Відмінності між версіями «Гуцало 7.1. Загальна характеристика підліткового віку. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка»

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
 
Підлітковий період –  це перехідний етап від дитячого розвитку до дорослої стадії онтогенезу.
 
Підлітковий період –  це перехідний етап від дитячого розвитку до дорослої стадії онтогенезу.
 
У наукових дослідженнях психологів установлені цікаві факти, стосуються меж підліткового віку. Якщо в 50-х роках перехідний момент в уявленнях про майбутнє, вибір майбутньої професії спостерігався і був актуальним для підлітків 15 років (Л.І. Божович), в 60-х 17 років (Н.І. Крилов), то в 80-х і 90-х – це рубіж 13 років (Н.Н. Толстих).  
 
У наукових дослідженнях психологів установлені цікаві факти, стосуються меж підліткового віку. Якщо в 50-х роках перехідний момент в уявленнях про майбутнє, вибір майбутньої професії спостерігався і був актуальним для підлітків 15 років (Л.І. Божович), в 60-х 17 років (Н.І. Крилов), то в 80-х і 90-х – це рубіж 13 років (Н.Н. Толстих).  
Таку розбіжність результатів можна пояснити зміною соціальної ситуації розвитку поколінь підлітків. Це підтверджує як історичну, так  
+
Таку розбіжність результатів можна пояснити зміною соціальної ситуації розвитку поколінь підлітків. Це підтверджує як історичну, так і соціальну обумовленість розвитку особистості підлітка і вказує на відсутність стабільних меж даного віку. В розвинутих країнах світу останнім часом спостерігається тенденція до поступового збільшення тривалості цього періоду життя. За сучасними даними він охоплює майже десятиліття – від 11 до 20 років. Але суб'єктивна середня тривалість підліткового віку в різних країнах коливається в діапазоні від 14 до 17 років і залежить від соціального становища молодої людини і тривалості її освіти [8, с.152].
і соціальну обумовленість розвитку особистості підлітка і вказує на відсутність стабільних меж даного віку. В розвинутих країнах світу останнім часом спостерігається тенденція до поступового збільшення тривалості цього періоду життя. За сучасними даними він охоплює майже десятиліття – від 11 до 20 років. Але суб'єктивна середня тривалість підліткового віку в різних країнах коливається в діапазоні від 14 до 17 років і залежить від соціального становища молодої людини і тривалості її освіти [8, с.152].
+
  
 
Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості.  
 
Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості.  
Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості [41]. Головні прагнення та інтереси підліткового віку пов’язані з утвердження позиції дорослої людини. Порівняння себе з дорослими і молодшими дітьми приводить підлітка до висновку, що він вже не дитина, а радше дорослий: він починає відчувати себе дорослим, прагне до визнання оточуючими його самостійності і значущості. Cтановлення дорослості підлітків визначають такі фактори: акселерація; інтенсивне спілкування; рання самостійність; величезний потік різноманітної інформації.
+
Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості [41]. Головні прагнення та інтереси підліткового віку пов’язані з утвердження позиції дорослої людини. Порівняння себе з дорослими і молодшими дітьми приводить підлітка до висновку, що він вже не дитина, а радше дорослий: він починає відчувати себе дорослим, прагне до визнання іншими людьми його самостійності і значущості. Cтановлення дорослості підлітків визначають такі фактори: акселерація; інтенсивне спілкування; рання самостійність; величезний потік різноманітної інформації.
  
 
Індивідуальному часовому аспекту підліткового віку властиві поява більш віддалених цілей, вихід за межі свого сьогодення; формування перших життєвих планів, ідеалів, прагнення бути на когось схожим, набути певних рис характеру, моральних переконань.
 
Індивідуальному часовому аспекту підліткового віку властиві поява більш віддалених цілей, вихід за межі свого сьогодення; формування перших життєвих планів, ідеалів, прагнення бути на когось схожим, набути певних рис характеру, моральних переконань.
Рядок 20: Рядок 19:
 
'''Протиріччями (внутрішніми суперечностями) підліткового віку'''  є намагання реалізувати свою потребу в утвердженні позиції дорослої людини, вияви специфічної соціальної активності, велика сприйнятливість до засвоєння цінностей, норм, способів поведінки, які існують у світі дорослих,  але відсутність психічних можливостей та соціального досвіду досягнення цієї мети, недостатність необхідної для цього психологічної зрілості.  
 
