Моє рідне місто

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

Ерева́н (арм. Երևան, МФА (арм.): [jɛɾɛˈvɑn]) — столица и крупнейший по численности населения и площади город Армении, один из древнейших городов мира. В русской транскрипции до 1936 года известен как Эривань. Расположен на левобережной (по реке Араксу) части Араратской долины. Население составляет 1075,1 тыс. человек (на 1 июля 2017 года)[4]. Площадь города — 223 км². Ереван — политический, экономический, культурный и научный центр, а также важнейший транспортный узел страны. Город обслуживают 2 аэропорта, метрополитен, железнодорожный вокзал.

Высота над уровнем моря — от 900 до 1300 м, часть города расположена на вулканическом плато к северу от Араратской долины.

За годы советской власти облик Еревана полностью изменился в результате огромных градостроительных работ (первый генеральный план 1924, архитектор А. И. Таманян; также — 1970, архитекторы М. Д. Мазманян, Э. А. Папян и др.); своеобразный колорит городу придал широко используемый в строительстве местный камень различных оттенков (розовый, кремовый, белый туф)[8].


Пам'ятки культури

Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо.

Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кіровоградської міськради.

Місто, з яким у Кіровограда встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим), — болгарський Добрич.

У 2011 році Кіровоград здобув звання танцювальної столиці України.

Театри, музика, кіно

Театр імені Марка Кропивницького

Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.

Сучасні кіровоградські театри:

академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького; обласний академічний театр ляльок; академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»; студентський театр-студія «Резонанс»; театр-студія «Мода». У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія.

Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші. Сучасні діячі культури Кіровограда: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.

Станом на кінець 2014 року в Кіровограді є 1 кінотеатр: кінотеатр «Портал».

Музеї та бібліотеки

У Кіровограді (та його околицях) діють 11 музеїв: обласний краєзнавчий музей; на правах відділів краєзнавчого музею: заповідник-музей «Хутір Надія»; меморіальний музей М. Л. Кропивницького; музей історії українського хореографічного мистецтва; обласний художній музей; художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна; музей Генріха Нейгауза; літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого; музей музичної культури імені Кароля Шимановського; народний меморіальний музей Юлія Мейтуса; історичний музей «Євреї Єлисаветграда». Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського.

Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий, Юрій Тютюшкін, Павло Босий тощо.

У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону:

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24); Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка (вул. Декабристів, 6/15); Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара (вул. Шевченка 5/22).

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Дата Історична подія
1970 р. Було вирішено давню проблему затоплення прибережної міської зони
5 серпня 1941 р. Місто було окуповане гітлерівськими військами
15 листопада Німецько-нацистські загарбники утворили окружну цивільну адміністрацію
1950 р. У Кіровограді збудовано нові підприємства — завод залізобетонних виробів, завод «Металіст»
Photo 5.jpg

Ресурси:

  • Посилання на добірку відеоматеріалів;
  • Посилання на спільний груповий постер.



Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка