Моє рідне місто чи село.

На мою думку, кожен свідомий громадянин має цікавитися станом справ своєї Батьківщини, рідного міста зокрема. Сучасній людині це зробити доволі просто, нині існує безліч різноманітних порталів новин, періодичних видань та інших ЗМІ, що так чи інакше ілюструють стан справ.

Рішенням Верховної Ради України Кіровоград переіменовано в Кропивницький. Ця подія викликала хвилю протестів, але ще більше питань. Серед інших, ми тепер копивчани чи кропивничани та чи потягне зміна назви за собою якісні зміни у рівні життя населення?

Об'єктом данної роботи я обрала якість висвітлення подій, що відбуваються в місті на рівні масс-медіа та якість місцевої преси.

Грунтуючись на данних, представленних ресурсом Новини ukr.net та на власних упереджених поглядах, я б хотіла проілюструвати стан справ кількома заголовками. Саркастичні коментарі від мене додаються.

1) «Кропивничани можливо все ж отримають компенсацію за життя на урані.» І хто казав, що в нашій галактиці крім Землі життя більше немає? Цей заголовок тонко натякає нам, що швидше кропивничани поселяться на Урані [прим.: планета Сонячноъ системи], ніж дочекаються виплат за данною статтею.

2) «До Кропивницького прилетіли птахи, на яких "учать полювати" українських дітей». Мова йде про снігурів, якщо хто не в курсі. Повідомляється, що, на думку російський ЗМІ, синиця символізує Україну, а снігур – Росію. Маю надію, що після прочитання цієї замітки деякі кола осіб не вирішили, що цей самий приліт снігурів є нічим іншим, як актом агресії з боку РФ.

3) «Олексaндрії комунaльники зaпропонувaли 27-річній дівчині бігaти з відрaми по дaху» Мабуть, це ніщо інше, як новий рівень Ice Bucket Challenge.

4) Безліч безіменних авторів складали оди місту, серед іншого можна відзначити таке: «Місто має розвинену соціальну інфраструктуру та массу культурних закладів», так-так, галерею з однією картиною. Інформацію за данною темою за пешим же запитом подасть вам будь-який портал (за виключенням того, що біля Копілки).

Все, викладене вище – лише жарт, але, як говорять, в кожному жарті є доля жарту…

Обличчя міста творимо ми самі, тож необхідно постаратися, щоб примножувати позитивнее та викоренити негативне. Лише від жителів залежить майбутнє.