'''Протиріччями (внутрішніми суперечностями) підліткового віку'''  є намагання реалізувати свою потребу в утвердженні позиції дорослої людини, вияви специфічної соціальної активності, велика сприйнятливість до засвоєння цінностей, норм, способів поведінки, які існують у світі дорослих,  але відсутність психічних можливостей та соціального досвіду досягнення цієї мети, недостатність необхідної для цього психологічної зрілості.  
  
Спостерігаються також невідповідність між цілями підлітка й його  можливостями;  суперечність між гострою потребою у самопізнанні  
+
Спостерігаються також невідповідність між цілями підлітка й його  можливостями;  суперечність між гострою потребою у самопізнанні й нездатністю адекватно реалізувати її; невизначеність рівня домагань, труднощі переорієнтації з оцінювання інших на самооцінювання; суперечності між потребою у самовихованні і невмінням реалізувати її.  Наслідком цих суперечностей є зниження рівня адекватності, стійкості самооцінки, стабільності розвитку Я-образу.  
і нездатністю адекватно реалізувати її; невизначеність рівня домагань, труднощі переорієнтації з оцінювання інших на самооцінювання; суперечності між потребою у самовихованні і невмінням реалізувати її.  Наслідком цих суперечностей є зниження рівня адекватності, стійкості самооцінки, стабільності розвитку Я-образу.  
+
  
 
У двотомній книзі Ст. Холла наводяться протиріччя підліткового віку. У підлітків висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, високі моральні прагнення змінюються низькими спонукан¬нями, пристрасть до спілкування – замкнутістю в собі, тонка чутливість переходить в апатію, жива зацікавленість – у розумову байдужість, прагнення до читання – в зневагу до нього, устремління до нового, до реформувань – в любов до стандартів, шаблонів, захоплення спостереженнями – в нескінченні розмірковування. Л.С. Виготський підкреслював те, що таких протиріч можна було б віднайти у підлітків ще у двадцять разів більше [8, с.152].
 
У двотомній книзі Ст. Холла наводяться протиріччя підліткового віку. У підлітків висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, високі моральні прагнення змінюються низькими спонукан¬нями, пристрасть до спілкування – замкнутістю в собі, тонка чутливість переходить в апатію, жива зацікавленість – у розумову байдужість, прагнення до читання – в зневагу до нього, устремління до нового, до реформувань – в любов до стандартів, шаблонів, захоплення спостереженнями – в нескінченні розмірковування. Л.С. Виготський підкреслював те, що таких протиріч можна було б віднайти у підлітків ще у двадцять разів більше [8, с.152].
Рядок 27: Рядок 25:
 
Сучасні дослідники підліткового віку зійшлися у важливості визначення одного протиріччя. З одного боку, підлітковість – це вік соціалізації,  врощування в світ людської культури та суспільних цінностей, а з іншого – це вік індивідуалізації, відкриття та утвердження власного унікального і неповторного “Я”.
 
Сучасні дослідники підліткового віку зійшлися у важливості визначення одного протиріччя. З одного боку, підлітковість – це вік соціалізації,  врощування в світ людської культури та суспільних цінностей, а з іншого – це вік індивідуалізації, відкриття та утвердження власного унікального і неповторного “Я”.
  
Підлітковий вік, як суперечливий вік, є часом досягнень і часом пев¬них втрат. Підліткові досягнення пов'язані зі стрімким нарощуванням знань, умінь, становленням моральності і відкриттям “Я”, опануванням нової соціальної позиції. Підліткові втрати корелюють зі зникненням дитячого світосприймання, безтурботливого і безвідповідального способу життя, що пов'язано з сумнівами у собі, у своїх здібностях, з пошуками правди у собі та в інших людях  [8, с. 153].
+
Підлітковий вік, як суперечливий вік, є часом досягнень і часом певних втрат. Підліткові досягнення пов'язані зі стрімким нарощуванням знань, умінь, становленням моральності і відкриттям “Я”, опануванням нової соціальної позиції. Підліткові втрати корелюють зі зникненням дитячого світосприймання, безтурботливого і безвідповідального способу життя, що пов'язано з сумнівами у собі, у своїх здібностях, з пошуками правди у собі та в інших людях  [8, с. 153].
  
Чи справді підлітки бувають «важкими»? А може страхітливі уявлення про підлітків базуються більше на повсякденних стереотипах?  
+
===<p><font size="3" color="#FF0000">''Чи справді підлітки бувають «важкими»? А може страхітливі уявлення про підлітків базуються більше на повсякденних стереотипах? '''</font></p>===
  
 
[[Думка учених_1| Ознайомтеся з думкою науковця]]
 
[[Думка учених_1| Ознайомтеся з думкою науковця]]
  
  
'''Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка'''
+
===<p><font size="4" color="#FF0000">'''Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка '''</font></p>===
  
 
Психологічні особливості підліткового віку тісно пов’язані із фізіологічними змінами, що відбуваються у цей період. Перехідний процес підліткового віку захоплює абсолютно усі рівні біологічної організації підлітка – від змін будови скелету, системи дихання, кровообігу до нової репродуктивної системи, її функціонального та структурного забезпечення. Відбувається активізація діяльності гіпофізу, інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток, перебудова моторного апарату та нейрогуморальних співвідношень.  
 
Психологічні особливості підліткового віку тісно пов’язані із фізіологічними змінами, що відбуваються у цей період. Перехідний процес підліткового віку захоплює абсолютно усі рівні біологічної організації підлітка – від змін будови скелету, системи дихання, кровообігу до нової репродуктивної системи, її функціонального та структурного забезпечення. Відбувається активізація діяльності гіпофізу, інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток, перебудова моторного апарату та нейрогуморальних співвідношень.  
Рядок 47: Рядок 45:
  
 
Л.С. Виготський підкреслював, що найбільш суттєва риса підліткового віку полягає у тому, що епоха статевого дозрівання є разом з тим  і епохою соціального дозрівання особистості. Головним завданням, котре необхідно розв’язати людині у підлітковому періоді, – це стати дорослою людиною як у фізіологічному плані, так і у соціальному [11].
 
Л.С. Виготський підкреслював, що найбільш суттєва риса підліткового віку полягає у тому, що епоха статевого дозрівання є разом з тим  і епохою соціального дозрівання особистості. Головним завданням, котре необхідно розв’язати людині у підлітковому періоді, – це стати дорослою людиною як у фізіологічному плані, так і у соціальному [11].
 +
 
Отже, особливості проявів і перебігу підліткового періоду залежать від конкретних соціальних обставин життя і розвитку підлітка, його соціальної позиції у світі дорослих. Вирішальна роль у його психічному розвитку належить передусім системі соціальних відносин (відносин із навколишнім світом). Біологічний чинник впливає на підлітка опосередковано – через соціальні стосунки з оточенням [41 с.194].
 
Отже, особливості проявів і перебігу підліткового періоду залежать від конкретних соціальних обставин життя і розвитку підлітка, його соціальної позиції у світі дорослих. Вирішальна роль у його психічному розвитку належить передусім системі соціальних відносин (відносин із навколишнім світом). Біологічний чинник впливає на підлітка опосередковано – через соціальні стосунки з оточенням [41 с.194].
  
Рядок 52: Рядок 51:
 
[[Думка учених_2|Ознайомтеся з думкою науковців]] щодо особливостей психосексуального розвитку підлітка, розвитком його статевої самосвідомості.
 
[[Думка учених_2|Ознайомтеся з думкою науковців]] щодо особливостей психосексуального розвитку підлітка, розвитком його статевої самосвідомості.
  
[[Гуцало 7.2. Розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер підлітка|далі п.7.2.]]
+
[[Гуцало 7.2. Розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер підлітка|далі п.7.2. Розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер підлітка]][[Файл:Стрілка вправо.jpeg|30px]]

Версія за 20:18, 23 травня 2016

ПОДР КЛАСjpg.jpg

Підлітковий період – це перехідний етап від дитячого розвитку до дорослої стадії онтогенезу. У наукових дослідженнях психологів установлені цікаві факти, стосуються меж підліткового віку. Якщо в 50-х роках перехідний момент в уявленнях про майбутнє, вибір майбутньої професії спостерігався і був актуальним для підлітків 15 років (Л.І. Божович), в 60-х 17 років (Н.І. Крилов), то в 80-х і 90-х – це рубіж 13 років (Н.Н. Толстих). Таку розбіжність результатів можна пояснити зміною соціальної ситуації розвитку поколінь підлітків. Це підтверджує як історичну, так і соціальну обумовленість розвитку особистості підлітка і вказує на відсутність стабільних меж даного віку. В розвинутих країнах світу останнім часом спостерігається тенденція до поступового збільшення тривалості цього періоду життя. За сучасними даними він охоплює майже десятиліття – від 11 до 20 років. Але суб'єктивна середня тривалість підліткового віку в різних країнах коливається в діапазоні від 14 до 17 років і залежить від соціального становища молодої людини і тривалості її освіти [8, с.152].

