|
|
| Рядок 16: |
Рядок 16: |
| | | | |
| | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== | | ==Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"== |
| − | До XIV ст.
| |
| − | XIII ст. до н.е. — перші поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
| |
| − | V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басівкутського водосховища
| |
| − | VI—IX століття н. е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
| |
| − | X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено фортецю Київської Русі.
| |
| − | 1283 — перша писемна згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej».
| |
| − | 1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви
| |
| − | XV століття
| |
| − | 1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичків
| |
| − | 1461 — Івашко Дичко продає Рівне «за 300 кіп широких грошів чеської лічби» князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику русько-литовської династії Ґедиміновичів.
| |
| − | 1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю його дружини Марії Несвицької, яка стала іменувати себе княгинею Рівненською.
| |
| − | 1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
| |
| − | 1492 — великий князь литовський Казимир Ягайло, польський король Сигізмунд I Старий надали містечку магдебурзьке право 1500 — княгиня Марія Несвицька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця
| |
| − | XVI століття
| |
| | | | |
| − | липень 1507 — король Сигізмунд І королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
| |
| − | 1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
| |
| − | 1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
| |
| − | 1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Іллі Острозького
| |
| − | 1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сиґізмунда І Старого Беатою Косьцелецькою
| |
| − | 1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне «під заклад» переходить у спадщину Беаті Косьцелецькій.
| |
| − | 1548 — княгиня Острозька (Косьцелецька) надає кошти на побудову костелу у Рівному
| |
| − | 1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
| |
| − | 1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
| |
| − | 1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
| |
| − | 1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
| |
| − | 1565–1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
| |
| − | 1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
| |
| − | 1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
| |
| − | 1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинґа в місті налічується 543 будинки
| |
| − | 1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)
| |
| − |
| |
| − | XVII століття
| |
| − |
| |
| − | 1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Острозького) надає кошти на відбудову костелу
| |
| − | 1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої «людей носило поверх дерев, інших мертвих знаходили у різних місцях»
| |
| − | 1617–1619 — татарські набіги, спалення замку
| |
| − | 1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
| |
| − | 1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
| |
| − | 1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
| |
| − | 1625 — підготовка угоди Речі Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Томаша Замойського
| |
| − | 1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
| |
| − | 1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
| |
| − | 1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш «Лямент о утрапеню мещан острозких», присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний криптонімом «М. Н.»
| |
| − | 1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
| |
| − | 1640 — спустошення Рівного татарами
| |
| − | 1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
| |
| − | 1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
| |
| − | літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
| |
| − | 9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
| |
| − | 1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
| |
| − | 1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
| |
| − | 1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене
| |
| − |
| |
| − | XVIII століття
| |
| − | Успенська Церква та Дзвіниця
| |
| − |
| |
| − | 1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
| |
| − | 1706–1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
| |
| − | 1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рівного стає Єжи Александр Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, часами всієї Польщі.
| |
| − | 1728 — розпочато будівництво замку коштом Є. А. Любомирського
| |
| − | 1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
| |
| − | 1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників тощо); працює млин та лісопильне підприємство
| |
| − | 1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
| |
| − | 1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
| |
| − | 1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
| |
| − | 1765 — Тоушер складає план міста
| |
| − | 1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як рятівниці від мору
| |
| − | 1775 — будівництво мурованого костелу
| |
| − | 1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
| |
| − | 1779[4]/1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
| |
| − | 1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
| |
| − | 1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
| |
| − | 1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
| |
| − | 23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
| |
| − | 29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)
| |
| − |
| |
| − | XIX століття
| |
| − | Костел, 1858
| |
| − |
| |
| − | 1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
| |
| − | 1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
| |
| − | 1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
| |
| − | 1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
| |
| − | 1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію за сприяння дідича Фридерика Любомирського — батька Казімєжа.[5] 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
| |
| − | 1844–1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник і політичний діяч Микола Костомаров
| |
| − | 1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
| |
| − | 1849 — згідно з переписом населення в місті проживає близько 3000 мешканців
| |
| − | 1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матері вивішено незгасиму лампаду
| |
| − | 1857 — прокладання через Рівне шосе Київ — Берестя
| |
| − | 1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя Казімєжа Любомирського
| |
| − | 1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
| |
| − | 1862 — у місті відкрито телеграф
| |
| − | 1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
| |
| − | 1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
| |
| − | 1866–1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник Володимир Короленко
| |
| − | 11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
| |
| − | 1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
| |
| − | 1871 — смерть, похорони в Рівненському костелі князя Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Михайло Драгоманов
| |
| − | 1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
| |
| − | 12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
| |
| − | 1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
| |
| − | 1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне «Miasto Równe»
| |
| − | 12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
| |
| − | 30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
| |
| − | 1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
| |
| − | 8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
| |
| − | 1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
| |
| − | 1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
| |
| − | 90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
| |
| − | 1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
| |
| − | 7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія
| |
| − |
| |
| − | Знак при в'їзді у місто
| |
| − | XX століття
| |
| − |
| |
| − | 1905 — революційні виступи рівнян
| |
| − | 1906 — засновано перший в Рівному музей
| |
| − | 2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
| |
| − | 1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Л.Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
| |
| − | 1910 — розпочинає роботу пивзавод «Берґшльос».
| |
| − | квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
| |
| − | 1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
| |
| − | 1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
| |
| − | 1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
| |
| − | 1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
| |
| − | 1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
| |
| − | 1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
| |
| − | 1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
| |
| − | 1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
| |
| − | 1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
| |
| − | 1923–1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана (зокрема редагував збірку «Річник Волинський»).
| |
| − | 1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
| |
| − | 30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
| |
| − | 11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
| |
| − | 1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
| |
| − | 17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
| |
| − | 1939–1941 — знищено та депортовано до Сибіру близько 150 тис. рівнян та мешканців навколишніх сіл
| |
| − | 4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
| |
| − | 1939 — засновано музично-драматичний театр імені Миколи Островського
| |
| − | 28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
| |
| − | 3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
| |
| − | 20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
| |
| − | 1 вересня 1941 — місто стало адміністративним центром однойменної округи, утвореної у складі генеральної округи Волинь-Поділля
| |
| − | 10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку України було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
| |
| − | 1941–1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
| |
| − | 1943 — вбивства німецьких офіцерів радянським диверсантом НКВС Миколою Кузнецовим, внаслідок яких гітлерівці стратили 700 невинних рівнян, керівництво рівненської ОУН
| |
| − | 2 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
| |
| − | 1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
| |
| − | 1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
| |
| − | 1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
| |
| − | 22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
| |
| − | 1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
| |
| − | 1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
| |
| − | 1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
| |
| − | 1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
| |
| − | 1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
| |
| − | 1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
| |
| − |
| |
| − | 1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
| |
| − | 1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва — Кінопалац «Україна»)
| |
| − | 1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ «Рівнеазот»)
| |
| − | 24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
| |
| − | 1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
| |
| − | 1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 17
| |
| − |
| |
| − | СУ-100 із номерним знаком «029» на вулиці Соборній
| |
| − |
| |
| − | 1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
| |
| − | 1985 — відкриття монументу Слави
| |
| − | 1986 — завершення будівництва міського гідропарку.
| |
| − | 1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
| |
| − | 11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису», згідно з якою місто Ровно іменувалося Рівне, а область — Рівненська.[2] Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
| |
| − | 17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак «Загиблим за Україну». Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
| |
| − | 22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Тарасу Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».
| |
| − | XXI століття
| |
| − |
| |
| − | 2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області становить 1173 тис. осіб (в тому числі 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
| |
| − | 25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Відкрито колону Божої Матері. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.
| |
| | | | |
| | =='''Ресурси:'''== | | =='''Ресурси:'''== |
При складанні висновків до статті враховуйте, що задача роботи у проекті, дати відповіді на такі запитання:
