Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"

Увага! Ви зайшли до шаблону.

Не пишіть нічого  та не редагуйте матеріал на цій сторінці!
Для створення статті на основі цього шаблону використайте команду
{{subst:Шаблон:Сторінка проекту "Моє рідне місто або село"}}

На цьому місці розмість статтю, у якій висвітліть свій досвід та враження, знайдені матеріали з історії рідного міста або села. Також у статтю добавте посилання на документи, що Ви створили і завантажили у різних ресурсах, таблицю (зразок поданий у завданні та нижче) та фотографії рідного краю.

При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:

А ви знаєте історію рідного села?

1730 року переселенці з Центральної Росії заснували селище Знам'янка (тепер Знам'янка Друга).

Є три версії походження назви міста:

   Назва походить від особливо шанованої переселенцями-старообрядцями ікони Знамення Богородиці.
   Можливо, вихідці назвали місто на честь села Знам'янського Орловської губернії, у якому вони жили до виселення.
   Вірогідно, переселенці принесли з собою якесь знамено, назвавши місто на його честь (найменш імовірна версія).
   Назва міста означає "знак".

Виникнення

Знам'янка як залізнична станція утворилася 1869 року, після того як відкрито рух поїздів на лінії Одеса — Харків. Назвали станцію так само, як і невелике селище, що за 3 км від неї, — Знам'янка (тепер — Знам'янка Друга), яке заснували 1730 року переселенці з Центральної Росії (імовірно — із села Знам'янського Орловської губернії). Назва походить від особливо шанованої переселенцями-старообрядцями ікони Знамення Богородиці. Переселенці займалися теслярним, токарним і меблевим ремеслами.

Станцію Знам'янка з вокзалом та конторськими спорудами побудовано на галявині Чорного лісу, через який проходила залізнична колія Одеса — Харків. Чорний ліс розташований на правому березі верхів'я Інгульця, а його південно-західна частина виходить на вододіл між ріками Інгулець та Інгул.

За часів татарських набігів на Київщину та Поділля поблизу проходив Чорний шлях, яким пересувалися нападники. У самому лісі вони зосереджували свої загони перед набігами, робили засідки. У 1764 — 1781 роках термін «чорний» застосовувався до значної території теперішнього Знам'янського району, яка входила до військових поселень Чорного гусарського полку. Природознавці пов'язують назву Чорний ліс з тим, що він густий і дуже затінений, оскільки в ньому переважають великі дубово-грабові масиви. Знам'янка за часів Російської імперії

Через чотири роки після заснування Знам'янки, у серпні 1873 року, відкрито рух поїздів на новозбудованій дільниці Знам'янка — Миколаїв, а ще через три роки — до Фастова. Тож протягом семи років станція стала значним транспортним вузлом на перехресті залізничних колій Харків — Одеса та Київ — Миколаїв. Його розширення наступними роками зумовило швидке зростання населення пристанційних селищ.

Тривалий час Знам'янка була станцією третього класу, її депо спочатку налічувало 4 паровози. У грудні 1883 року тут закінчилося будівництво нового приміщення депо. Відтоді в ньому було 29 паровозів і працювало 92 особи.

У 90-х роках XIX століття вузол щороку відвантажував до портових міст та в північному напрямку близько 600 тисяч пудів хліба, а 1913 року — 5 млн пудів. Того ж 1913 року було одержано 2 млн пудів різних товарів.

Одночасно з розбудовою станції на землях, які в поміщиків Осипових орендували переселенці з сусідніх сіл та з інших повітів, постало невелике селище залізничників — Осипове (центр нинішньої Знам'янки). 1886 року тут було 24 приватні будинки, землянка, 6 торговельних закладів. На той час у селищі мешкало 143 особи. На межі XIX — ХХ століть на південь від станції (також на землях, взятих в оренду) виникає ще одне селище — Ліницьке (пізніше — Наталівка, Козьми). Розширення залізничного вузла наступними роками зумовило швидкий приріст населення пристанційних селищ. 1913 року в Осиповому і Ліницькому налічувалося близько 6 тисяч жителів.