Підлітковий вік називають перехідним і тому, що у цей період відбувається перехід від дитинства до юності, від незрілості до зрілості. Ця особливість проявляється в фізичному, розумовому, моральному, соціальному та духовному розвитку особистості [41]. Головні прагнення та інтереси підліткового віку пов’язані з утвердження позиції дорослої людини. Порівняння себе з дорослими і молодшими дітьми приводить підлітка до висновку, що він вже не дитина, а радше дорослий: він починає відчувати себе дорослим, прагне до визнання іншими людьми його самостійності і значущості. Cтановлення дорослості підлітків визначають такі фактори: акселерація; інтенсивне спілкування; рання самостійність; величезний потік різноманітної інформації.

Індивідуальному часовому аспекту підліткового віку властиві поява більш віддалених цілей, вихід за межі свого сьогодення; формування перших життєвих планів, ідеалів, прагнення бути на когось схожим, набути певних рис характеру, моральних переконань.

Перебудовуються взаємини з дорослим. Перехід до предметного навчання зумовлює нову позицію учнів щодо вчителів, своєрідно емансипує їх від безпосереднього впливу дорослих, робить їх більш самостійними (Л. Божович). Спостерігається емансипація дитини від батьків. У спілкуванні з дорослими підлітки прагнуть до самостійності і незалежності. Підліток відчуває потребу в більш універсальній, широкій ідентичності й одночасно в укріпленні свого власного почуття особистості, в уособленні свого “Я” від сімейного “Ми”.

Основним соціальним середовищем дитини залишається школа. Відбуваються докорінні зміни у змісті і співвідношенні основних мотиваційних тенденцій особистості підлітка, змісті навчальної діяльності. Роль групи ровесників в житті підлітка значно зростає. Ці взаємини стають основою внутрішнього інтересу підлітка. Інші мотиви розташовуються так: якість викладання предмета, прихильність до своєї школи.

Опановуються нові соціальні функції. Спостерігається переорієнтація зі спілкування з до¬рослими на спілкування з ровесниками. Таким чином, емансипація від дорослих та угрупування з однолітками визначають своєрідність соціальної ситуації розвитку підлітка.


Протиріччями (внутрішніми суперечностями) підліткового віку є намагання реалізувати свою потребу в утвердженні позиції дорослої людини, вияви специфічної соціальної активності, велика сприйнятливість до засвоєння цінностей, норм, способів поведінки, які існують у світі дорослих, але відсутність психічних можливостей та соціального досвіду досягнення цієї мети, недостатність необхідної для цього психологічної зрілості.

Спостерігаються також невідповідність між цілями підлітка й його можливостями; суперечність між гострою потребою у самопізнанні й нездатністю адекватно реалізувати її; невизначеність рівня домагань, труднощі переорієнтації з оцінювання інших на самооцінювання; суперечності між потребою у самовихованні і невмінням реалізувати її. Наслідком цих суперечностей є зниження рівня адекватності, стійкості самооцінки, стабільності розвитку Я-образу.

У двотомній книзі Ст. Холла наводяться протиріччя підліткового віку. У підлітків висока активність може призвести до раптового знесилення, шалена радість змінюється смутком, впевненість у собі переходить у зніяковіння, егоїзм чергується з альтруїстичністю, високі моральні прагнення змінюються низькими спонукан¬нями, пристрасть до спілкування – замкнутістю в собі, тонка чутливість переходить в апатію, жива зацікавленість – у розумову байдужість, прагнення до читання – в зневагу до нього, устремління до нового, до реформувань – в любов до стандартів, шаблонів, захоплення спостереженнями – в нескінченні розмірковування. Л.С. Виготський підкреслював те, що таких протиріч можна було б віднайти у підлітків ще у двадцять разів більше [8, с.152].

