|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | [[Хіппі (Мороз Валентина)]] | | [[Хіппі (Мороз Валентина)]] |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Хі́пі (ще: Хіппі, Гі́пі, англ. hippie, hippy) — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав у 1971-1972 роках і перетворився на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation».
| |
| − | Зміст
| |
| − |
| |
| − | 1 Хіпі у США
| |
| − | 2 Хіпі в СРСР
| |
| − | 3 Шипіт
| |
| − | 4 Музика хіпі
| |
| − | 5 Кіно хіпі
| |
| − | 6 Книги хіпі
| |
| − | 7 Див. також
| |
| − | 8 Посилання
| |
| − |
| |
| − | Хіпі у США
| |
| − | «Пацифік» — символ миру. Лого Організації ядерного роззброєння, який використовували для антивоєнних демонстрацій
| |
| − | Двоє хіпі на фестивалі у Вудстоку
| |
| − |
| |
| − | Імпульсом у розвитку контркультури, що спричинився до появи хіпі (хіппі), стала поїздка письменника Кена Кізі з комуною Merry Pranksters (Приколісти) розфарбованим автобусом у липні 1964 р. з містечка Ла Хонда в Каліфорнії до Нью-Йорка, і початок активних військових дій США у В'єтнамі в лютому 1965 р.
| |
| − |
| |
| − | У вересні 1965 р. у Сан-Франциско поширився термін hippie щодо нової хвилі молодіжної контркультури, базованої на попередній тенденції хіпстерів, котра зосередилася у кварталі на перетині вулиць Хейт та Ешбері, де виникають комуни, подібно до комуни Кена Кізі в Ла Хонді. До нового руху вливається біла молодь, котра походила з середнього класу, заперечувала споживацький характер консервативного суспільства, насильство. Поширюються заклики до єднання з природою, виникають "сільські" комуни. За основу правила автентична культура американських індіанців. Від початку контркультура хіппі була пов'язана з наркотичними впливами, зокрема ЛСД, котра на той час ще перебувала в рамках закону, антивоєнними студентськими осередками, цитаделлю яких від 1964 року став університет у Берклі біля Сан-Франциско, і політичною діяльністю американських нових лівих. В ході студентських маніфестацій у Берклі восени 1965 р. один із гуру хіппі Аллен Ґінзберґ проголосив гасло Flower Power (Влада квітів).
| |
| − |
| |
| − | Проте наприкінці 1966 року, після поразки "нових лівих" на виборах губернатора Каліфорнії і до Конгресу США, в середовищі хіппі поширюються настрої втечі від суспільства (вони називали це "жити за межами катастрофи"), захоплення наркотиками. Героєм стає професор Тімоті Лірі з його пропагандою ЛСД, як засобом досягнення всезагальної любові і миру. 14 січня 1967 р. в Голден Гейт парку у Сан-Франциско відбувся грандіозний фестиваль хіппі під назвою Human Be-In, який зібрав біля 30 тисяч молоді. Після цього рух стрімко поширюється в американських містах. На Пасхальні канікули 1967 р. почалося масове паломництво підлітків до Сан-Франциско, що вилилося у Літо Любові 1967 року. Хітом сезону стала пісня If you're going to San Francisco у виконанні Скотта Маккензі. Десятки тисяч молодих людей осідають у кварталі Хейт-Ешбері, живуть в комунах, пропагують наркотики і вільну любов. Головним явищем стає діяльність Диґґерів, які проводили вуличні вистави в стилі партизанського театру. Виникає специфічний музичний стиль психоделік - рок-групи Grateful Dead, Jefferson Airplane і Big Brother And Holding Company, з якими починає виступати Дженіс Джоплін. Кумирами молоді стають Джимі Хендрикс і Джим Моррісон. Контркультура хіппі поширюється по світу. Під її впливом Beatles записують свій найкращий альбом Sgt Pepper's Lonely Hearts Club Band - один з найкращих зразків стилю психоделік, і сингл All You Need Is Love, котрий також стає хітом 1967 року. Поряд із захопленням індіанською автентикою і християнськими течіями, поширюються східні вчення буддизм, кришнаїзм. Сформувався типовий зовнішній вигляд хіппі - довге волосся, бороди, амулети, браслети, довгі сукні з індіанськими узорами, екзотичний одяг яскравих "психоделічних" барв. Гаслами стають Love, Peace, Freedom («мир, любов, свобода»), Sex, Drugs & Rock'n'roll, <<секс, наркотики, рок-н-ролл>>, Turn In, Turn On & Drop Out, <<налаштуйся, врубайся і випади>>, Make love not war («займайтеся коханням, а не війною»). Своїм символом хіппі, подібно до інших тогочасних лібертіанських рухів, обрали пацифік, запозичений у пацифістів. Проте засилля наркоманії, поява наркоторговців і поліцейських облав виснажують рух. 6 жовтня 1967 р. у Хейт-Ешбері Диггери провели символічну вуличну акцію "Похорон хіппі". Епіцентром контркультури знову стає Нью-Йорк. Еббі Гофман намагається політизувати хіппі, взявши на озброєння методологію партизанського театру Диґґерів зі Сан-Франциско. Разом із Джеррі Рубіном, котрий прибув із Берклі, вони засновують у Нью-Йорку в 1968 р. Міжнародну молодіжну партію Yippie. Найголоснішою акцією Yippie стало проведення Фестивалю Життя у Чикаго у серпні 1968 р., який увійшов історію США під назвою Поліцейського бунту і закінчився судом над організаторами. Останньою великою акцією став найбільший рок фестиваль у Вудстоку біля Нью-Йорка у серпні 1969 р., на який з'їхалося майже 500 000 людей. Проте подальші події - суд над учаснками комуни Чарлі Менсона, вбивство під час концерту Rolling Stones в Альтамонті в грудні 1969 р., активізація терористичних груп привели до занепаду руху на Заході. Він трансформувався у щорічні зльоти хіппі Rainbow Gathering. Перший з таких зльотів відбувся в липні 1972 р. у штаті Колорадо на землях індіанців хопі, прибуло 20 тисяч хіпі. Надалі Міжнародні Rainbow відбуваються регулярно в багатьох країнах світу, в тому числі, в Україні (у серпні 2009 р. на Закарпатті).
