Відмінності між версіями «Навчальний курс "Загальне мовознавство"»
| Рядок 422: | Рядок 422: | ||
'''Завдання:''' | '''Завдання:''' | ||
| − | + | * визначити сутність, мету та сферу застосування описового, порівняльно-історичного і зіставного методів дослідження мови; | |
| − | + | * з’ясувати особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії; | |
| − | + | * охарактеризувати описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне мовознавство. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
'''Форма виконання:''' опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури. | '''Форма виконання:''' опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури. | ||
| Рядок 456: | Рядок 454: | ||
7. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. - К. : Академія, 1996. | 7. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. - К. : Академія, 1996. | ||
| − | '''Практичне завдання''' | + | '''Практичне завдання''' |
1. Визначте, про які види письма йдеться мова в уривку з науково-популярної книги. Обґрунтуйте свою відповідь . | 1. Визначте, про які види письма йдеться мова в уривку з науково-популярної книги. Обґрунтуйте свою відповідь . | ||
Версія за 12:52, 3 березня 2015
Назва курсу
ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
напрям підготовки: 0203 Філологія
Спеціальність: 6.020303 Мова і література(англійська/німецька)
факультет іноземних мов
форма навчання:денна
Мета:
- підготувати студентів до вивчення різних предметів мовознавчого циклу,
- створити необхідну для цього теоретичну базу і виробити практичні навички аналізу мовних процесів.
Завдання:
- забезпечити оволодіння студентами необхідною сумою знань з фундаментальної дисципліни;
- допомогти студентам отримати сучасні знання про системний характер мови, про різні прояви системності мови на різних рівнях;
- отримати початкові знання про найважливіші методи і прийоми дослідження мови;
- засвоїти основну лінгвістичну термінологію
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
- сутність мови як складного і багатопланового явища, що має суспільну природу;
- діалектичний взаємозв'язок мови і мовлення як дихотомію;
- зв'язок мови з історією суспільства;
- специфіку мови як особливої універсальної знакової системи;
- одиниці мови, основні мовні категорії та взаємозв'язки мовних рівнів;
- гіпотези про походження мови;
- передумови та історію появи письма, основні види письма;
- основи генеалогічної та типологічної класифікації мов.
вміти:
- спостерігати за мовними процесами, порівнювати їх;
- використовувати прийоми лінгвістичного експерименту з метою усвідомлення закономірностей функціонування та розвитку мови;
- працювати з лінгвістичними словниками різних типів;
- зіставляти різні точки зору на розуміння виокремленої мовної проблеми;
- вести лінгвістичний словник;
- писати доповіді та реферати за одними чи декількома джерелами;
- конспектувати першоджерела, виділяти головну думку, аргументувати і узагальнювати.
Автор курсу
Лелека Тетяна Олександрівна
Учасники
Група 11, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р. викладач Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна, Отримати консультацію
Група 12, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р. викладач Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна, Отримати консультацію
Група 13, факультет іноземних мов, 2014-2015 н.р. викладач Користувач:Лелека Тетяна Олександрівна, Отримати консультацію
Графік навчання
Варіант Календар першого модуля
Тиждень 1
Класифікація мов світу.
Тиждень 2
Структура і система мови
Тиждень 3
Походження мови
Тиждень 4
Походження письма
Зміст курсу
Змістовий модуль 1
Тема 1. Структура і система мови. Мова як знакова система. Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови. Своєрідність системності мови.
Тема 2. Походження мови. Класифікація мов світу Доісторичний стан мови. Лінгвістична палеонтологія. Причини інтересу вчених щодо спроби простежити походження мови. Найважливіші гіпотези про походження мови. Закономірності розвитку мов. Мова як засіб міжнаціонального спілкування. Штучні міжнародні мови. Основні класифікації мов світу. Поняття типу мови. Диференціація та інтеграція мов. Поняття літературної мови.
Змістовий модуль 2.
Тема 1. Фонетика як розділ мовознавства. Голосні і приголосні звуки Фонетика як розділ мовознавства. Розділи фонетики. Структура мовленнєвого апарату. Артикуляційна база мови. Класифікація звуків мови. Голосні і приголосні звуки Фонема, її основні функції і властивості. Алофони. Диференційні та інтегральні ознаки фонем. Реалізація фонеми в процесі мовлення. Комбінаторні фонетичні процеси. Позиційні зміни фонем у потоці мовлення. Фонетична транскрипція. Фонетичний поділ мови. Інтонація, її компоненти. Наголос, його види. Склад. Графіка. Орфографія. Принципи орфографії.
Тема 2. Лексикологія та її розділи Слово як основна одиниця мови. Поняття лексеми. Лексичне значення слова та його структура. Співвідношення між предметом та поняттям слова. Значення слова та поняття. Поняття та концепт. Природа виникнення слова. Мотивовані та немотивовані слова. Природа виникнення назви. Утрата мотивування та її причини. Народна етимологія. Система значень слова. Полісемія. Моносемія. Типи лексичних значень слова: пряме, переносне; вільне, зв’язане. Поняття терміна. Синонімія. Класифікація синонімів. Евфемізми. Табу. Антонімія. Класифікація антонімів. Омонімія. Шляхи її виникнення. Типи омонімів. Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми. Класифікація лексики за її походженням: рідна, запозичена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього. Соціально-територіальна диференціація лексики: загальновживана лексика та лексика обмеженого вживання (діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, терміни, спеціальні слова). Диференціація лексики за функціональними стилями. Нейтральна та типoвa лексика для різних функціональних стилів. Емоційно забарвлена лексика.
Тема 3. Морфологія Граматичне значення. Граматичні категорії слів. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови. Граматичне значення. Граматична категорія. Способи і засоби вираження граматичних значень. Поняття морфеми. Види морфем. Історичні зміни в морфемній будові слова. Частини мови Поняття частини мови. Критерії виділення частин мови. Частини мови в різних мовах. Суть основних частин мови. Морфологічна будова мови як система підсистем (мікросистем).Поділ слів на частини мови. Взаємопереходи в системі частин мови.
Тема 4. Синтаксис. Словосполучення як некомунікативна синтаксична одиниця. Типи синтаксичних словосполучень. Типи підрядного зв'язку у структурі простого речення. Речення. Основні ознаки речення. Типи речень за метою висловлення. Структурно-семантичні типи речень. Складне речення (складнопідрядне, складносурядне, безсполучникове). Структурно-граматичний поділ речення: члени речення. Актуальне членування речення. Структурні типи речень. Прагматика речення. Текст і дискурс.
Практичні завдання
ТЕМА 1: ПОХОДЖЕННЯ МОВИ
Мета вивчення: осмислити гіпотези про походження мови, їх гіпотетичність; з’ясувати загальні закономірності розвитку мов.
Провідна ідея: мова – складне соціальне явище, яке постійно розвивається за об’єктивними законами. Основні проблемні соціальні, ідеологічні теорії походження мови.
Термінологічний мінімум: договірна, звуконаслідувальна, вигукова, ручна (кінетична), соціального договору, моногенезна теорії; зовнішні (позамовні, позалінгвістичні, або екстралінгвістичні) і внутрішні (внутрішньомовні, інтралінгвальні) чинники; диференціація, інтеграція, субстрат, суперстрат, контактування мов, синхронія, діахронія, адстрат, мова міжнаціонального спілкування, штучна мова
План
- Походження мови як проблема мовознавства. Найважливіші гіпотези про походження мови
- Зв’язок розвитку мови та розвитку суспільства. основні процеси розвитку мов і діалектів.
- Територіальна та соціальна диференціація мов. Закономірності розвитку мов.
- Мова як засіб міжнаціонального спілкування. Штучні міжнародні мови.
Література
Основна'
1. Ганич Д.І., Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І.С. /- К. : Вища шк. Головне вид-во,1985.
2. Головин Б.Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. 4-е изд. - М.: Высш. шк., 1983.
3. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Дорошенко С.І., Дудик П.С.. - К.: Вища шк., 1974.
4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. - Киів-Одеса: Либідь, 1991.
5. Кодухов В.И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1987.
6. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. - К. : Академія, 2000.
7. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.: Просвещение, 1987.
8. Реформатский А.А. Введение в языковедение. - М.: Просвещение, 1967.
9. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. - К. : Академія, 1996.
Додаткова
10.Донець С.Л. Вступ до мовознавства: Практикум / Донець С.Л., Мацько Л.1.. - К. : Вища шк., 1989.
11. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник / І.П. Ющук . - К. : Вид. Міжнар. ін-ту лінгвістики і права, 1995.
