Катерина Ющенко
Катерина Ющенко
8 грудня 1919, Чигирин — 15 серпня 2001) — автор першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), вчений кібернетик, член-кореспондент АН УРСР (1976)[1], заслужений діяч науки, лауреат премій Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук, двічі — Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.
Біографія
Катерина Логвинівна Ющенко (Рвачова) народилася 8 грудня 1919 р. у м. Чигирині у родині вчителів. У 1942 р. закінчила Середньо-Азійський університет у Ташкенті і добровільно пішла працювати запальником на шахту в м. Ангрені, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки. Після звільнення Західної України від фашистських загарбників з вересня 1944 р. працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині та у м. Стрий. Свою наукову діяльність в системі АН УРСР розпочала в серпні 1946 р. у Львівському відділенні Інституту математики під керівництвом академіка Б. В. Гнєденка. Перший цикл її досліджень належить до теорії ймовірностей та математичної статистики. Вона отримала важливі результати, які знайшли застосування у квантовій механіці і в наш час стали класичними.
Професійна діяльність
З 1954 р. у зв'язку з експлуатацією першої в СРСР електронної обчислювальної машини «МЭСМ» і нагальною потребою подальшого розвитку електронно-обчислювальної техніки в країні К. Л. Ющенко переключилася на обчислювальну математику і розробку алгоритмів, призначених для розв'язання важливих класів народногосподарських задач методами як класичної, так і дискретної математики, що швидко розвивалися. Сюди належить розробка алгоритмів розв'язання задачі зовнішньої балістики для ракетно-космічних комплексів, розрахунки плану виробництва і випуску продукції тощо За короткий час К. Л. Ющенко стала одним з провідних фахівців з програмування. Вона — перший в СРСР доктор фізико-математичних наук, якому ця ступінь присвоєна за роботи з програмування. Важливий етап в її науковій діяльності пов'язаний з дослідженнями та розробками в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування — Адресну мову, конструкції якої увійшли до сучасних мов як класичні структури. Висунуті К. Л. Ющенко на цьому етапі ідеї отримали подальший розвиток у роботах її учнів і сформувалися в окремі напрями теорії та технології програмування, які отримали міжнародне визнання.
Внесок у науку
Створення Адресної мови програмування — перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), Адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів. У 70-80-ті роки остаточно склався предмет дослідження теоретичного програмування. Основним досягненням школи у цей час стало створення алгебро-граматичного (АГ) апарату синтезу програмного продукту. У 90-ті роки школа теоретичного програмування сконцентрувала зусилля на дослідженні АГ-методів представлення знань про моделі організації обчислень і дружнього інтерфейсу користувача при проектуванні і розробці баз даних і знань для систем прийняття рішень, експертних систем і методів одержання знань для них, навчаючих систем різної орієнтації.