Які відомі люди Ваші земляки?

27 жовтня 1967 року народні депутати Знам'янської міської ради затвердили Положення про надання звання «Почесний громадянин міста Знам'янки». Нині є такі почесні громадяни:

   Скирда Михайло Михайлович,
   Найденко Пилип Мартинович,
   Булах Костянтин Омелянович,
   Волошаненко Сергій Микитович,
   Рикунов Георгій Сергійович,
   Кузнецов Віталій Георгійович,
   Лінник Михайло Никифорович,
   Горбунов Федір Іванович,
   Іванов Іван Федорович,
   Шкода В'ячеслав Євгенович,
   Рябошапка Олександр Антонович.

Окрім того, видатною людиною міста є Шабанов Віталій Олександрович

Які історичні події пов'язані із вашим рідним селом?

Під час Української революції 1917–1921 років Знам'янка перебувала під владою різних військових формувань: уповноважені тимчасового уряду (меншовики), більшовики, представники Центральної Ради, Директорії, адміністрація австро-німецької окупації, повстанці, представники Холодноярської Республіки.

Перша Знам'янська рада складалася здебільшого з представників інтелігенції, переважно меншовиків. На вимогу більшовицького партійного осередку, меншовицьку раду було розпущено. Більшість нового складу ради стояли на ленінських позиціях. У той час Знам'янка належала гайдамацьким загонам, підлеглим Українській Центральній Раді.

19 січня 1918 року у місті проголошено радянську владу.

Навесні 1918 року Знам'янку захопили австро-німецькі війська.

У листопаді-грудні 1918 року загони Директорії визволили місто від австро-німецьких загарбників.

5-6 лютого 1919 року Знам'янку знову захопили радянські сили.

Навесні цього ж року у місті діяли повстанці під проводом Григор'єва.

На окрему розповідь заслуговує діяльність загону Кібця. Він від 1920 року діяв у Чорному лісі, узяв участь у Знам'янському повстанні. Загін Кібця на станції Знам'янка хитрощами роззброїв ескадрон червоної кінноти, захопив у полон і розстріляв комісара ескадрону Якова Галембу, який закатував його дружину й сина. У листопаді Кібець знову здійснив наліт на вузлову станцію Знам'янка. До кінця листопада 1920 року отамани Хмара і Кібець діяли біля Знам'янки — здійснювали диверсії на залізницях, зупиняли потяги, знищували відділи червоноармійців і ЧК.

Які визначні події, явища і процеси відбувалися на території краю?

Після громадянської війни розгорнулася відбудова вузла і селища. Становлення ж Знам'янки як міста відбулось у 1920 — 1930 роках. 7 березня 1923 року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалися 9 сільських рад. До 1925 року район входив до складу Олександрійського, а потім Єлисаветградського округу. З утворенням району село Хвощувате (Патрина) злилося з селищем.

У роки довоєнних п'ятирічок розширено паровозне й збудовано вагонне депо, автоконтрольний пункт і пункт технічного огляду. Зросла потужність електростанції, з'явилися нові локомотиви, верстати. Знам'янка стала однією з найбільших у Правобережній Україні «фабрик поїздів». Безперервним потоком в усі напрямки йшли звідси ешелони з рудою, нафтою, вугіллям, хлібом тощо. Розвивалася місцева промисловість. Наприкінці 1931 року створено деревообробний комбінат «Україна».

У травні 1930 року Знам'янці надано статус селища міського типу. Від 1932 року — райцентр Одеської області, від 1937 — Миколаївської, а від 1939 року — Кіровоградської області. У жовтні 1938 року робітниче селище Знам'янка, де проживало 14,6 тис. осіб, переведено до розряду міст районного, а у серпні 1939 року — обласного підпорядкування.

На станції Знам'янка формували і відправляли на фронт щодня по декілька військових ешелонів. Усі служби вузла працювали чітко і злагоджено, попри те, що багато залізничників пішло на фронт. 5 серпня 1941 року гітлерівці захопили місто. 15 листопада 1941 року Знам'янка увійшла до складу Олександрійського ґебіту. У роки війни Знам'янський район став одним із центрів партизанського руху на Кіровоградщині. Особливо активізувалися дії партизанів на початку 1943 року.

Восени 1943-го до Знам'янки наблизилась Червона армія. 19 жовтня битву за місто розпочали літаки, а в ніч проти 9 грудня, після тривалої артпідготовки, почався штурм вузла. Наступальну операцію здійснювали частини 18-го і 29-го танкових корпусів 5-ї гвардійської танкової армії під командуванням генерал-полковника П. О. Ротмістрова, 6-ї, 110-ї гвардійських стрілецьких дивізій 5-ї гвардійської армії, якою командував генерал-лейтенант О. С. Жадов, та стрілецький корпус, який очолював генерал-майор О. І. Родимцев. 9 грудня Знам'янку зайняла Червона армія. У визволенні міста активну участь взяли партизанські загони під командуванням І. Д. Діброви, Є. І. Петрова, М. П. Кришталя, Г. М. Володіна, І. Ф. Присяжнюка, а також підпільники знам'янських диверсійних груп.

Понад 1000 жителів Знам'янки, які в складі військ Червоної армії воювали на фронті, нагороджено орденами і медалями СРСР. У Знам'янці народилися два Герої Радянського Союзу — О. П. Осадчий і П. К. Філоненко.

Якими пам’ятками археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва багате Ваше рідне місто?

Сьогодні Знам'янка — це місто сплетіння залізниць, ворота Півдня України. Це перехрестя залізничних магістралей, які прямують з півночі на південь (Київ — Миколаїв), з півночі на південний схід (Київ — Дніпропетровськ), із сходу на захід Харків— Одеса). Понад 50% працевлаштованих городян зайняті на 16 міських підприємствах залізничного транспорту, як-от:

   Знам'янська дирекція залізничних перевезень,
   локомотивне депо,
   вагонне депо,
   дистанція колії,
   дистанція сигналізації та зв'язку,
   дистанція захисних лісонасаджень,
   колійно-машинна станція 63,
   дистанція електропостачання,
   будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 3,
   вагонна дільниця,
   сортувальна станція Знам'янка,
   пасажирський вокзал,
   Знам'янський відділ служби матеріально-технічного забезпечення Одеської залізниці,
   центр механізації колійних робіт,
   будівельно-монтажний потяг № 704,
   Знам'янський загін воєнізованої охорони Одеської залізниці.

Палац культури

Історія створення центру дозвілля та розвитку художньої самодіяльності починається 1970 року. З підтримкою начальника Знам'янського відділку залізниці Плотнікова О. І., депутата Верховної Ради України Макєєва В. М., трудового колективу БМП № 527 «Одестрансбуд» було побудовано Знам'янський палац культури залізничників. Його відкриття відбулося 9 травня 1977 року. 2002 року цей заклад передано у власність міста та перейменовано на міський палац культури. Творчий колектив палацу культури разом із талановитими учасниками колективів художньої самодіяльності організовує дозвілля людей різних за віком та соціальним становищем. Тут кожен знам'янчанин може обрати собі заняття до душі у різноманітних гуртках, любительських об'єднаннях, клубах за інтересами: чи то співом, поезією або танцями, сучасною та декоративно-ужитковою творчістю, чи то показати свою акторську майстерність та багато іншого.

