Відмінності між версіями «Проект "Моє рідне місто або село"»
Матеріал з Вікі ЦДУ
3916021 (обговорення • внесок) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ===== '''Олександрівка''' ===== | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | '''Олександрівка''' — селище міського типу, центр Олександрівського району Кіровоградської області України. Селищній раді, територія якої становить 8,656 км² | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ===== '''Історія виникнення селища''' ===== | |
| − | + | Олександрівка виникла в першій половині XVII століття. В середині XVIII століття тут була споруджена церква. У грамоті, виданій в 1785 році польським королем Станіславом Августом власнику Олександрівки Феліціану Пилявському, вона вперше згадується як містечко. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | - | + | За період німецької окупації Олександрівки (5 серпня 1941 — 8 січня 1944 року) 637 осіб, серед яких значну кількість становили євреї, були розстріляні. На фронтах другої світової війни воювали 956 олександрівців. |
| + | У 1970-х роках поблизу Олександрівки було прокладено газопровід "Союз". | ||
| − | + | === '''Сучасність''' === | |
| − | + | Роки перебудови викликали негативні явища в економіці селища. Наприкінці 80-х — початку 90-х років було закрито швейний та галантерейний цехи фабрики «Україна». Кінотеатр, банно-пральний комбінат та частина інших підприємств працюють періодично, зростає кількість безробітних. Приватизовані майже всі промислові підприємства. | |
| + | В Олександрівці діють такі промислові підприємства: ВАТ «2-й імені Петровського цукровий завод», комбікормовий завод, завод продтоварів (виробництво безалкогольних напоїв, оцту, соняшникової олії), харчокомбінат райспоживспілки (хлібобулочні, макаронні вироби, ковбаси, копченості), Фундукліївське хлібоприймальне підприємство, друкарня, автотранспортне підприємство, дві дорожньо-будівельні організації, газокомпресорна станція, ремонтна база, три будівельні організації та ін. Функціонують інкубаторно-птахівницька станція і сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Іскра». | ||
| + | В новому тисячолітті Олександрівка почала дуже стрімко розвивати молодіжні організації та робити все для того щоб район став одним із найрозвиненіших та найгарніших. | ||
| − | + | === '''Мої відомі земляки''' === | |
| − | + | ||
| + | * Мацієвич Левко Макарович — один з перших українських льотчиків, корабельний інженер, громадський діяч | ||
| + | * Барабаш Світлана Григорівна — поетеса, професор, заслужений працівник освіти України | ||
| + | * Кузик Борис Миколайович — доктор економічних наук, академік Академії військових наук Російської Федерації, професор, генерал-майор | ||
| − | + | === '''Культурний розвиток селища''' === | |
| + | В Олександрівці є районний (на 500 місць) і міський Будинки культури, клуб та бібліотека цукрового заводу, районні бібліотеки для дітей і дорослих, дитяча музична школа та центр «Сімейний будинок». У районному Будинку культури високу виконавську майстерність демонструють народні самодіяльні колективи: хор «Тясмин», агітаційно-художня бригада «Голос часу», театр. Працює дискотека «Райдуга». Звання «народного» носить фольклорний ансамбль «Джерельце» районного Будинку дитячої творчості. | ||
| − | + | === '''Пам'ятки Олександрівщини''' === | |
| − | + | Пам'яткою архітектури місцевого значення є контора цукрового заводу (XX століття). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | В околицях Олександрівки розташовані п'ять курганів, що відносяться до скіфських часів і є пам'ятками археології місцевого значення. Виявлені передскіфські (ХІ—Х ст. до н. е.) скіфські (VI—IV ст. до н. е.), а також ранньослов'янські поселення і могильник черняхівської культури (II—VII століття). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | === '''Олександрівка з висоти пташиного польоту''' === | |
| − | + | https://goo.gl/maps/QDd5hEz7rUv | |
| + | [[Файл:Олександрывка.png]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| + | == '''Світлини мого "дому"''' == | ||
| − | + | ||
| − | + | [[Файл:300px-В центрі Олександрівки.jpg]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[ | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[ | + | [[Файл:21708828.jpg]] |
Версія за 19:03, 4 жовтня 2015
Зміст
Олександрівка
Олександрівка — селище міського типу, центр Олександрівського району Кіровоградської області України. Селищній раді, територія якої становить 8,656 км²
Історія виникнення селища
Олександрівка виникла в першій половині XVII століття. В середині XVIII століття тут була споруджена церква. У грамоті, виданій в 1785 році польським королем Станіславом Августом власнику Олександрівки Феліціану Пилявському, вона вперше згадується як містечко.
За період німецької окупації Олександрівки (5 серпня 1941 — 8 січня 1944 року) 637 осіб, серед яких значну кількість становили євреї, були розстріляні. На фронтах другої світової війни воювали 956 олександрівців. У 1970-х роках поблизу Олександрівки було прокладено газопровід "Союз".
Сучасність
Роки перебудови викликали негативні явища в економіці селища. Наприкінці 80-х — початку 90-х років було закрито швейний та галантерейний цехи фабрики «Україна». Кінотеатр, банно-пральний комбінат та частина інших підприємств працюють періодично, зростає кількість безробітних. Приватизовані майже всі промислові підприємства. В Олександрівці діють такі промислові підприємства: ВАТ «2-й імені Петровського цукровий завод», комбікормовий завод, завод продтоварів (виробництво безалкогольних напоїв, оцту, соняшникової олії), харчокомбінат райспоживспілки (хлібобулочні, макаронні вироби, ковбаси, копченості), Фундукліївське хлібоприймальне підприємство, друкарня, автотранспортне підприємство, дві дорожньо-будівельні організації, газокомпресорна станція, ремонтна база, три будівельні організації та ін. Функціонують інкубаторно-птахівницька станція і сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Іскра». В новому тисячолітті Олександрівка почала дуже стрімко розвивати молодіжні організації та робити все для того щоб район став одним із найрозвиненіших та найгарніших.
Мої відомі земляки
- Мацієвич Левко Макарович — один з перших українських льотчиків, корабельний інженер, громадський діяч
- Барабаш Світлана Григорівна — поетеса, професор, заслужений працівник освіти України
- Кузик Борис Миколайович — доктор економічних наук, академік Академії військових наук Російської Федерації, професор, генерал-майор
Культурний розвиток селища
В Олександрівці є районний (на 500 місць) і міський Будинки культури, клуб та бібліотека цукрового заводу, районні бібліотеки для дітей і дорослих, дитяча музична школа та центр «Сімейний будинок». У районному Будинку культури високу виконавську майстерність демонструють народні самодіяльні колективи: хор «Тясмин», агітаційно-художня бригада «Голос часу», театр. Працює дискотека «Райдуга». Звання «народного» носить фольклорний ансамбль «Джерельце» районного Будинку дитячої творчості.
Пам'ятки Олександрівщини
Пам'яткою архітектури місцевого значення є контора цукрового заводу (XX століття).
В околицях Олександрівки розташовані п'ять курганів, що відносяться до скіфських часів і є пам'ятками археології місцевого значення. Виявлені передскіфські (ХІ—Х ст. до н. е.) скіфські (VI—IV ст. до н. е.), а також ранньослов'янські поселення і могильник черняхівської культури (II—VII століття).
Олександрівка з висоти пташиного польоту
https://goo.gl/maps/QDd5hEz7rUv
Світлини мого "дому"
