|
|
Рядок 20: |
Рядок 20: |
| == Мої роботи == | | == Мої роботи == |
| | | |
− | == Проект з ОІ та ІКТ і Хімії: " Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації." - №13 ПГФ, 2019.== | + | [[== Проект з ОІ та ІКТ і Хімії: " Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації." - №13 ПГФ, 2019.==]] |
− | [[Категорія:
| + | |
− | Класифікація кислот
| + | |
− | | + | |
− |
| + | |
− | | + | |
− | За різними ознаками кислоти поділяють на різні групи. За вмістом атомів Оксигену кислоти поділяють на оксигеновмісні та безоксигенові.
| + | |
− | | + | |
− | До оксигеновмісних кислот належать сульфатна H2SO4, нітратна HNO3 та ін. Оксигеновмісні кислоти є гідратами кислотних оксидів, тобто продуктами приєднання молекули води до молекули оксиду неметалічного елемента.
| + | |
− | | + | |
− | До безоксигенових кислот належать розчини деяких газів у воді. Наприклад, хлоридна кислота — це розчин газуватого хлороводню НСl у воді, фторидна — розчин фтороводню HF, сульфідна — розчин сірководню H2S тощо.
| + | |
− | | + | |
− | За числом атомів Гідрогену, здатних заміщатися на атоми металічного елемента (за основністю кислоти), кислоти поділяють на одноосновні (HCl, HNO3), двохосновні (H2S, H2SO4), трьохосновні (Н3РО4) тощо.
| + | |
− | | + | |
− | Основність кислоти не завжди збігається із числом атомів Гідрогену в її молекулі. Ці випадки дуже поширені серед органічних кислот, таких як оцтова, лимонна, виноградна тощо. Приміром, оцтова кислота СН3СООК є одноосновною. Її молекули, хоча й містять по чотири атоми Гідрогену, але тільки один атом здатний заміщатися атомом металічного елемента. Серед неорганічних кислот також трапляються подібні випадки: фосфітна кислота Н3Р
| + | |
− | | + | |
− | O3 — двохосновна, а фосфінова кислота Н3РО2 — одноосновна.
| + | |
− | | + | |
− | За силою кислот, тобто за здатністю дисоціюватися на іони, кислоти поділяють на сильні, кислоти середньої сили та слабкі. До сильних кислот відносять кислоти, які в розчині з концентрацією 0,1 моль/л дисоціюють більш ніж на 30 % (сульфатна, нітратна, хлоридна тощо). Слабкі кислоти в розчинах з такою ж концентрацією дисоціюють менше ніж на 3 % (карбонатна, сульфідна, оцтова тощо). Якщо ступінь дисоціації кислоти в розчині перебуває в інтервалі 3—30%, то її відносять до кислот середньої сили (фторидна, нітритна тощо).
| + | |
− | | + | |
− | ]]
| + | |
Версія за 08:34, 15 жовтня 2019
Ворона Аліна Олександрівна
Про себе
я студентка першого курсу природничо-географічного факультету
Мої інтереси
Я люблю переглядати кіно фільми.Займаюся танцями
Моя група
ХБ19Б (Середня освіта (Хімія, Біологія та здоров’я людини) 2019 рік вступу)
Навчальні курси та проекти, в яких беру участь
Проект з ІКТ та Хімії
Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації.
Мої роботи
== Проект з ОІ та ІКТ і Хімії: " Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації." - №13 ПГФ, 2019.==