Питання для самоконтролю 1. У чому різниця між походженням мови загалом і походженням конкретної мови?
2. У чому полягає гіпотеза походження мови?
3. Розкрийте суть вигукової (афективної) гіпотези походження мови?
4. Які факти заперечують гіпотезу соціального договору?
5. Де виникла гіпотеза трудових вигуків?
6. Розкрийте суть кінетичної гіпотези.
7. Які причини викликають зміни в мові?
8. Що таке диференціація та інтеграція мов?
9. До чого може призвести контактування мов?
10. Що таке схрещення мов?
11. Хто є автором ономатопоетичної гіпотези походження мови?
ТЕМА 2: ПОХОДЖЕННЯ ПИСЬМА
Провідна ідея: людство пройшло довгий шлях від "предметного" письма до "буквенно-звукового".
Основні проблеми: закономірності розвитку письма.
Термінологічний мінімум: письмо, предметне письмо, квіпуси, вампуми, піктографія, ідеографія, ієрогліф, фонологічне письмо, складове письмо, консонантне письмо, кирилиця, глаголиця, документування, кодування, код, знак, графіка, алфавіт, орфографія.
План
1. Основні етапи розвитку письма.
2. Предметне письмо.
3. Піктографічне письмо.
4. Ідеографічне письмо.
5. Фонографічне (звукове) письмо.
6. Виникнення й розвиток письма у східних слов'ян.
7. Історія української писемності.
8. Графіка. Принципи орфографії.
9. Технічний спосіб документування.
10. Цифри та комп'ютерні системи запису як специфічні види писемності.
11. Кодування інформації та класифікація знаків.
Література
Основна
1. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства / М.П. Кочерган. — К., 2000. — С. 26-29, 31-34, 164-180, 249-260.
2. Семчинський С. В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. — К., 1996. — С. 20-212, 219-242.
3. Головин Б. Н. Введение в языкознание / Б.Н. Головин. — М., 1963. — С. 8-14, 169-182.
4. Маслов Ю. С. Введение в языкознание / Ю.С. Маслов. — М., 1987. — С. 238-261.
5. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. — М., 1987. — С. 139-155.
6. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. — К., 2000 . — С. 54-63.
7. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. — К., 1974 . — С. 105-117.
Додаткова
8. Реформатский А.А. Введение в языковедение / А.А. Реформатский. —М. ., 1967. — С. 348-38
Питання для самоконтролю
1. Назвіть основні етапи розвитку письма.
2. У чому полягає значення письма в історії суспільства?
3. Наведіть приклади предметного письма.
4. Що таке піктографія і де вона застосовується в наш час?
5. Які існують різновиди ідеографії?
6. Як зародилося буквено-звукове письмо?
7. Що таке графіка?
8. Що є предметом орфографії?
ТЕМА 3: КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ СВІТУ
Мета вивчення: ознайомити з основними принципами генеалогічної й типологічної класифі- кації мов світу.
Провідна ідея: мови світу класифіковано за спорідненістю на основі діахронічного їх дослідження та за аломорфізмом й ізоморфізмом структури мовних одиниць на основі синхронічного дослідження мов.
Ключові поняття: мовна сім'я, мовна універсалія, аглютинація, фузія, інкорпорація.
План
1.Основні класифікації мов світу.
2. Поняття типу мови.
3. Поняття літературної мови.
4. Диференціація та інтеграція мов.
Література
Основна
1.Кочерган М. П. Вступ до мовознавстваМ / М.П. Кочерган. — К., 2000. — С. 58–101.
2. Ющук І. П. Вступ до мовознавства / І.П. Ющук. — К., 2000 . — С. 24–29.
3. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. — К., 1974. — С. 263–290.
Питання для самоконтролю
1. Чому не можна точно встановити кількість мов?
2. За якими критеріями визначається спорідненість мов?
3. Що таке генеалогічна класифікація мов?
4. Назвіть основні мовні сім'ї.
5. Що є основою типологічної класифікації мов?
6. Для вивчення яких мов використовується порівняльно-історичний метод?
7. Як називається сукупність мов, що походять від однієї мови-основи?
8. Скільки мовних сімей існує у світі?
9. Яка мовна сім’я є найчисельнішою?
10. Які мови входять до східної підгрупи слов’янських мов?
11. Які мови входять до західної підгрупи германської групи мов?
12. До якої групи і сім’ї належать французька та іспанська мови?
13. До якої сім’ї належать турецька, узбецька мови?
14. До якої сім’ї належить японська мова?
15. Як називається класифікація мов, що проходить на морфологічному рівні?
16. Який метод покладено в основу генеалогічної класифікації мов?
17. Які типи мов виділяють у типологічній класифікації?
18. У якій класифікації мов серед багатьох інших виділяють одноосібні мови, частковогенераційні мови?
19. Які типи мов існують у межах синтаксичної класифікації?
ТЕМА 4: СТРУКРУРА І СИСТЕМА МОВИ
'Провідна ідея: мова – це складний багатоплановий організм, який має свою внутрішню організацію.
Основні проблеми: особливості структури і системи мови.
Термінологічний мінімум: структура, система, системонабуті та системо утворюючі властивості мови, риси мовної системи, парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між одиницями мови, півні мови, позасистемні явища в мові.
План
1. Системний характер мови.
2. Парадигматичні, синтагматичні та ієрархічні відношення між мовними одиницями.
3. Структура мови. Основні і проміжні рівні мови.
4. Своєрідність системності мови.
Література
Основна
1. Семчинський С.В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. – К., 1996. – С. 56-72.
2. Березин Ф. М. Общее языкознание / Березин Ф. М., Головин Б.Н. – М., 1979. – С. 90-110.
3. Кодухов В. И. Общее языкознание / В.И. Кодухов. – М., 1974. – С. 134-152.
Додаткова
4. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование / В.М. Солнцев. – М., 1977.
5. Косериу Э. Синхрония, диахрония и история / Э.Косериу // Новое в лингвистике. – М., 1966. – Вып. 3.
Питання для самоконтролю
1. Які типи систем розрізняє сучасна наука?
2. На чому ґрунтується системність мови?
3. За яким принципом виділяють мовні рівні?
4. Як називається мовознавство, яке вивчає окремі мови?
2. Як називається мовознавство, що займається проблемами, притаманними всім мовам?
3. Як називається мовознавство, що займається створенням словників, довідників тощо?
4. Поняття «філолог» та «мовознавець» означають одне й те саме? Аргументуйте відповідь.
5. Є вербальні та невербальні засоби спілкування. До яких слід віднести сигнали світлофора?
6. Як називається локальний різновид загальнонародної мови?
7. Яку гіпотезу розробили Е. Сепір і Б. Уорф ? У чому її сутність?
8. Яка функція мови нерозривно пов’язана з комунікативною?
9. Які ви знаєте обов’язкові властивості знаку?
10. Який тип мислення притаманний лише людині?
11. Як називається наука, що вивчає різні системи знаків?
12. Чи потрібна мова для здійснення технічного мислення?
13. Яке явище є психофізичним: мова чи мовлення?
14. Мова – це явище біологічне, психічне чи соціальне?
15. Розвиток мови, зміна її протягом тривалого часу – це синхронія чи діахронія?
Самостійна робота
Тема: МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ
Мета: ознайомитись з основними методами наукового дослідження мови, зі специфікою вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії.
Завдання:
- визначити сутність, мету та сферу застосування описового, порівняльно-історичного і зіставного методів дослідження мови;
- з’ясувати особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії;
- охарактеризувати описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне мовознавство.
Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.
Питання для опрацювання:
1. Основні методи наукового дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, зіставний. Вказівки щодо виконання: конкретно і лаконічно дати визначення та з’ясувати специфіку основних методів наукового дослідження мови.
2. Синхронія й діахронія у мові. Індукція та дедукція як ме- тоди дослідження.
Вказівки щодо виконання: встановити особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії; визначити загальнонаукові методи дослідження – індукцію та дедукцію, розрізняти різні види мовознавства: описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне.
Література
1. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник / Дорошенко С.І., Дудик П.С.. - К.: Вища шк., 1974.
2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.О. Карпенко. - Киів-Одеса: Либідь, 1991.
3. Кодухов В.И. Введение в языкознание / В.И. Кодухов. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1987.
4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство / М.П. Кочерган. - К. : Академія, 2000.
5. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.: Просвещение, 1987.
6. Реформатский А.А. Введение в языковедение. - М.: Просвещение, 1967.
7. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. - К. : Академія, 1996.
Практичне завдання
1. Визначте, про які види письма йдеться мова в уривку з науково-популярної книги. Обґрунтуйте свою відповідь . «В начале 20 в. обнаружено миссионерами «письмо ньям-ньям» у народа, проживающего на водоразделе рек Нила и Уеле. Как только племени грозило нападение других, обороняющиеся втыкали на пути следования противника початок кукурузы, куриное перо и стрелу. Это означало: «Если вы откажетесь сорвать хоть один початок кукурузы и похитить хоть одну курицу, вы умрете от стрел» (Вейле К. От кирки до азбуки).
2. Вкажіть, у чому полягає принципова різниця між мовами ізолюючими та афіксуючими. Порівняйте відповідні приклади . Кит.: хао жень (хороша людина), сію хау (робити добро), дзіо хао (стара дружба). Азерб.: am (кінь), атлар (коні), атда (на коні), атларда (на конях).
3. Прочитайте уважно поданий уривок з художнього твору. З'ясуйте, за допомогою яких засобів здійснюється імперативна, дейктична, експресивна функції мови?
1. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина).
2. Гей, лети вперед, лети, Мов крило аероплана, Наша сила нездолана, До мети! (М. Рильський).
3. Відроблю чулеє, Жінко душечко! Приголуб мене, Щебетушечко!
4. Голубонько-дівчинонько, Зіронько моя! Не питайся, моя мила, Чого смутен я. (С. Руданський).
4.Розподіліть наведені нижче мови на сім’ї та групи у відповідності з генеалогічною класифікацією мов (випишіть їх колонками по сім’ях). Укажіть, які з них є державними мовами і де :
а) санскрит, абхазька, баскська, українська, туркменська, італійська, ірландська угорська, аварська, чуваська, тамильська, ескимоська, майя, калмикська, марійська, фінська, португальська, пруська, датська, польська, киргизька, бенгалі, в’єтнамська,маорі, молдавська, курдська;
б) таджицька, ідиш, тохарська, албанська, половецька, чукотська, мегрельська, російська, англійська, персидська, татарська, узбецька, іспанська, мордовська, чеська, вірменська;
в) кетська, арабська, португальська, турецька, німецька,албанська, карельська, шотландська, китайська, чукотська, словацька, англійська, вірменська, македонська.
5.Розподіліть на групи такі індоєвропейські мови: англійська, румунська, ісландська, чеська, французька, російська, іспанська, латинська, шотландська, німецька, вірменська, ірландська, готська, шведська, польська. У яких країнах розповсюджені англійська та німецька мови? Де вони використовується як державні мови? Назвіть мови однієї з ними групи.
6. Вкажіть, у чому полягає суттєва різниця між ізолюючи-ми та афіксуючими мовами. Порівняйте відповідні приклади.
Кит.: хао жень (добра людина), сию хао (робити добро), дзно хао (стара дружба), жень хао во (людина любить мене); гунжень = работа + человек (робітник); шанжень = торговля + человек (торгівельник); цзюньжень = военное дело + человек (військовий).
Азерб.: ат (кінь), атлар (коні), атда (на коні), атларда (на конях).
Турецьк.: ev (дім), ev-ler (удома), ev-ler-in (твій дім), ev-ler-in-de (у твоєму домі).
Рос: сестра читает письмо подруге; сестра читает письмо подруги; сестре читает письмо подруга.
4. Поясніть сутність процесів аглютинації в наведених прикладах.
Биться, намедни, тотчас, сейчас, якобы, дотла, если, нель-зя, вдруг, впереди, нелепый, пиши — пишите — пишите-ка, улыбнись — улыбнитесь.
Запитання для самоперевірки
1. Що таке метод?
2. Що є спільного і що відмінного між методом дослідження і методикою?
3. Чим відрізняються методи наукового дослідження мовного матеріалу від навчальних методів?
4. Які ви знаєте основні методи дослідження мови?
5. Як по-іншому називається дескриптивний метод?
6. Який метод дослідження мови вважається найдавнішим?
7. Що таке компаративістика?
8. На які різновиди розподіляється порівняльне мовознавство?
9. Які існують різновиди мовознавства відповідно до методів дослідження мови: синхронії та діахронії?
10. Чому лінгвісти використовують різні методи в дослідженні мовного матеріалу?</small>
Змістовий модуль ІІІ. Назва модулю
Тема 1. Назва теми
Теоретичний матеріал
Практичні завдання
Самостійна робота
Ресурси
Рекомендована література
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
---