Творчим обличчям та душею міста є створений 1992 року народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Барвінок», організатором і художнім керівником якого є заслужений працівник культури України Євдокія Павлівна Мельниченко. Колектив відомий у різних куточках України, неодноразовий переможець регіональних оглядів-конкурсів, володар Гран-прі всеукраїнського фестивалю хорового мистецтва «Калиновий спів», постійний учасник конкурсів і фестивалів пісенного мистецтва. Є дійсним членом всеукраїнського науково-культурного фонду імені Тараса Шевченка та лауреатом всеукраїнського огляду народної творчості. Бібліотека Знам'янська центральна міська бібліотека

Знам'янську міську централізовану бібліотечну систему засновано у квітні 1992 року. Вона є найменшою у Кіровоградській області. До її складу входять п'ять книгозбірень: центральна універсальна бібліотека, юнацька бібліотека і три бібліотеки-філії. Книгозбірні міської ЦБС обслуговують різні категорії користувачів: дітей, юнацтво, дорослих, та особливу увагу приділяють людям із обмеженими фізичними можливостями, соціально незахищеним верствам населення. Основним напрямком її діяльності є обслуговування користувачів із допомогою новітніх комп'ютерних технологій. Міська ЦБС має свій власний веб-сайт[24].

Від 2002 року центральна бібліотека працює над реалізацією спільного проекту з обласною жіночою Інформаційною службою «Мережа громадянської освіти», основна мета якого полягає в забезпеченні громадян міста вільним і безкоштовним доступом до потрібної інформації завдяки мережі Інтернет. Така діяльність ЦБС сприяє підвищенню її авторитету в місті. Музична школа

Знам'янську дитячу музичну школу було засновано 1963 року. Протягом майже 46 років школа розвиває всі напрямки початкового музичного виховання дітей та молоді міста. 1992 року музичній школі було присвоєно ім'я класика української музики Миколи Віталійовича Лисенка. Викладачі та вихованці школи беруть активну участь у різноманітних концертних програмах міста. Учні школи посідають призові місця на обласних конкурсах. Із більше ніж 2000 вихованців школи понад 500 продовжили своє навчання за обраною музичною спеціальністю. Краєзнавчий музей Знам'янський міський краєзнавчий музей

У місті від 1961 року працює міський краєзнавчий музей. Тоді, з нагоди 100 річниці від дня смерті Тараса Шевченка, внучата племінниця поета Катерина Максимівна Красицька та її донька Антоніна Вереміївна Красицька заснували громадський музей «Кобзарева світлиця». За тривалий час він став знаним не тільки в області, а й далеко за її межами, адже має в своїх фондах унікальні матеріали історичного і літературознавчого характеру, а також ґрунтовні матеріали генеалогії Красицьких, зібрані краєзнавцем, нащадком шевченківського роду В'ячеславом Євгеновичем Шкодою. Зараз «Кобзарева світлиця» має статус філії і входить до складу краєзнавчого музею. Дотепер — це єдиний шевченківський музей в області. У музеї діють постійні експозиції: «Природа Чорноліського краю», «Рідне місто моє», «Козацькі зимів'я і найдавніші селянські поселення у Чорноліссі», «Собор негаснучої пам'яті», «Вклонімося великим тим рокам» та практикуються тимчасові експозиції, присвячені пам'ятним датам та державним святам. Під прихистком музею діють декілька громадських організацій:

   Всеукраїнський культурно-науковий Фонд Тараса Шевченка (м. Київ, президент — Л. О. Красицька);
   Асоціація дослідників голодоморів в Україні (м. Київ, президент Л. Лук'яненко);
   Історичний клуб «Холодний яр» (м. Київ, президент Р.Коваль);
   Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка;
   Канцелярія Чорноліського коша Українського вільного козацтва (кошовий отаман Мазуренко В. І.).

Результатом співпраці з міським осередком організації «Просвіта» та окремим Чорноліським полком імені козака Мамая Українського козацтва є дослідження пам'яток історії і культури рідного краю, здійснення експедиційних подорожей, фіксація цікавих об'єктів історичного значення.

Якими пам’ятками природи багатий рідний край?

Рельєф міста відзначається хвилястістю та рівнинністю і визначений геологічною будовою. Місто розташоване в лісостеповій зоні, у межах Придніпровської височини.

Площа території міста становить 1480 гектарів.

Біля Знам'янки, на території Чорного лісу, розташований ландшафтний заказник «Чорноліський» загальнодержавного значення.