. Через деякий час Новоукраїнська МТС першою в області закінчила весняну оранку і сівбу ранніх зернових і одержала премію Наркомзему УРСР.

У 1937 році в господарствах району вже нараховувалося 174 трактори,56 комбайнів. За роки довоєнних п'ятирічок у Новоукраїнці було збудовано ТЕС, елеватор, цегельний завод, інкубаторну станцію. Відкрилась райлікарня.

З 1938 року Новоукраїнка одержує статус міста районного підпорядкування11.

Визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю

Новоукраїнка є найбільшим транспортним вузлом району, до якої сходяться 7 доріг з твердим покриттям та залізниця Харків—Одеса.

Через район проходить бетонна автотраса Кишинів-Кіровоград. Майже всі населенні пункти району зв'язані з районним центром дорогами з твердим покриттям або покращеними дорогами. Працівники Новоукраїнського райавтодору здійснюють догляд за 1246 км доріг, з них 486 км — з твердим покриттям.

Всі населені пункти району охоплені поштовим зв'язком. Населенню, підприємствам і організаціям надається понад 60 видів послуг.

У районі працює традиційна телефонна мережа, планується встановлення цифрової АТС на 4.5 тис. номерів. Територія району покрита мобільним зв'язком більшості загальноукраїнських операторів стільникового зв'язку.

Доступ до швидкісного інтернету надають провайдери: «Укртелеком», «Інтертелеком».

У районі розташована станція Адабаш, через яку проходить залізниця Київ—Одеса. На межі Новоукраїнського та Добровеличківського районів розташована вузлова станція Помічна.

Основний перевізник у районі — ВАТ АТП-13546, яке займається перевезенням пасажирів у місті й на приміських маршрутах, охоплюючи 9-ма кільцевими маршрутами території всіх сільрад.

З 17 березня 2009 року в Новоукраїнці працює ФМ-радіо, на частоті 104,8 FM.

Пам’ятки археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва

Визначна пам’ятка історії міста Новоукраїнки – млин Вігдора Варшавського . Млин Варшавського є однією з найвизначніших споруд міста Новоукраїнки. На сьогодні, коли він перебуває в жахливому стані руйнації, ми хочемо привернути увагу державних, громадських організацій, широкого кола громадян, меценатів до збереження та відродження історико-культурної спадщини нашого краю. З цією метою намагаємось популяризувати відомості про цю пам'ятку техніки.

I love Novoukrainka

Арт-об'єкт "I love Novoukrainka" відкрито в центральній частині міста Новоукраїнка

з нагоди другої річниці створення

I love Novoukrainka

Новоукраїнської об'єднаної територіальної громади та 247-річчя з дня заснування міста Новоукраїнка.

Пам’ятки природи

Пам'ятка природи « Ташлицькі скелі» знаходяться на лівому березі річки Чорний Ташлик. Землекористування колгоспу « Росія». Площа близько 10 га. На схилі південно-західної експедиції виявлені високі - до 20 м. заввишки - скелі, на протилежному більш низькі та плескаті виходи: разом вони утворюють свого роду кальйони по річці Чорний Ташлик. На відсоленнях гранітів добре виявлена типова петрофітна флора. Тут рясно зростають гвоздика прибузька, занесена до «Червоної книги України»; ендемічний вид - очиток Борисової, малопоширешшй вид - шипшина найколючніша, а також такі типові для відслонень види, як цибуля Паченського, жабриця Паласса, спірея звіробселиста, кизильник чорноплідний, чебрець двовидний. На плескатій верхівці скелі виявлена степова смуга із картини ковили волосистої, занесеної до « Червоної Книги України», перлівника трансільванського.

Рідне місто або село на карті України Google карти

Найважливіші події на території рідного краю

Дата	Історична подія
1921	Новоукраїнка вперше стає адміністративним центром Новоукраїнського району
1923	Новоукраїнка — адміністративний центр району
1928	почалося масовий вступ селян до колгоспів
березень 1932	до Новоукраїнки прибув голова ВУЦВК Григорій Петровський
1937	в господарствах району вже нараховувалося 174 трактори,56 комбайнів.
1938	Новоукраїнка одержує статус міста районного підпорядкування
2 серпня 1941	фашистські варвари увірвалися в Новоукраїнку
1970	будується медичний комплекс на 240 ліжок
17 березня 2009 року	в Новоукраїнці працює ФМ-радіо, на частоті 104,8 FM.

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Google Диск;

• Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
• Посилання на власний блог у Blogger;

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;

• Посилання на спільний груповий постер.

---

Сторінка проекту "Моя рідна Новоукраїнка"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка