Відмінності між версіями «Користувач:3517470»
3517470 (обговорення • внесок) |
3517470 (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
== Мої роботи == | == Мої роботи == | ||
[[Моє рідне місто Моздок]] | [[Моє рідне місто Моздок]] | ||
| + | |||
| + | Моздок - місто в Північній Осетії, адміністративний центр Моздоцького району. Місто розташоване на лівому березі річки Терек, за 92 км на північ від Владикавказа. | ||
| + | Назва поселення походить від черкеського «мез дегу» — «глухий (темний) ліс». До теперішнього часу заплавні ліси Терека зведені. | ||
| + | |||
| + | У 1759 власник Малої Кабарди Кургока Кончокін прийняв хрещення (нове ім'я — Андрій Іванов (Кончокін)) і переселився з хрестом підданими в урочище Мездогу. З числа переселенців, головним чином хрещених осетин і кабардинців, була створена горянська Моздоцька козача команда, що налічувала трохи більше 100 чоловік. | ||
| + | |||
| + | До 1763 була побудована фортеця, з 1765 місто Моздок. Його основне населення склали грузини, вірмени, черкеси, осетини, греки. | ||
| + | |||
| + | У 1770 переселення в район 517 сімей волзьких козаків і створення Моздоцького козачого полку Терського війська. У їх числі був Омелян Пугачов, який був обраний козаками військовим отаманом. Пізніше він був заарештований представниками державної влади і з 1771 по 1772 утримувався у в'язниці Моздока, звідки скоїв втечу. | ||
| + | |||
| + | У 1777 почалося створення Азово-Моздоцької укріпленої лінії, Моздоцька фортеця — найбільш східна її точка. | ||
| + | |||
| + | З 1785 повітове місто Кавказького намісництва. | ||
| + | |||
| + | У 1804 році в Моздоку проживало 1411 вірмен і 811 грузин, що становило 63% населення всього міста.[2] | ||
| + | |||
| + | З 1822 адміністративний центр Моздоцького повіту Кавказької області. | ||
| + | |||
| + | У 1823 побудований нафтоперегінний завод, перший у Росії. | ||
| + | |||
| + | 29 листопада 1866 заштатне місто Моздок відраховане від Ставропольської губернії до Терської області[3]. | ||
| + | |||
| + | Наприкінці XVIII — початку XIX століть Моздок був великим економічним центром регіону, але після будівництва залізниці (1870), що пройшла південніше міста, він втратив економічне значення і статус міста (до 1925 Моздок мав статус слободи). | ||
| + | |||
| + | У лютому 1944 року Моздок переданий зі складу Ставропольського краю до Північної Осетії. Під час Великої Вітчизняної війни деякий час був окупований німцями. | ||
Версія за 21:47, 2 грудня 2015
Про себе
Лизун Юлія Павлівна
13 група/105
факультет іноземних мов
Мої інтереси
....
Проекти в яких беру участь
Проект "Моє рідне місто або село"
Мої роботи
Моздок - місто в Північній Осетії, адміністративний центр Моздоцького району. Місто розташоване на лівому березі річки Терек, за 92 км на північ від Владикавказа. Назва поселення походить від черкеського «мез дегу» — «глухий (темний) ліс». До теперішнього часу заплавні ліси Терека зведені.
У 1759 власник Малої Кабарди Кургока Кончокін прийняв хрещення (нове ім'я — Андрій Іванов (Кончокін)) і переселився з хрестом підданими в урочище Мездогу. З числа переселенців, головним чином хрещених осетин і кабардинців, була створена горянська Моздоцька козача команда, що налічувала трохи більше 100 чоловік.
До 1763 була побудована фортеця, з 1765 місто Моздок. Його основне населення склали грузини, вірмени, черкеси, осетини, греки.
У 1770 переселення в район 517 сімей волзьких козаків і створення Моздоцького козачого полку Терського війська. У їх числі був Омелян Пугачов, який був обраний козаками військовим отаманом. Пізніше він був заарештований представниками державної влади і з 1771 по 1772 утримувався у в'язниці Моздока, звідки скоїв втечу.
У 1777 почалося створення Азово-Моздоцької укріпленої лінії, Моздоцька фортеця — найбільш східна її точка.
З 1785 повітове місто Кавказького намісництва.
У 1804 році в Моздоку проживало 1411 вірмен і 811 грузин, що становило 63% населення всього міста.[2]
З 1822 адміністративний центр Моздоцького повіту Кавказької області.
У 1823 побудований нафтоперегінний завод, перший у Росії.
29 листопада 1866 заштатне місто Моздок відраховане від Ставропольської губернії до Терської області[3].
Наприкінці XVIII — початку XIX століть Моздок був великим економічним центром регіону, але після будівництва залізниці (1870), що пройшла південніше міста, він втратив економічне значення і статус міста (до 1925 Моздок мав статус слободи).
У лютому 1944 року Моздок переданий зі складу Ставропольського краю до Північної Осетії. Під час Великої Вітчизняної війни деякий час був окупований німцями.
