Хіппі (Мороз Валентина)
Хі́пі (ще: Хіппі, Гі́пі, англ. hippie, hippy) — міжнародний молодіжний рух, виник у 1965 році у Сан-Франциско у контексті лібералізації і демократизації традиційного суспільства, один з найяскравіших проявів контркультури, мав пацифістське забарвлення, склав великий вплив на мистецтво, особливо рок-музику, з ним пов'язані такі поняття, як сексуальна революція, психоделічна революція. Занепав у 1971-1972 роках і перетворився на одну з субкультур. Був одним із символів епохи. Його учасники називали себе «Поколінням квітів, Дітьми квітів, Love Generation». Зміст
1 Хіпі у США 2 Хіпі в СРСР 3 Шипіт 4 Музика хіпі
Хіпі у США
«Пацифік» — символ миру. Лого Організації ядерного роззброєння, який використовували для антивоєнних демонстрацій Двоє хіпі на фестивалі у Вудстоку
Імпульсом у розвитку контркультури, що спричинився до появи хіпі (хіппі), стала поїздка письменника Кена Кізі з комуною Merry Pranksters (Приколісти) розфарбованим автобусом у липні 1964 р. з містечка Ла Хонда в Каліфорнії до Нью-Йорка, і початок активних військових дій США у В'єтнамі в лютому 1965 р.
У вересні 1965 р. у Сан-Франциско поширився термін hippie щодо нової хвилі молодіжної контркультури, базованої на попередній тенденції хіпстерів, котра зосередилася у кварталі на перетині вулиць Хейт та Ешбері, де виникають комуни, подібно до комуни Кена Кізі в Ла Хонді. До нового руху вливається біла молодь, котра походила з середнього класу, заперечувала споживацький характер консервативного суспільства, насильство. Поширюються заклики до єднання з природою, виникають "сільські" комуни. За основу правила автентична культура американських індіанців. Від початку контркультура хіппі була пов'язана з наркотичними впливами, зокрема ЛСД, котра на той час ще перебувала в рамках закону, антивоєнними студентськими осередками, цитаделлю яких від 1964 року став університет у Берклі біля Сан-Франциско, і політичною діяльністю американських нових лівих. В ході студентських маніфестацій у Берклі восени 1965 р. один із гуру хіппі Аллен Ґінзберґ проголосив гасло Flower Power (Влада квітів).
Проте наприкінці 1966 року, після поразки "нових лівих" на виборах губернатора Каліфорнії і до Конгресу США, в середовищі хіппі поширюються настрої втечі від суспільства (вони називали це "жити за межами катастрофи"), захоплення наркотиками. Героєм стає професор Тімоті Лірі з його пропагандою ЛСД, як засобом досягнення всезагальної любові і миру. 14 січня 1967 р. в Голден Гейт парку у Сан-Франциско відбувся грандіозний фестиваль хіппі під назвою Human Be-In, який зібрав біля 30 тисяч молоді. Після цього рух стрімко поширюється в американських містах. На Пасхальні канікули 1967 р. почалося масове паломництво підлітків до Сан-Франциско, що вилилося у Літо Любові 1967 року. Хітом сезону стала пісня If you're going to San Francisco у виконанні Скотта Маккензі. Десятки тисяч молодих людей осідають у кварталі Хейт-Ешбері, живуть в комунах, пропагують наркотики і вільну любов. Головним явищем стає діяльність Диґґерів, які проводили вуличні вистави в стилі партизанського театру. Виникає специфічний музичний стиль психоделік - рок-групи Grateful Dead, Jefferson Airplane і Big Brother And Holding Company, з якими починає виступати Дженіс Джоплін. Кумирами молоді стають Джимі Хендрикс і Джим Моррісон. Контркультура хіппі поширюється по світу. Під її впливом Beatles записують свій найкращий альбом Sgt Pepper's Lonely Hearts Club Band - один з найкращих зразків стилю психоделік, і сингл All You Need Is Love, котрий також стає хітом 1967 року. Поряд із захопленням індіанською автентикою і християнськими течіями, поширюються східні вчення буддизм, кришнаїзм. Сформувався типовий зовнішній вигляд хіппі - довге волосся, бороди, амулети, браслети, довгі сукні з індіанськими узорами, екзотичний одяг яскравих "психоделічних" барв. Гаслами стають Love, Peace, Freedom («мир, любов, свобода»), Sex, Drugs & Rock'n'roll, <<секс, наркотики, рок-н-ролл>>, Turn In, Turn On & Drop Out, <<налаштуйся, врубайся і випади>>, Make love not war («займайтеся коханням, а не війною»). Своїм символом хіппі, подібно до інших тогочасних лібертіанських рухів, обрали пацифік, запозичений у пацифістів. Проте засилля наркоманії, поява наркоторговців і поліцейських облав виснажують рух. 6 жовтня 1967 р. у Хейт-Ешбері Диггери провели символічну вуличну акцію "Похорон хіппі". Епіцентром контркультури знову стає Нью-Йорк. Еббі Гофман намагається політизувати хіппі, взявши на озброєння методологію партизанського театру Диґґерів зі Сан-Франциско. Разом із Джеррі Рубіном, котрий прибув із Берклі, вони засновують у Нью-Йорку в 1968 р. Міжнародну молодіжну партію Yippie. Найголоснішою акцією Yippie стало проведення Фестивалю Життя у Чикаго у серпні 1968 р., який увійшов історію США під назвою Поліцейського бунту і закінчився судом над організаторами. Останньою великою акцією став найбільший рок фестиваль у Вудстоку біля Нью-Йорка у серпні 1969 р., на який з'їхалося майже 500 000 людей. Проте подальші події - суд над учаснками комуни Чарлі Менсона, вбивство під час концерту Rolling Stones в Альтамонті в грудні 1969 р., активізація терористичних груп привели до занепаду руху на Заході. Він трансформувався у щорічні зльоти хіппі Rainbow Gathering. Перший з таких зльотів відбувся в липні 1972 р. у штаті Колорадо на землях індіанців хопі, прибуло 20 тисяч хіпі. Надалі Міжнародні Rainbow відбуваються регулярно в багатьох країнах світу, в тому числі, в Україні (у серпні 2009 р. на Закарпатті).
Контркультура хіппі склала великий вплив на культуру, побут, розвиток суспільства. Свого часу політики Білл Клінтон, Хав'єр Солана, Йошка Фішер, Даніель Кон-Бендітт висловлювали свої симпатії до хіппі.
Хіпі в СРСР
Значного поширення контркультура хіппі набула у колишньому СРСР. Починаючи з 1967 р. у Москві і містах, розташованих близько до західного кордону - Львові, Таллінні, Ризі, Вільнюсі, Ленінграді, з'являються великі групи довговолосих. На початках вони, так чи інакше, були включені до протестних акцій і піддавалися репресіям - арешт групи Шарніра у Львові в листопаді 1970 р., розгони демонстрацій у Москві (1 червня 1971 р.), Гродно і Вільнюсі (в серпні 1971 р.), заворушення в Каунасі після самоспалення Ромаса Каланти (травень 1972 р.). Репресії спричинилися до виникнення Системи - неформальної мережі осередків хіппі по всій території Союзу, яка могла функціонувати в напівпідпільних умовах андеграунді (надавати житло, адреси по всій території Союзу, проводити культурні заходи - підпільні рок-концерти, виставки). Завдяки цьому рух в СРСР проіснував набагато довше, аніж на Заході. Витворився певний кодекс поведінки, хіппі чітко вирізняли себе від членів традиційного суспільства ("цивільних"), заперечували комсомол, службу в армії, працю на радянських підприємствах. Одночасно з цим вони уникали однозначних політичних кроків, через що їм не так просто було "пришити" політику. Постійним місцем збору хіппі в СРСР від початку 1970-их рр. і аж до горбачовської Перестройки був Таллінн, оскільки режим в Естонії був найбільш толерантним. Сюди з'їжджалися на початку травня, коли починався автостопний сезон. 1 червня на День захисту дітей їхали до Москви. Щоліта, починаючи з 1978 р., відбувалися всесоюзні хіппі-сейшни на річці Ґауї недалеко від Риги, під час святкування Ліго (латиського Івана Купала), їх започаткував Михаїл Бомбін з Риги. Найважчим для хіппі виявився період андроповщини 1982-1984 рр., коли багатьох учасників руху було арештовано і запроторено в тюрми і психушки. Із початком Перестройки і Гласності в середовищах Системи з'являються спроби переосмислити ідеологію - маніфест "Хиппи от Системы к Богу" Генерала, Сталкера і Вороб'я (Москва, 1986) та інші. Процеси демократизації в СРСР привели до виходу Системи з підпілля і, як наслідок, до її розпаду. У Львові, де традиційними були орієнтація на Захід і демократичні цінності, природно, існувала найбільша в Україні хіп-тусовка. Головним місцем збору був Святий Сад, де зосереджувалися учасники рок-групи "Вуйки" (Супер Вуйки) - лідер Ілько Лемко. З "Вуйками" була пов'язана традиція, починаючи з 1977 р., з'їжджатися зі всього Союзу до Львова на день пам'яті Джимі Хендрикса 18 вересня. В ті часи хіппі у Львові, в тому числі і російськомовні, зі симпатією ставилися до учасників національно-визвольної боротьби УПА, оскільки їх теж "пресувала" державна система. З початком Перебудови в середовищі львівських хіппі також з'являються спроби переосмислити ідеологію і, як колись Еббі Гофман, політизувати рух. У 1987 р. у Львові з'являється маніфест "Ідеологія радянських хіппі. 1967-1987" Аліка Олісевича, де чітко наголошено на потребі громадянських акцій. 20 вересня 1987 р. група Аліка Олісевича провела у Львові першу в УРСР демонстрацію під політичними лозунгами і' в жовтні 1987 р. перетворилася на пацифістську, згодом правозахисну групу Довірa (1987 - 1990 рр.).
Шипіт
Після того, як збори на Ґауї у 1992 р. припинилися внаслідок розвалу Союзу, такі сейшни почали проводити в Україні. У 1993 р. біля водоспаду Шипіт (щорічне неформальне зібрання) у Карпатах зібралися хіппі з Ужгорода, Львова, Москви та інших міст колишнього СРСР. Організаторами були Ноні (1961-2001) з львівської хіп-тусовки і Олександр "Чарлі" Пензель з Ужгорода. Відтоді щороку на свято Івана Купала тут збираються хіппі і представники інших субкультур не тільки з СНД, а й зі всієї Європи.
Музика хіпі
Grateful Dead Jefferson Airplainе Джимі Хендрикс Дженіс Джоплін The Beatles Джон Леннон The Doors Джим Моррісон Hair (мюзикл)
Анкета 1. Скільки Вам років?
2. Де навчаєтесь?
3. Чи входите Ви до молодіжних організацій (як формальних, так і неформальних)?
4. Якщо так, то якої саме?
5. Як Ви відноситесь до людей, які входять до цих груп?
6. Як Ви вважаєте чи субкультура допомагає реалізуватись молодій людині у житті?
| Вид субкультури | Вік учасника | Кількість |
| емо | 13 - 18 | 30% |
| готи | 17 - 25 | 20% |
| металісти | 18 і старше | 25% |
| репери | 16 - 25 | 25% |
