Відмінності між версіями «Проект з ІКТ на тему:"Степові ландшафти Кіровоградщини" - №41-2 група ПГФ»
(→Корисні ресурси) |
(→Приклади проектної діяльності учнів) |
||
| Рядок 72: | Рядок 72: | ||
=== Приклади проектної діяльності учнів === | === Приклади проектної діяльності учнів === | ||
| − | |||
[[Image:Резервная_копия_Ландшафтна_карта_Інгуло-Кам'янки.JPG |thumb|250px|Карта ландшафтних урочищ с. Інгуло-Кам'янка]] | [[Image:Резервная_копия_Ландшафтна_карта_Інгуло-Кам'янки.JPG |thumb|250px|Карта ландшафтних урочищ с. Інгуло-Кам'янка]] | ||
| − | |||
| − | |||
[[Image:Безымянный2.JPG |thumb|250px|Приклад космічного знімку ландшафтних урочищ з космосу]] | [[Image:Безымянный2.JPG |thumb|250px|Приклад космічного знімку ландшафтних урочищ з космосу]] | ||
Версія за 19:17, 4 січня 2010
Ідея проекту
Актуальність даної теми полягає в тому, що територія України і Кіровградської області залишається малодослідженою в ландшафтознавчому аспекті. Існує значний дефіцит ландшафтознавчих карт та описів територій. Відтак, метою дослідження стало з’ясування властивостей ландшафтів на місцевому рівні (на прикладі геокомплексів долини річки Інгул у межах села Інгуло-Кам’янка). Об’єктом дослідження стали ландшафти регіонального та місцевого рівня (у межах долини річки Інгул в районі с. Інгуло-Кам’янка)
Автор проекту
E-mail: [email protected]
41(2)гр. ПГФ
Структура проекту
Ключове питання
Визничення ландшафтних урочищ рідного краю.
Тематичні запитання
1.Види ландшафтних урочищ притаманних Кіровоградській області.
2.Методи виділення ландшафтних комплексів.
3.Створення на основі отриманих результатів карти ландшафтної структури досліджуваного регіону.
План проведення проекту
1.Аналіз супутникових зображень регіону досліджень з метою виявлення особливостей його ландшафтної структури;
2.Здійснення польових досліджень території степової смуги України у межах околиць села Інгуло-Кам’янка;
3.Підготовка карти ландшафтної структури території дослідження (долини р.Iнгул в районі села Інгуло-кам’янка).
Матеріали проекту
| № п/п | Фізико-географічні країни | Класи ландшафтів | Природні зони та гірські краї |
| 1 | Рівнинні | Східно-Європейська рівнина
(південно-західна частина країни) |
Зона мішаних лісів
Зона широколистяних лісів Лісостепова зона Степова зона |
| 2 | Гірські | Карпатська гірська країна (частина)
Кавказько-Кримська гірська країна (частина) |
Українські карпати
Кримські гори |
Матеріали учителя по проекту
Карта проекту з ІКТ на тему:"Степові ландшафти Кіровоградщини" - №41-2 група ПГФ
Приклади проектної діяльності учнів
Корисні ресурси
Ландшафтна структура долини річки Інгул (на прикладі околиць села Інгуло-Кам’янки). Досліджуваною територією є долина річки Інгул та прилеглі території в межах околиць с.Інгуло-Кам’янка Новгородківського району Кіровоградської області (рис.2.14, рис.2.15). У фізико-географічному відношенні – це південно-західна частина Придніпровської височини Східно-Європейської рівнини. Згідно карти «Ландшафти України» поданої в Національному атласі України (масштаб 1:2500000), досліджувана територія належить до ландшафтів рівнинного класу степового типу, північно-степового підтипу. На рівні видів ландшафтів ці терени становлять собою лесові сильно хвилясті височини, розчленовані крутосхиловими річковими долинами з відслоненням кристалічних порід, з чорноземами звичайними середньогумусними. На рівні ландшафтних урочищ ландшафтна структура досліджуваної території представлена геокомплексами чотирьох родів: • урочища розчленованих еродованих привододільних схилів лесових рівнин, складених верхньоантропогеновими еолово-делювіальними, палеоген-неогеновими відкладами на кристалічній основі, переважно під чорноземами та сірими лісовими грунтами; • урочища розлогих розчленованих річкових долин, складених сучасними і верхньоантропогеновими алювіальними, алювіально-делювіальними, еолово-делювіальними, а також пелеоген-неогеновими відкладами на кристалічній основі з численними відслоненнями фундаменту (часто скелястими), комплексом лучно-чорноземних, лучних, лучно-болотних, болотних грунтів; • урочища ерозійних форм рельєфу, складених сучасними і верхньоантропогеновими алювіальними, алювіально-делювіальними, еолово-делювіальними, а також палеоген-неогеновими відкладами на кристалічній основі з численними відслоненнями фундаменту (часто скелястими), переважно під чорноземними та сірими лісовими грунтами • урочища антропогенних форм релєфу, складених, як правило, деструктуризованими лесовидними верхньоантропогеновими еолово-делювіальними, палеоген-неогеновими відкладами на кристалічній основі з деградованим грунтовим покривом. Природно, найбільш представленими в ландшафтній структурі досліджуваної території за показниками площ є урочища еродованих привододільних схилів лесових рівнин, що мають середній таксономічний показник - 47,5 %. На другому місці за показниками площ знаходяться урочища ерозійних форм рельєфу – 37,6%, третє місце займають урочища розлогих розчленованих річкових долин – 13,7% і близько 1,2% охоплюють урочища антропогенних форм рельєфу. Кількісно у формі ділянок свого поширення найбільш численними є урочища ерозійних форм рельєфу, топологічна презентивність яких становить – 42. Значним ступенем мозаїчності вирізняються також урочища антропогенних форм рельєфу, топологічна презентивність яких – 12.
