Відмінності між версіями «1877 рік. Винайдення Грамофонної платівки»
Jarik13 (обговорення • внесок) (→Грамофонна платівка) |
Jarik13 (обговорення • внесок) (→Грамофонна платівка) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Прообразом грамплатівки прийнято вважати восковий циліндр — звуконосій фонографа Т. А. Едісона, на якому в грудні 1877 була записана перша в світі фонограма. Проте пріоритет відкриття принципу механічного запису і відтворення звуку належить французькому поетові, музикантові, ученому Ш. Кро (1842—88), що представив 3 квітня 1877 Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом». | Прообразом грамплатівки прийнято вважати восковий циліндр — звуконосій фонографа Т. А. Едісона, на якому в грудні 1877 була записана перша в світі фонограма. Проте пріоритет відкриття принципу механічного запису і відтворення звуку належить французькому поетові, музикантові, ученому Ш. Кро (1842—88), що представив 3 квітня 1877 Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом». | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Джерела == | ||
| + | [http://www.google.com.ua/search?q=%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0&hl=uk&client=firefox-a&hs=Slc&rls=org.mozilla:uk:official&prmd=imvns&source=lnms&tbm=isch&ei=pkP7TqO8EunO4QTc6s2NCA&sa=X&oi=mode_link&ct=mode&cd=2&ved=0CA4Q_AUoAQ&biw=1366&bih=615#hl=uk&client=firefox-a&rls=org.mozilla:uk:official&tbm=isch&sa=X&ei=Q0X7TsbJJI324QTWt82NCA&ved=0CDgQBSgA&q=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0&spell=1&bav=on.2,or.r_gc.r_pw.,cf.osb&fp=55bfedc70e6a0e6d&biw=1366&bih=615 Зображення] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0 Грамофонна платівка] | ||
| + | |||
| + | [http://5ka.at.ua/load/dilovodstvo/dokument_jogo_materialna_osnova_referat/17-1-0-6763 Документ. Його матеріальна основа] | ||
Поточна версія на 18:46, 28 грудня 2011
Грамофонна платівка
Грамофо́нна пла́тівка (грамплатівка) — аналоговий звуковий носій. Являє собою диск з синтетичних матеріалів, на поверхні якого по спіралі розташовані канавки (доріжки) із записом звуку, відтворюваного за допомогою призначених для цієї мети пристроїв — грамофонів, електропрогравачів, тощо. Процес виробництва грамплатівок включає створення оригінальних записів на магнітній стрічці, перенесення їх за допомогою рекордера на лакові диски, з яких гальванічним способом виготовляються металеві оригінали матриць для пресування грамплатівок з пластичних мас.
Існують грамофонні платівки монофонічні (з одним звуковим каналом на доріжці) — звичайні (звук з яких відтворюється з частотою обертання диска 78 об/хв, ширина звукової доріжки — 140 мкм) і довгограючі (45, 33 1/3, 16 об/хв при ширині звукової доріжки 55 мкм), стереофонічні (з двома звуковими каналами на доріжці) — тільки довгограючі. Міжнародними стандартами встановлені такі типи грамплатівок за діаметром: 17,5 см (до 6 хв. звучання однієї сторони пластинки), 25 см (до 18 хв.), 30 см (до 28 хв.).
Прообразом грамплатівки прийнято вважати восковий циліндр — звуконосій фонографа Т. А. Едісона, на якому в грудні 1877 була записана перша в світі фонограма. Проте пріоритет відкриття принципу механічного запису і відтворення звуку належить французькому поетові, музикантові, ученому Ш. Кро (1842—88), що представив 3 квітня 1877 Французькій академії свою роботу «Процес запису і відтворення явищ, що сприймаються слухом».