| |
| − |
| |
| − | Контркультура хіппі склала великий вплив на культуру, побут, розвиток суспільства. Свого часу політики Білл Клінтон, Хав'єр Солана, Йошка Фішер, Даніель Кон-Бендітт висловлювали свої симпатії до хіппі.
| |
| − | Хіпі в СРСР
| |
| − |
| |
| − | Значного поширення контркультура хіппі набула у колишньому СРСР. Починаючи з 1967 р. у Москві і містах, розташованих близько до західного кордону - Львові, Таллінні, Ризі, Вільнюсі, Ленінграді, з'являються великі групи довговолосих. На початках вони, так чи інакше, були включені до протестних акцій і піддавалися репресіям - арешт групи Шарніра у Львові в листопаді 1970 р., розгони демонстрацій у Москві (1 червня 1971 р.), Гродно і Вільнюсі (в серпні 1971 р.), заворушення в Каунасі після самоспалення Ромаса Каланти (травень 1972 р.). Репресії спричинилися до виникнення Системи - неформальної мережі осередків хіппі по всій території Союзу, яка могла функціонувати в напівпідпільних умовах андеграунді (надавати житло, адреси по всій території Союзу, проводити культурні заходи - підпільні рок-концерти, виставки). Завдяки цьому рух в СРСР проіснував набагато довше, аніж на Заході. Витворився певний кодекс поведінки, хіппі чітко вирізняли себе від членів традиційного суспільства ("цивільних"), заперечували комсомол, службу в армії, працю на радянських підприємствах. Одночасно з цим вони уникали однозначних політичних кроків, через що їм не так просто було "пришити" політику. Постійним місцем збору хіппі в СРСР від початку 1970-их рр. і аж до горбачовської Перестройки був Таллінн, оскільки режим в Естонії був найбільш толерантним. Сюди з'їжджалися на початку травня, коли починався автостопний сезон. 1 червня на День захисту дітей їхали до Москви. Щоліта, починаючи з 1978 р., відбувалися всесоюзні хіппі-сейшни на річці Ґауї недалеко від Риги, під час святкування Ліго (латиського Івана Купала), їх започаткував Михаїл Бомбін з Риги. Найважчим для хіппі виявився період андроповщини 1982-1984 рр., коли багатьох учасників руху було арештовано і запроторено в тюрми і психушки. Із початком Перестройки і Гласності в середовищах Системи з'являються спроби переосмислити ідеологію - маніфест "Хиппи от Системы к Богу" Генерала, Сталкера і Вороб'я (Москва, 1986) та інші. Процеси демократизації в СРСР привели до виходу Системи з підпілля і, як наслідок, до її розпаду. У Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності, природно, існувала найбільша в Україні хіп-тусовка. Головним місцем збору був Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи "Вуйки" (Супер Вуйки) - лідер Ілько Лемко. З "Вуйками" була пов'язана традиція, починаючи з 1977 р., з'їжджатися зі всього Союзу до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса 18 вересня. В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж "пресувала" державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 р. у Львові з'являється маніфест "Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987" Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 р. група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і' в жовтні 1987 р. перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987 - 1990 рр.).
| |
| − | Шипіт
| |
| − |
| |
| − | Після того, як збори на Ґауї у 1992 р. припинилися внаслідок розвалу Союзу, такі сейшни почали проводити в Україні. У 1993 р. біля водоспаду Шипіт (щорічне неформальне зібрання) у Карпатах зібралися хіппі з Ужгорода, Львова, Москви та інших міст колишнього СРСР. Організаторами були Ноні (1961-2001) з львівської хіп-тусовки і Олександр "Чарлі" Пензель з Ужгорода. Відтоді щороку на свято Івана Купала тут збираються хіппі і представники інших субкультур не тільки з СНД, а й зі всієї Європи.
| |
| − | Музика хіпі
| |
| − |
| |
| − | Grateful Dead
| |
| − | Jefferson Airplainе
| |
| − | Джимі Хендрикс
| |
| − | Дженіс Джоплін
| |
| − | The Beatles
| |
| − | Джон Леннон
| |
| − | The Doors
| |
| − | Джим Моррісон
| |
| − | Hair (мюзикл)
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | Анкета
| |
| − | 1. Скільки Вам років?
| |
| − |
| |
| − | 2. Де навчаєтесь?
| |
| − |
| |
| − | 3. Чи входите Ви до молодіжних організацій (як формальних, так і неформальних)?
| |
| − |
| |
| − | 4. Якщо так, то якої саме?
| |
| − |
| |
| − | 5. Як Ви відноситесь до людей, які входять до цих груп?
| |
| − |
| |
| − | 6. Як Ви вважаєте чи субкультура допомагає реалізуватись молодій людині у житті?
| |
| − | [[Файл:Діаграма1.jpg]]
| |
