Відмінності між версіями «Стаття до проекту "Моє рідне село" Лашкіна Валерія»
216906 (обговорення • внесок) |
216906 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 131: | Рядок 131: | ||
=='''Ресурси:'''== | =='''Ресурси:'''== | ||
| − | <font face="Bookman Old Style" color="silver">Посилання на презентацію у [https:// | + | <font face="Bookman Old Style" color="silver">Посилання на презентацію у |
| + | [https://drive.google.com/open?id=1ab_lUg20csBvNSYPihVGZwuWSqUerkKCqgbj2Os9nOs Google Диск ] ; | ||
| − | *Посилання на власний фотоальбом у : [https://drive.google.com/ | + | *Посилання на власний фотоальбом у : [https://drive.google.com/open?id=0Bx1a5JlD5SfFOGpRWng3YVhtTTA Google Диск ] ; |
*Посилання на власний блог у [https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=7797142202548149941#allposts/postNum=0 Blogger ] ; | *Посилання на власний блог у [https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=7797142202548149941#allposts/postNum=0 Blogger ] ; | ||
| Рядок 143: | Рядок 144: | ||
*Посилання на опитування або анкету у [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSediJJw_MPvBpWTVND8rA9IDz8yCqw0y9Ur45nRjj-hw3XDRQ/viewform?usp=sf_link Google Форми ] | *Посилання на опитування або анкету у [https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSediJJw_MPvBpWTVND8rA9IDz8yCqw0y9Ur45nRjj-hw3XDRQ/viewform?usp=sf_link Google Форми ] | ||
| − | *Посилання на спільний груповий постер | + | *Посилання на спільний груповий постер [https://drive.google.com/open?id=0Bx1a5JlD5SfFUE1wWWh0LVlubWM ] |
---- | ---- | ||
Поточна версія на 00:37, 28 листопада 2017
Моя рідна Казанківщина
Історія рідного села
- Казанка розташована на берегах річки Висунь (притока Інгулу), в 130 км. від Миколаїва .Відстань до залізничної станції Казанка на лінії Миколаїв-сортовий - Долинська 9 км. Територія, на якій знаходиться Казанка, була заселена в глибокій старовині, про що свідчать виявлені на його околиці залишки стоянки епохи мезоліту (близько 10 тис. Років тому), а також п'яти поселень епохи бронзи (II тисячоліття до н. Е.) у самій Казанці і сіл Лазарівка і Чабанка. Виникла Казанка на початку XIX ст. У 1800 році тут з'явилися перші поселенці селяни-однодворці (одна з категорій державних селян, що склалася з нащадків російських служивих людей; більшість з них мало лише двір звідси і назва), яких царський уряд переселив з Курської губернії.Оскільки вони прибули сюди в день релігійного свята Казанської богоматері, селище стало називатися Казанським, а пізніше Казанка. У 1815 р в ньому налічувалося 786 однодворців. Вони платили подушний податок і виконували повінності.Занімалісь переважно скотарством, а також землеробством. Досить розвиненим було борошномельне виробництво. У селі налічувалося 13 вітряних млинів. З січня 1829 Казанку перевели на становище військового поселення в ній розмістився один з ескадронів уланської дивізії Бузької. У 1844 році тут налічувалося 4490 чоловік населення. Жителі Казанки, як і інших військових поселень, ділилися на дві групи: селяни-господарі і їх помічники, з одного боку, і постояльці, яких містили перші, з іншого. Все життя поселенців регламентувалася уставамі.Круглий рік вони навчалися військової справи, в зв'язку з чим землеробські роботи проводилися несвоєчасно. Діти військових поселенців з семирічного віку зараховувалися в школи кантоністів, а з 18 років до військових частин.Багато прийшлих селян, а також місцеві жителі працювали на спорудженні залізниці Харків - Миколаїв. На ній була побудована залізнична станція Казанка. З відкриттям в 1873 р руху поїздів зі станції відправлялися до Миколаєва близько 2 млн. Пудів зерна на рік. У селі швидко розвивалося борошномельне виробництво. Тут налічувалося 58 вітряних і одна паровий млин. Торгувало близько 50 крамниць. Щорічно проводилося по три ярмарки. В результаті застосування заможними господарями сільськогосподарських машин поліпшувалася обробка землі. Вони отримували високі врожаї, ніж інші селянські господарства. Так, в 1901-1909 рр врожайність пшениці на землях бідняків і куркулів становила відповідно 27-45 і 50-67 пудів з десятини, ячменю 29-60 і 65-75 пудів.Зростання врожайності давало можливість багатим землевласникам розвивати товарне зернове господарство. Казанка стала значним торговим центром.У лютому 1931 р район був ліквідований, і Казанка увійшла до складу Долинського району (з лютого 1932 р Дніпропетровський області). У січні 1935 році знову утворився Казанківський район, спочатку Дніпропетровської, а з жовтня 1937 р Миколаївська області.Напередодні Великої Вітчизняної війни в Казанці проживало 10,6 тис. Осіб. 14 серпня 1941 село окупували німецько-фашистські війська. У березні 1944 р війська 3-го Українського фронту розгорнули бої за звільнення Ніколаева.9 березня вранці до околиці Казанки підійшли сто тридцять п'ятий і 3-тя танкові, а також 56-я мотострілецька бригади 23-го танкового корпусу (командир генерал-лейтенант Е. Г. Пушкін), 28-й гвардійський окремий важкий танковий полк (командир полковник Б. Н. Чикин).В результаті тригодинного бою противник втратив близько тисячі солдатів і офіцерів, понад сорок танків, декількох сотень автомашин. При в'їзді в Казанку з боку Кривого Рогу на місці, де відбувався танковий бій з фашистами, в 1972 р в честь воїнів 23-го танкового корпусу встановлений танк т-34 (командир І. І. Калина), в числі перших прорвався в розташування противника при звільненні села.
Відомі люди земляки
Бардов Василь Гаврилович — доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Кабашна Олена Миколаївна (1953) — українська правозахисниця, Голова асоціації «ДАНА», працювала над проектами з попередження насильства в сім'ї та торгівлі людьми. Навчалася в США. Працювала в експертній групі ООН з попередження торгівлі людьми. Балотувалась в Народні депутати України від ВО«Батьківщина» (2014). Керівник громадської юридичної приймальні Української Гельсінської Спілки з прав людини в Миколаєві.
Історичні події
♦З січня 1829 р. Казанку перевели на положення військового поселення в ній розмістився один з ескадронів уланської дивізії Бугської.
♦Протягом цілого століття в Казанці був відсутній медичний пункт. Приходська школа відкрилася в 1849 р. Кількість учнів було дуже обмеженим. Так, в 1861 р. школу відвідувало всього 30 чоловік, причому серед них жодної дівчинки.
♦Після ліквідації в 1857 р. військових поселень Казанка стала державним селом. На початку 60-х років XIX ст.. Тут налічувалося 685 господарств з 4487 жителями.
♦У березні 1923 р. Казанка стала центром Казанківського району.
♦У лютому 1931 р. район був ліквідований, і Казанка увійшла до складу Долінського району (з лютого 1932 р. Дніпропетровській області). У січні 1935 р. знову утворився Казанківський район, спочатку Дніпропетровської, а з жовтня 1937 р. Миколаївської області.
Визначні події,явища та процеси,які відбувалися на території Казанківщини °Вже стало доброю традицією проводити в районі Всеукраїнську благодійну акцію «Милосердя». Мета цієї акції – посилення соціального захисту ветеранів війни та праці, людей похилого віку, інвалідів, учасників антитерористичної операції, переселенців зі сходу України, малозабезпечених осіб, які опинились у складних життєвих обставинах, створення їм гарантій соціального і економічного забезпечення та допомогти їм частково вирішити життєві проблеми.
°Відбувся семінар-обговорення «Міфи і реальність щодо зняття мораторію на землі сільськогосподарського призначення»
°Казанківський район сільськогосподарський, В аграрному секторі працюють:ТОВ — 17, ПП — 11, СГВК- 8, СФГ — 234, інші форми господарювання — 4.Площа сільськогосподарських угідь становить 119853 га.
°Автомобільний зв'язок з містами: Миколаїв, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Луганськ, Харків, Донецьк, Запоріжжя, Одеса, Кишинів, Первомайськ, Вознесенськ.Залізничний зв'язок з містами — Миколаїв, Херсон, Харків, Полтава, Київ, Сімферополь, Севастополь, Львів, з населеними пунктами району: Великоолександрівка, Новоданилівка, селище Казанка.
°25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Казанівського району було створено 28 виборчих дільниць.
Пам’ятки археології, історії, архітектури і містобудування, монументального мистецтва
•Пам'ятник корифею української сатири та гумору Павлу Прокоповичу Глазовому від вдячних нащадків. Було встановлено в 2007 році в центрі селища Казанка.
-
Пам’ятки природи
Давай прочитаємо книгу природи,
Допоки ще можна хоч щось прочитати.
Давай погортаємо трави і води,
На трави і води нас кликано з хати
♦"Водоспад" - ландшафтно-ботанічний заказник місцевого значення (с.Великофедорівка).
♦Мокра Балка" - пам'ятник природи місцевого значення (с.Дмитро-Білівка).
♦"Скобелівська балка" - ботанічний заказник місцевого значення (с.Скобелеві).
♦"Каширівка" - пам'ятник природи місцевого значення (с.Каширівка).
♦Заказник "Володимирівська дача" знаходиться на території Казанківського району поблизу живописного села Володимирівна, що розкинулось в долині степової річки Висуні.Площа заказника - більше 1290 гектарів. В минулому столітті в цих місцях закладено лісне урочище. Кожний гектар потребував величезної праці.Не всі породи дерев приживалися, часто суховії знищували саджанці. Колективні зусилля місцевих жителів принесли свої плоди: ліс вистояв.Зараз цей лісний масив є державним заказником місцевого значення. Тут оселилося багато диких тварин. Серед них - косулі, зайці, дикі кабани, лосі.Поряд підростає одинадцятигектарна посадка: два ряди дубів і один смородини. Ростуть тут і лікарські рослини: бузина, чистотіл, кропива, бояришник, спориш, шипшина. Коли вийдеш з гущі дубів І кущів, перед тобою в усій красі відкривається первозданний степ. Це частинка цілинного степу, який ніхто ніколи не розпахував.Високі трави, польові квіти, спів пташок надають йому особливу урочистость.
♦"Степок" - так називається ця цілинна, з рослинністю, що добре збереглась, ділянка, затверджена ботанічним державним пам'ятником природи республіканського значення. Площа урочища - одинадцять гектарів. Тут росте більше 300 видів рослин, в тому числі тисячолистник, ковила, пирій, багато злакових реліктів.
Рідне село на карті України [1]
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
| Дата | Історична подія |
|---|---|
| 1 січня 1829 р | Казанка за царським указом стає військовим поселенням. тут розміщується один з ескадронів Бугської уланської дивізії (до нині вживаються в мовному обіході терміни тієї пори - "сотня", "лінія", "шламби") |
| 1849 р. | відкриття приходської школи. |
| 1857 р. | ліквідація військових поселень, Казанка стає державним селом. |
| 1873 р. | відкриття руху поїздів з побудованої станції і залізничної дороги Харків - Миколаїв. |
| 80-ті роки | Казанка стає відомим на півдні Росії ринком найму робітничої сили, значним торгівельним центром по продажу зернових культур. |
| Березень 1923 р. | Казанка стає центром Казанківського району. |
| До весни 1930 р. | Казанківський район входить до Криворізького округу. |
| Лютий 1931 р. | Ліквідація району - Казанка входить до складу Долинського району / з лютого 1932 р. - Дніпропетровської області. |
| 14 серпня 1941 р. | окупація Казанки німецько-фашистськими загарбниками, розгортання антифашистської боротьби. (калмики) |
| 9 березня 1944 р. | день визволення Казанки німецько-фашистських загарбників. |
| 1967 р. | село Казанка віднесено до селищ міського типу. |
| квітень 2011 р. | затверджено герб і прапор Казанківської селищної ради. |
Ресурси:
Посилання на презентацію у Google Диск ;
- Посилання на власний фотоальбом у : Google Диск ;
- Посилання на власний блог у Blogger ;
- Посилання на добірку
♦ відеоматеріалів ; ♦ відеоматеріалів ; ♦ відеоматеріалів ; ♦ відеоматеріалів .
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми
- Посилання на спільний груповий постер [2]
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
