Відмінності між версіями «Джерело лінійчастих спектрів»
3517415 (обговорення • внесок) |
3517415 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Загальний опис (принцип дії)== | ==Загальний опис (принцип дії)== | ||
+ | |||
+ | '''Лінійчатий спектр''' — оптичний спектр, що складається з окремих ліній. | ||
+ | [[Файл:Emission spectrum-H.png|Emission spectrum-H.png]] | ||
+ | |||
+ | Лінійчасті спектри характерні для газів, що складаються з окремих атомів або йонів, наприклад, атомів інертних газів або атомарного водню. Атомний спектр є також лінійчастим. Спектри багатоатомних молекул зазвичай смугасті, оскільки світлом збуджуються крім електронних ще й коливальні й обертові моди. | ||
+ | |||
+ | Лінійчасті спектри пояснюються переходами між дискретними енергетичними електронними рівнями. | ||
+ | |||
+ | Дві близько розташовані лінії в спектрі називаються дублетом, три — триплетом,чотири - чотириплетом. тощо. | ||
+ | |||
+ | А́томні спе́ктри — оптичні спектри, що утворюються при випромінюванні атомарної пари або газу. На відміну від суцільних спектрів твердих та рідких тіл і смугастих молекулярних спектрів атомні спектри складаються з окремих ліній, тобто є лінійчатими. | ||
+ | |||
+ | Випромінювання атомів зумовлене переходами атомів із стану з більшою енергією E2 у стан з меншою енергією E1. | ||
+ | |||
+ | Частота випромінювання ν визначається з формули | ||
+ | |||
+ | hν = E2 — E1, | ||
+ | де h — стала Планка. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:757px-Emission spectrum-H.svg.png|757px-Emission spectrum-H.svg.png]] | ||
+ | Атомний спектр гідрогена. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:757px-Emission spectrum-Fe.svg.png|757px-Emission spectrum-Fe.svg.png]] | ||
+ | Атомний спектр заліза. | ||
+ | |||
+ | Спектральні лінії об'єднуються в спектральні серії. Найпростіший за будовою атом водню має кілька серій, в яких положення ліній добре визначається формулою Бальмера. В атомні спектри багатоелектронних атомів теж вдається згрупувати лінії в серії, але з складнішою закономірністю, ніж формула Бальмера. | ||
+ | |||
+ | Атомні спектри виникають при нагріванні газу або при електричному розряді всіх видів (дуга, іскра та ін.) через гази. В першому випадку причиною збудження атомів є зіткнення їх з іншими атомами, в другому — з електронами. Теорія атомних спектрів є основою спектрального аналізу. | ||
==Історична довідка== | ==Історична довідка== |
Версія за 21:08, 10 червня 2017
Демчик В`ячеслав, 31 група
Зміст
Загальний опис (принцип дії)
Лінійчатий спектр — оптичний спектр, що складається з окремих ліній.
Лінійчасті спектри характерні для газів, що складаються з окремих атомів або йонів, наприклад, атомів інертних газів або атомарного водню. Атомний спектр є також лінійчастим. Спектри багатоатомних молекул зазвичай смугасті, оскільки світлом збуджуються крім електронних ще й коливальні й обертові моди.
Лінійчасті спектри пояснюються переходами між дискретними енергетичними електронними рівнями.
Дві близько розташовані лінії в спектрі називаються дублетом, три — триплетом,чотири - чотириплетом. тощо.
А́томні спе́ктри — оптичні спектри, що утворюються при випромінюванні атомарної пари або газу. На відміну від суцільних спектрів твердих та рідких тіл і смугастих молекулярних спектрів атомні спектри складаються з окремих ліній, тобто є лінійчатими.
Випромінювання атомів зумовлене переходами атомів із стану з більшою енергією E2 у стан з меншою енергією E1.
Частота випромінювання ν визначається з формули
hν = E2 — E1, де h — стала Планка.
Спектральні лінії об'єднуються в спектральні серії. Найпростіший за будовою атом водню має кілька серій, в яких положення ліній добре визначається формулою Бальмера. В атомні спектри багатоелектронних атомів теж вдається згрупувати лінії в серії, але з складнішою закономірністю, ніж формула Бальмера.
Атомні спектри виникають при нагріванні газу або при електричному розряді всіх видів (дуга, іскра та ін.) через гази. В першому випадку причиною збудження атомів є зіткнення їх з іншими атомами, в другому — з електронами. Теорія атомних спектрів є основою спектрального аналізу.