Відмінності між версіями «Правила набору тексту(Красніцька А. 2019)»
7693965 (обговорення • внесок) |
7693965 (обговорення • внесок) |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
− | + | ||
'''<big>Медіатекст</big>''' — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації. | '''<big>Медіатекст</big>''' — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації. |
Версія за 08:38, 31 жовтня 2019
При наборі тексту слід дотримуватися таких правил:
- Текст повинен бути цілісним, зв’язним та закінченим
- Заголовок повинен розташовуватись по центру, чи по лівому краю якнайближче до тексту
- ЗАБОРОНЕНО переносити та скорочувати слова в заголовку
- У кінці заголовка НЕ ставиться крапка, якщо він написаний в окремому рядку
- НЕ ставиться пробіл перед розділовим знаком
- Тире потрібно з обох боків виділяти пропуском
- Прізвище та ініціали пишуться в одному рядку
- Знаки %, ⁰, ’, "" НЕ МОЖНА відривати від тих чисел, до яких вони належать
- Такі одиниці виміру, як г, кг, т, см тощо, потрібно виділяти пропусками від числа
- Між кожним словом треба ставити лише один знак пробілу
- Розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”)
- Після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
- Закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
- До і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
- До і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
- Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.
Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.
Автенти́чний текст(грец. αυθεντικός — справжній) — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.
Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.
Стереотекст (stereo-text, від грец. stereos — об'ємний, тілесний, просторовий) — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.