Відмінності між версіями «Моє рідне місто»
3979036 (обговорення • внесок) |
3979036 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
==Пам'ятки культури== | ==Пам'ятки культури== | ||
+ | Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо. | ||
+ | Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кіровоградської міськради. | ||
+ | |||
+ | Місто, з яким у Кіровограда встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим), — болгарський Добрич. | ||
+ | |||
+ | У 2011 році Кіровоград здобув звання танцювальної столиці України. | ||
+ | |||
+ | ==Театри, музика, кіно== | ||
+ | |||
+ | Театр імені Марка Кропивницького | ||
+ | |||
+ | Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста | ||
+ | Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов. | ||
+ | |||
+ | Сучасні кіровоградські театри: | ||
+ | |||
+ | академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького; | ||
+ | обласний академічний театр ляльок; | ||
+ | академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»; | ||
+ | студентський театр-студія «Резонанс»; | ||
+ | театр-студія «Мода». | ||
+ | У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія. | ||
+ | |||
+ | Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші. Сучасні діячі культури Кіровограда: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов. | ||
+ | |||
+ | Станом на кінець 2014 року в Кіровограді є 1 кінотеатр: | ||
+ | кінотеатр «Портал». | ||
+ | |||
+ | ==Музеї та бібліотеки== | ||
+ | |||
+ | У Кіровограді (та його околицях) діють 11 музеїв: | ||
+ | обласний краєзнавчий музей; | ||
+ | на правах відділів краєзнавчого музею: | ||
+ | заповідник-музей «Хутір Надія»; | ||
+ | меморіальний музей М. Л. Кропивницького; | ||
+ | музей історії українського хореографічного мистецтва; | ||
+ | обласний художній музей; | ||
+ | художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна; | ||
+ | музей Генріха Нейгауза; | ||
+ | літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого; | ||
+ | музей музичної культури імені Кароля Шимановського; | ||
+ | народний меморіальний музей Юлія Мейтуса; | ||
+ | історичний музей «Євреї Єлисаветграда». | ||
+ | Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського. | ||
+ | |||
+ | Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий, Юрій Тютюшкін, Павло Босий тощо. | ||
+ | |||
+ | У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону: | ||
+ | |||
+ | Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24); | ||
+ | Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка (вул. Декабристів, 6/15); | ||
+ | Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара (вул. Шевченка 5/22). | ||
==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)== | ==Рідне місто або село на карті України [http://google.com.ua Google] (вставити фотокопію карти)== |
Версія за 10:44, 17 листопада 2015
Кіровогра́д (до 1924 року — Єлисаветград, у 1924–1934 роках — Зінов'євськ, у 1934–1939 роках — Кірово) — місто в Україні, адміністративний центр Кіровоградської області, центр Кіровоградського району; промисловий і культурний осередок у центрі країни; вузол автошляхів, залізнична станція, аеропорт.
Кіровоград розташований у межах Придніпровської височини, на берегах ріки Інгул, при впаданні в неї менших річок — Сугоклії та Біянки.
Місто було утворене у середині XVIII століття після будівництва фортеці святої Єлисавети. Відтоді відоме як Єлисаветград, місто пережило у середині XIX — на початку ХХ століть «золоту еру» — розвивалась промисловість, розбудовувалась міська інфраструктура, розквітла культура, зокрема тут був відкритий перший український професійний театр. У 1939 році місто стало центром Кіровоградської області. Нині промисловий комплекс Кіровограда налічує понад 70 підприємств, місто має розвинену соціальну інфраструктуру, численні заклади освіти й культури зі сталими багатими традиціями.
Зміст
Основні відомості
Дата утворення міста: 1754 рік Площа: 0,1 тис.кв.км, 0,4 % території області. Відстань від м. Києва до м. Кіровограда: Залізницею 392 км., автошляхом 300 км. Географічні дані: місто Кіровоград розташоване на берегах найбільшої річки області Інгул Кордони: межує з Кіровоградським районом Чисельність населення станом на 01.01.2009 р. 245,7 тис. осіб
Пам'ятки культури
Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо.
Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кіровоградської міськради.
Місто, з яким у Кіровограда встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим), — болгарський Добрич.
У 2011 році Кіровоград здобув звання танцювальної столиці України.
Театри, музика, кіно
Театр імені Марка Кропивницького
Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.
Сучасні кіровоградські театри:
академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького; обласний академічний театр ляльок; академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»; студентський театр-студія «Резонанс»; театр-студія «Мода». У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія.
Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші. Сучасні діячі культури Кіровограда: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.
Станом на кінець 2014 року в Кіровограді є 1 кінотеатр: кінотеатр «Портал».
Музеї та бібліотеки
У Кіровограді (та його околицях) діють 11 музеїв: обласний краєзнавчий музей; на правах відділів краєзнавчого музею: заповідник-музей «Хутір Надія»; меморіальний музей М. Л. Кропивницького; музей історії українського хореографічного мистецтва; обласний художній музей; художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна; музей Генріха Нейгауза; літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого; музей музичної культури імені Кароля Шимановського; народний меморіальний музей Юлія Мейтуса; історичний музей «Євреї Єлисаветграда». Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського.
Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий, Юрій Тютюшкін, Павло Босий тощо.
У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону:
Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24); Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка (вул. Декабристів, 6/15); Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара (вул. Шевченка 5/22).
Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)
Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"
Дата | Історична подія |
---|---|
Ресурси:
- Посилання на презентацію у Google Диск;
- Посилання на власний фотоальбом у Google Диск;
- Посилання на власний блог у Blogger;
- Посилання на добірку відеоматеріалів;
- Посилання на опитування або анкету у Google Форми;
- Посилання на спільний груповий постер.
Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка