Відмінності між версіями «Моє рідне місто»

Версія за 20:19, 28 грудня 2017

Ерева́н (арм. Երևան, МФА (арм.): [jɛɾɛˈvɑn]) — столица и крупнейший по численности населения и площади город Армении, один из древнейших городов мира. В русской транскрипции до 1936 года известен как Эривань. Расположен на левобережной (по реке Араксу) части Араратской долины. Население составляет 1075,1 тыс. человек (на 1 июля 2017 года)[4]. Площадь города — 223 км². Ереван — политический, экономический, культурный и научный центр, а также важнейший транспортный узел страны. Город обслуживают 2 аэропорта, метрополитен, железнодорожный вокзал.

Высота над уровнем моря — от 900 до 1300 м, часть города расположена на вулканическом плато к северу от Араратской долины.

За годы советской власти облик Еревана полностью изменился в результате огромных градостроительных работ (первый генеральный план 1924, архитектор А. И. Таманян; также — 1970, архитекторы М. Д. Мазманян, Э. А. Папян и др.); своеобразный колорит городу придал широко используемый в строительстве местный камень различных оттенков (розовый, кремовый, белый туф)[8].

Пам'ятки культури

Кіровоград є значним культурним осередком Центру країни — тут працюють театри і кінотеатри, обласна філармонія, численні музеї, 30 бібліотек, 9 будинків культури і центрів дозвілля, 4 дитячих музичних школи, по одній — мистецькій і художній дитячій школі, чимало музичних і фольклорних колективів тощо.

Функції з додержання державної політики в галузі культури й культурного розвитку громадян міста, як українців, так і представників національних меншин, здійснює Відділ культури і туризму Кіровоградської міськради.

Місто, з яким у Кіровограда встановлені партнерські стосунки (єдине місто-побратим), — болгарський Добрич.

У 2011 році Кіровоград здобув звання танцювальної столиці України.

Театри, музика, кіно

Театр імені Марка Кропивницького

Кінотеатр «Зоряний» у центрі міста Кіровоград (Єлисаветград) відомий тим, що тут розпочав роботу перший український професійний театральний колектив — наприкінці XIX — на початку XX століть на сцені місцевого театру виступали корифеї української сцени — І. Тобілевич, М. Кропивницький, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Старицький, М. Заньковецька. У приміщенні єлисаветградських театрів виступали вітчизняні та зарубіжні композитори і музиканти Ференц Ліст, Модест Мусоргський, Олександр Скрябін, Антон Рубінштейн, Микола Лисенко та співаки Федір Шаляпін, Леонід Собінов.

Сучасні кіровоградські театри:

академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького; обласний академічний театр ляльок; академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни»; студентський театр-студія «Резонанс»; театр-студія «Мода». У місті діє обласна філармонія, при якій працюють Академічний театр музики, пісні і танцю «Зоряни», Ансамбль народної та сучасної музики «Єлисавет-ретро», камерний оркестр «Концертіно», діє дитяча філармонія.

Інші професіональні творчі (музичні і хореографічні) колективи міста: заслужений ансамбль народного танцю України «Ятрань», муніципальний камерний хор, ансамбль пісні і танцю «Весна», дитячі колективи «Пролісок», «Росинка» та інші. Сучасні діячі культури Кіровограда: народні артисти України А. Кривохижа й А. Червінська, заслужені артисти України В. Стратьєв, Р. Валькевич, Б. Попов.

Станом на кінець 2014 року в Кіровограді є 1 кінотеатр: кінотеатр «Портал».

Музеї та бібліотеки

У Кіровограді (та його околицях) діють 11 музеїв: обласний краєзнавчий музей; на правах відділів краєзнавчого музею: заповідник-музей «Хутір Надія»; меморіальний музей М. Л. Кропивницького; музей історії українського хореографічного мистецтва; обласний художній музей; художньо-меморіальний музей Олександра Осмьоркіна; музей Генріха Нейгауза; літературно-меморіальний музей Івана Карпенка-Карого; музей музичної культури імені Кароля Шимановського; народний меморіальний музей Юлія Мейтуса; історичний музей «Євреї Єлисаветграда». Окрім фінансованих з міського бюджету, є низка відомчих музеїв, деякі з яких відкриті для загального огляду, — серед них Музей історії заводу «Червона зірка» та Музей Кіровоградської обласної лікарні. Велике й цінне зібрання стародруків зберігається у відділі краєзнавства та рідкісної книги обласної універсальної бібліотеки ім. Д. I. Чижевського.

Серед сучасних кіровоградських краєзнавців та істориків — Юрій Матівос, Сергій Шевченко, Анатолій Авдєєв, Василь Бондар, Костянтин Шляховий, Юрій Тютюшкін, Павло Босий тощо.

У Кіровограді діє розгалужена мережа бібліотечних закладів. Головні бібліотеки міста і регіону:

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського (вул. Велика Перспективна, 24); Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. М. Бойченка (вул. Декабристів, 6/15); Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. А. П. Гайдара (вул. Шевченка 5/22).

Рідне місто або село на карті України Google (вставити фотокопію карти)

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Таблиця "Найважливіші події на території рідного краю"

Ресурси:

• Посилання на презентацію у Google Диск - https://docs.google.com/presentation/d/17Bf8_HrQDPTmej6CqRToASnYE1qhjktutYQs9JTsQgQ/edit;

• Посилання на власний фотоальбом у Google Диск - https://drive.google.com/drive/folders/0B2uJjt99Kl6SaTZwLS1OSTR5TTQ;

• Посилання на власний блог у Blogger;http://kirovoh.blogspot.ru/

• Посилання на добірку відеоматеріалів;

• Посилання на опитування або анкету у Google Форми;https://docs.google.com/forms/d/1X2T8HhPJLDvEM9awbmJJiP-u-gM52alZMSV5OxeAT7E/viewform?usp=send_form

• Посилання на спільний груповий постер.

Сторінка проекту Проект "Моє рідне місто або село"

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка