Катерина Ющенко

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Катерина Ющенко(1919 — 2001)

Катерина Ющенко

8 грудня 1919, Чигирин — 15 серпня 2001) — автор першої у світі мови програмування високого рівня («Адресної мови програмування»), вчений кібернетик, член-кореспондент АН УРСР (1976)[1], заслужений діяч науки, лауреат премій Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук, двічі — Державної премії України, премії імені В. М. Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.

Біографія

Катерина Логвинівна Ющенко (Рвачова) народилася 8 грудня 1919 р. у м. Чигирині у родині вчителів. У 1942 р. закінчила Середньо-Азійський університет у Ташкенті і добровільно пішла працювати запальником на шахту в м. Ангрені, де у воєнний час потрібні були молоді робочі руки. Після звільнення Західної України від фашистських загарбників з вересня 1944 р. працювала вчителькою середньої школи на Житомирщині та у м. Стрий. Свою наукову діяльність в системі АН УРСР розпочала в серпні 1946 р. у Львівському відділенні Інституту математики під керівництвом академіка Б. В. Гнєденка. Перший цикл її досліджень належить до теорії ймовірностей та математичної статистики. Вона отримала важливі результати, які знайшли застосування у квантовій механіці і в наш час стали класичними.


Професійна діяльність

З 1954 р. у зв'язку з експлуатацією першої в СРСР електронної обчислювальної машини «МЭСМ» і нагальною потребою подальшого розвитку електронно-обчислювальної техніки в країні К. Л. Ющенко переключилася на обчислювальну математику і розробку алгоритмів, призначених для розв'язання важливих класів народногосподарських задач методами як класичної, так і дискретної математики, що швидко розвивалися. Сюди належить розробка алгоритмів розв'язання задачі зовнішньої балістики для ракетно-космічних комплексів, розрахунки плану виробництва і випуску продукції тощо За короткий час К. Л. Ющенко стала одним з провідних фахівців з програмування. Вона — перший в СРСР доктор фізико-математичних наук, якому ця ступінь присвоєна за роботи з програмування. Важливий етап в її науковій діяльності пов'язаний з дослідженнями та розробками в галузі «адресного програмування». Вона запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування — Адресну мову, конструкції якої увійшли до сучасних мов як класичні структури. Висунуті К. Л. Ющенко на цьому етапі ідеї отримали подальший розвиток у роботах її учнів і сформувалися в окремі напрями теорії та технології програмування, які отримали міжнародне визнання.

Внесок у науку

Створення Адресної мови програмування — перше фундаментальне досягнення наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран (1958), Кобол (1959) і Алгол (1960), Адресна мова програмування підготувала появу не тільки мов програмування з апаратом непрямої адресації, але й асемблерів. У 70-80-ті роки остаточно склався предмет дослідження теоретичного програмування. Основним досягненням школи у цей час стало створення алгебро-граматичного (АГ) апарату синтезу програмного продукту. У 90-ті роки школа теоретичного програмування сконцентрувала зусилля на дослідженні АГ-методів представлення знань про моделі організації обчислень і дружнього інтерфейсу користувача при проектуванні і розробці баз даних і знань для систем прийняття рішень, експертних систем і методів одержання знань для них, навчаючих систем різної орієнтації.

Адресна мова програмування

Перша у світі мова програмування високого рівня. Запропонована у 1955 році Ющенко Катериною Логвинівною. Фортран — 1958 р.

Адресна мова програмування містила в собі непряму адресацію та адресацію вищих рангів. Непряма адресація використовує механізм вказівників, які з'явилися у інших мовах програмування значно пізніше (1963—1965 — PL/1). Наявність у мові програмування можливостей обробки адрес (вказівників) дозволила складати та виконувати програми обробки алгебраїчних виразів, використовувати агрегати даних різного типу, структури та абстрактні типи даних. У книжках з адресного програмування можна знайти приклади програм, в яких використовуються об'єкти (поруч з самими даними записуються та зберігаються процедури їхньої обробки). В адресному програмуванні описано та реалізовано алгоритми обробки списків та інших структур, зокрема обробка та перетворення алгебраїчних виразів. На підставі можливостей адресної мови програмування щодо списків та їхньої обробки, адресну мову програмування можна віднести не тільки до мов програмування високого рівня, а й до функціональних мов програмування. Як і в функціональних мовах програмування програма на адресній мові програмування та дані програми по суті є списками.

Адресна мова програмування була реалізована на всіх комп'ютерах першого та другого покоління, що виготовлялися в Радянському Союзі. Адресна мова програмування вплинула на архітектуру комп'ютерів Київ, ЕОМ Стріла, ЕОМ Урал, ЕОМ Промінь. Для розв'язку задач народного господарства, включаючи авіацію, космонавтику, машино будівництво, військовий комплекс, зокрема, для підрахунку траєкторій польоту балістичних ракет у 50-60-х роках використовувалась виключно адресна мова програмування. Реалізації адресної мови програмування використовувались протягом майже 20 років. Книжку з адресної мови програмування, що була написана у 1967, було перекладено французькою мовою та видано у Франції у 1974 році.

Адресна мова програмування вплинула не тільки на розвиток народного господарства Радянського Союзу, а й на інформаційні технології та програмування. Абстрактні типи даних, об'єктно-орієнтоване програмування, функціональне програмування, бази даних та засоби штучного інтелекту базуються на ідеях та засобах, які були вперше запропоновані та реалізовані в адресній мові програмування.

Література

Додатки

https://docs.google.com/presentation/d/1DGemDugx5qZqwx0gdZmZEKR7KS6ZsJOVl1bn0Nd6mhs/edit?usp=sharing

Отримано з https://wiki.cusu.edu.ua/index.php?title=Катерина_Ющенко&oldid=113500