Джерело : Лобанова A.C., Калашнікова Л.В. Соціально-психологічні аспекти роботи з підлітками, схильними до девіацій
Особливості психосексуального розвитку підлітка
У підлітковому віці виявляється вже дійсна статева цікавість у зв'язку
з розумінням дітородної функції чоловіка та жінки, особливих, специфічних взаємин між представниками протилежних статей. Здатність усвідомлювати себе носієм певної статі лежить в основі формування статевої поведінки підлітка. Вияв статевого потягу у представників чоловічої і жіночої статі однаковий, проте прояви його специфічні. У дівчат, наприклад, характерними поведінковими реакціями, що пов'язані із статевим потягом,
є кокетування, у основі якого лежить бажання привернути до себе увагу, сором'язливість, яскраво виражена потреба подобатися, добре виглядати. Хлопці, зазвичай, випробовують бажання сподобатися конкретній дівчині,
а не взагалі всім та мають при цьому конкретну мету.
Сексуальність підлітка носить дисгармонійний характер. Між його емоційно-психологічним і відповідним фізичним розвитком існують суперечності. Підліток,
як правило, захоплений бажаннями, фантазіями
і мріями сексуального характеру. На початку статевого дозрівання у нього формуються своєрідні відносини, які можна визначити як платонічну закоханість, забарвлену романтично піднесеним відчуттям. Лише згодом,
із завершенням процесу статевого дозрівання, з'являються специфічні сексуальні емоції, виявляється статева активність і формується зріла статева свідомість.
З розвитком статевої самосвідомості тісно пов'язано і формування лібідо – прагнення до статевої близькості. Виокремлюють наступні стадії його формування:
1) Романтична стадія (або платонічна) у хлопців характеризується фантазіями,
в яких здійснюються уявні подвиги на честь об'єкта першої закоханості,
що ідеалізується. У дівчат простежується прагнення подобатися, звертати на себе увагу, з'являються фантазії про безкорисливу турботу з боку прекрасного
і хороброго “лицаря”. Значення цієї стадії у формуванні лібідо полягає у піднесенні фізіологічного інстинкту до істинно людської любові. Переживання першої закоханості наповнюють цю стадію яскравими і незабутніми відчуттями.
2) Еротична стадія виявляється у прагненні до ніжності і ласки. Ця стадія тривалий час визначає жіночу сексуальність, а у чоловіків досить швидко змінюється потребою у сексуальній розрядці.
3) Сексуальна стадія багато у чому визначає особливості підліткового віку, перш за все, у хлопців. Це феномен так званої підліткової гіперсексуальності,
що виявляється у підвищеній статевій збудливості – у частих ерекціях у хлопчиків, неприборканих еротичних фантазіях, мастурбації у дівчаток. Фізіологічною основою цього явища вважається посилення секреції андрогенів, рівень яких у 18–річного хлопця у 8 разів вищий, ніж у 10–річного хлопчика.
Можна виокремити деякі особливості підліткової та юнацької сексуальності:
– експериментальний характер сексуальної поведінки;
– еротичні потреби та інтереси випереджають розвиток емоційної сфери і навичок спілкування, від яких багато у чому залежить можливість поєднання фізичної близькості з психологічною (духовною).
Любовні відчуття хлопців і дівчат індивідуальні й багатообразні. Проте часто спостерігається наступна суперечливість. Підліткова мрія про любов виражається, перш за все, у бажанні емоційного контакту, розумінні, душевної близькості. Потреба у саморозкритті, інтимній близькості і тілесно-еротичні бажання дуже часто не співпадають й можуть бути спрямовані на різні об'єкти. Така невідповідність тілесно-еротичного й ніжного потягів особливо типова для хлопчиків.
Період статевого дозрівання характеризується поступовим розвитком вторинних статевих ознак і завершується настанням статевої зрілості. У людини період статевого дозрівання називають перехідним або пубертатним, його тривалість складає у середньому близько 5 років. Вікові межі статевого дозрівання індивідуально коливаються (у дівчаток від 8–10 до 16–17 років;
у хлопчиків від 10–12 до 19–20 років). Статевий розвиток, що починається
у дівчаток до 8 років, а у хлопчиків до 10 років, вважається передчасним. Затримкою статевого дозрівання вважають відсутність вторинних статевих ознак
у дівчаток старше 13 років і у хлопчиків старше 14 років. Це обумовлено найчастіше конституціональними чинниками, соматичними захворюваннями, несприятливим психологічним мікрокліматом у сім'ї, побутовим дискомфортом, неповноцінним харчуванням тощо.
Вік початку і тривалість пубертатного періоду теж значно коливаються. У цей період посилено розвивається весь організм, з підвищенням емоційного
та фізичного навантаження інтенсивніше працюють всі внутрішні органи, перебудовується діяльність нервової системи, змінюється психіка. У юнаків період статевого дозрівання закінчується тільки до 23–25 років, а у дівчат до 18–20 років. Наступає період статевої зрілості. Цей період характеризується розквітом жіночого і чоловічого організму, він співпадає з найактивнішим періодом життя людини.
На початок цього періоду чоловічий і жіночий організми готові до виконання дітородної функції, створення сім'ї.
Лобанова A.C., Калашнікова Л.В. Соціально-психологічні аспекти роботи з підлітками, схильними до девіацій: Навч. посібник. – К.: Каравела, 2012. – С.168–169.
