Правила набору тексту(Красніцька А. 2019)

Матеріал з Вікі ЦДУ
Перейти до: навігація, пошук

При наборі тексту слід дотримуватися таких правил:

Робота-набір-тексту(Красніцька).jpeg
  • Текст повинен бути цілісним, зв’язним та закінченим
  • Заголовок повинен розташовуватись по центру, чи по лівому краю якнайближче до тексту
  • ЗАБОРОНЕНО переносити та скорочувати слова в заголовку
  • У кінці заголовка НЕ ставиться крапка, якщо він написаний в окремому рядку
  • НЕ ставиться пробіл перед розділовим знаком
  • Тире потрібно з обох боків виділяти пропуском
  • Прізвище та ініціали пишуться в одному рядку
  • Знаки %, ⁰, ’, "" НЕ МОЖНА відривати від тих чисел, до яких вони належать
  • Такі одиниці виміру, як г, кг, т, см тощо, потрібно виділяти пропусками від числа
  • Між кожним словом треба ставити лише один знак пробілу
  • Розділовий знак не відривати від слова, за яким він стоїть (між ними не повинен стояти “пробіл”)
  • Після відкриваючих дужок або лапок зразу писати текст;
  • Закриваючі дужки або лапки писати зразу за текстом;
  • До і після дефісу не ставити пропуск (який-небудь);
  • До і після тире ставити "пробіл" (книга — джерело знань).
  • Для переходу на початок наступного рядка натискати клавішу Enter.

Правила набору тексту для формату А4.pdf Правила набору тексту для формату А5(Красніцька).pdf

[1]


Тлумачення термінів:

Медіатекст — це усний чи писемний твір масовоінформаційної діяльності та масової комунікації.

Автенти́чний текст(грец. αυθεντικός — справжній) — офіційний текст міжнародного договору, підписаний уповноваженими на те представниками і скріплений печатями відповідних держав, або текст будь-якого документа, який за змістом відповідає текстові іншою мовою і має з ним однакову силу. У заключних статтях договору, складеного двома або кількома мовами, звичайно вказується, який його текст автентичний.

Мегатекст — це термін, що застосовується письменниками у фантастичних творах для опису підґрунтя певного сюжету, тропів, зображень, що мають бути описані в певному фантастичному творі.

Стереотекст (stereo-text, від грец. stereos — об'ємний, тілесний, просторовий) — поєднання різномовних текстів для повнішого представлення одного комплексу ідей. У ньому використовуються можливості різних мов для втілення однієї ідеї або образу. Цей вид тексту, як правило, складається з двох або кількох паралельних текстів, які трактують один предмет і є вільними перекладами один одного.