Сучасні дослідники підліткового віку зійшлися у важливості визначення одного протиріччя. З одного боку, підлітковість – це вік соціалізації, врощування в світ людської культури та суспільних цінностей, а з іншого – це вік індивідуалізації, відкриття та утвердження власного унікального і неповторного “Я”.

Підлітковий вік, як суперечливий вік, є часом досягнень і часом певних втрат. Підліткові досягнення пов'язані зі стрімким нарощуванням знань, умінь, становленням моральності і відкриттям “Я”, опануванням нової соціальної позиції. Підліткові втрати корелюють зі зникненням дитячого світосприймання, безтурботливого і безвідповідального способу життя, що пов'язано з сумнівами у собі, у своїх здібностях, з пошуками правди у собі та в інших людях [8, с. 153].

Чи справді підлітки бувають «важкими»? А може страхітливі уявлення про підлітків базуються більше на повсякденних стереотипах? '

Ознайомтеся з думкою науковця


Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка

Психологічні особливості підліткового віку тісно пов’язані із фізіологічними змінами, що відбуваються у цей період. Перехідний процес підліткового віку захоплює абсолютно усі рівні біологічної організації підлітка – від змін будови скелету, системи дихання, кровообігу до нової репродуктивної системи, її функціонального та структурного забезпечення. Відбувається активізація діяльності гіпофізу, інтенсивний фізичний і фізіологічний розвиток, перебудова моторного апарату та нейрогуморальних співвідношень.

Особливістю психофізіологічного розвитку підлітка є статеве дозрівання. Статеве дозрівання відбувається неодночасно у різних підлітків. Індивідуальний темп пубертатного розвитку може бути більш раннім у акселератів (ранньозрілі), нормальним, або більш пізнім у підлітків, яких називають ретардантами (пізньозрілі). Акселерати здаються оточенню більш зрілими, їм не доводиться виборювати бажаний статус у групі.

Вони користуються повагою ровесників і довір'ям дорослих, які надають їм свободу дій, тобто мають можливість швидко і ефективно розв'язувати власні проблеми. Водночас підлітки-акселерати більш конформні за ретардантів, які сприймаються як “менші” (фізично і психічно) і тому виявляють значну соціальну активність, щоб привернути до себе увагу. Діти-ретарданти краще засвоюють соціальні стосунки, оскільки, не маючи переваг у фізичному розвитку, намагаються компенсувати їх більш інтенсивним розвитком власних здібностей, тонким розумінням соціальної світобудови [31; 36].

Статеве дозрівання впливає на появу почуття власної дорослості та інтересу до представників протилежної статі, пробудження нових романтичних почуттів і переживань. Серед таких переживань – страх фізичних недоліків. У хлопців тривогу викликає їхній зріст, а у дівчат – загальна будова тіла, яка має “відповідати” певним стандартам. Бурхливий ріст і фізіологічна перебудова організму у підлітків викликають почуття тривоги, підвищену збудливість, депресію.

Як зазначає І.Д. Бех, підлітки не виражають відкрито почуття суму, безнадійності, самопригнічення, властиві для дорослих у депресивному стані. Вони приховують депресію показними примхами, агресивністю, тривожністю, неадекватною поведінкою, що часто завершується скоєнням злочинів. Експериментальні дані свідчать, що близько 40% молодих людей відчували сильне, не завжди тривале почуття смутку, нікчемності життя і песимізму, 8-10% думали про самогубство [4].

Л.С. Виготський підкреслював, що найбільш суттєва риса підліткового віку полягає у тому, що епоха статевого дозрівання є разом з тим і епохою соціального дозрівання особистості. Головним завданням, котре необхідно розв’язати людині у підлітковому періоді, – це стати дорослою людиною як у фізіологічному плані, так і у соціальному [11].

Отже, особливості проявів і перебігу підліткового періоду залежать від конкретних соціальних обставин життя і розвитку підлітка, його соціальної позиції у світі дорослих. Вирішальна роль у його психічному розвитку належить передусім системі соціальних відносин (відносин із навколишнім світом). Біологічний чинник впливає на підлітка опосередковано – через соціальні стосунки з оточенням [41 с.194].


Ознайомтеся з думкою науковців щодо особливостей психосексуального розвитку підлітка, розвитком його статевої самосвідомості.

далі п.7.2. Розвиток когнітивної та емоційно-вольової сфер підліткаСтрілка вправо.jpeg