Відмінності між версіями «Категорії користувачів»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| Рядок 5: | Рядок 4: | ||
[[category:РІС]] | [[category:РІС]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Категорії користувачів''' | ||
| + | У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею. | ||
| + | Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці. | ||
| + | Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач. | ||
| + | Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д. | ||
| + | Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії: | ||
| + | - підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати); | ||
| + | - підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою); | ||
| + | - випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності. | ||
| + | Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач. | ||
| + | Причина користування системою може бути: | ||
| + | - обов'язковою - як невід'ємна частина роботи; | ||
| + | - необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності; | ||
| + | - обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера); | ||
| + | - необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага). | ||
| + | Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути: | ||
| + | - нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент; | ||
| + | - позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення); | ||
| + | - негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки). | ||
| + | Цілями користувача можуть бути: | ||
| + | - вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або | ||
| + | - навчитися працювати з системою. | ||
| + | Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи. | ||
Версія за 09:55, 10 вересня 2009
Категорії користувачів
У спеціальній літературі, присвяченій даному питанню, приводиться декілька варіантів класифікації користувачів інтерактивних систем. Але існуючі підходи розрізняються в деталях, зберігаючи єдині принципи такої класифікації. У основу підходу покладені чинники, що впливають на відношення користувача до інтерактивної системи і на методи його роботи з нею.
Людські потреби означають, зокрема, потребу бути партнером, який зрозуміли, по діалогу; наприклад, користувач хоче мати можливість особистого розвитку або хоче змінити оточення і при цьому не хоче виявитися обмеженим в своїй поведінці.
Навики користувача складаються з моторних навиків (що відносяться перш за все до роботи з клавіатурою і мишею), лінгвістичних навиків, навиків в спілкуванні і навиків в рішенні задач.
Властивості особи - це, наприклад, творчі здібності, схильність помилкам, здібність до навчання, терплячість, стійкість до стресу і т.д.
Рівень комп'ютерної письменності. Тут зазвичай розрізняють тих, що програмують і не програмуючих користувачів, а серед останніх, у свою чергу, виділяють три категорії:
- підготовлені користувачі, вирішальні творчі завдання, - аналітики і дослідники (тобто користувачі, послідовність дій яких складно формалізувати);
- підготовлені користувачі, що виконують рутинні операції, - оператори (тобто користувачі, послідовність дій яких є достатньо стійкою);
- випадкові (або «наївні») користувачі, що володіють мінімальним рівнем комп'ютерної письменності.
Підготовка в прикладній області користувача впливає на використання мови (наприклад, професійній термінології) і вживані методи рішення задач.
Причина користування системою може бути:
- обов'язковою - як невід'ємна частина роботи;
- необов'язковою - як додаткова складова професійної діяльності;
- обов'язковою з погляду особистих потреб (наприклад, коли певну інформацію можна отримати тільки за допомогою комп'ютера);
- необов'язковою у приватному житті (наприклад, як розвага).
Відношення до системи і очікування від роботи з нею визначаються рівнем комп'ютерної письменності і причиною її використання; воно може бути:
- нейтральним: користувач сприймає комп'ютер тільки як робочий інструмент;
- позитивним: користувач охоче використовує комп'ютер, оскільки сподівається отримати від нього користь (або задоволення);
- негативним: користувач вважав за краще б не користуватися комп'ютером (можливо, із-за суб'єктивної нелюбові або недовіри до техніки).
Цілями користувача можуть бути:
- вирішити певне завдання за допомогою комп'ютера (у тому числі і розважального характеру) або
- навчитися працювати з системою.
Обмеження за часом: незалежно від характеристик системи (зокрема, її швидкодії), користувач може бути вимушений пристосовуватися до обмежень за часом, витікаючим від завдання або контексту роботи.
